Справа № 22ц-2014/2008 p.     Суддя першої інстанції: Савін О.І.

категорія 57     Суддя-доповідач апеляційного суду: Лівінський І.В.

РІШЕННЯ

іменем України

21   жовтня   2008   року   колегія   суддів   судової   палати   в   цивільних   справах
апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючої   Данилової О.О.,

суддів:     Лівінського І.В., Базовкіної Т.М.,

при секретарі судового засідання Штапенко Ю.Д., розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 24 червня 2008 року

за позовом управління праці та соціального захисту населення Южноукраїнської міської ради (далі - Управління праці) до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів,

встановила:

В березні 2008 року Управління праці звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, виплачених надміру.

Посилаючись на те, що відповідачці в жовтні 2007 року було переплачено 140 гри. 5 коп. матеріальної допомоги по догляду за дитиною, позивач просив суд стягнути з неї вказану суму.

Рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 24 червня 2008 року позов задоволено.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь Управління праці 140 грн. 5 коп. переплачених бюджетних коштів.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просила рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши докази по справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги Управління праці, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачка не повідомила позивача про працевлаштування. Тому, на думку суду, з її вини було проведено нарахування спірної суми, яка підлягає стягненню з відповідачки.

Між тим, з таким висновком суду погодитися не можна, оскільки він не відповідає обставинам справи, а також вимогам матеріального та процесуального права.

Як вбачається із матеріалів справи, з березня по листопад (включно) 2007 року ОСОБА_2 отримувала допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яку нараховував позивач відповідно до «Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми», затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 p. N 1751 (далі - Порядок).

За наказом генерального директора ОП «Південно-Українська АЕС» № 1302-к від 22 жовтня 2007 року, ОСОБА_2 приступила до праці на цьому підприємстві з 1 листопада 2007 року.

Копія вказаного наказу була отримана позивачем також 1 листопада 2007 року.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що позивач був своєчасно повідомлений про початок виконання трудових обов'язків відповідачкою, тому позов задоволенню не підлягає.

Доводи позивача про те, що підставою для стягнення спірного нарахування являється винна поведінка відповідачки, яка своєчасно не повідомила про початок роботи, є необгрунтованим.

Так, за ст. 22 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми». одержувачі державної допомоги зобов'язані повідомляти органи, що призначають і здійснюють виплату державної допомоги, про зміну всіх обставин, що впливають на виплату допомоги. Суми державної допомоги, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку громадян (у результаті подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі сім'ї, приховування обставин, що впливають на виплату державної допомоги, тощо), стягуються згідно з законом.

Згідно п. 23 Порядку, виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку припиняється у разі, коли особа, що отримує в органі праці та соціального захисту населення допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку: виявила бажання працювати - з дня працевлаштування (початку виконання трудових обов'язків).

Відміткою Управління праці про отримання зазначеного наказу № 1302-к підтверджується, що позивач знав про те, що ОСОБА_2 приступила до праці в перший день її виходу на роботу (а.с. 7).

В зв'язку з чим, колегія суддів не вбачає вини позивачки в нарахуванні спірної суми.

Водночас, виплата відповідачці в листопаді 2007 року державної допомоги, сталась внаслідок встановленого порядку нарахувань такої допомоги, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 256 від 4 березня 2001 року.

Вирішуючи позовні вимоги, суд не звернув належної уваги на зазначені обставини справи, а також вимоги матеріального права. Хоча це має суттєве значення для правильного вирішення спору.

Таким чином, рішення місцевого суду, як постановлене з порушенням ст. 309 ЦПК України, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись статями 303, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 24 червня 2008 року скасувати, та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову управління праці та соціального захисту населення Южноукраїнської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але протягом двох місяців може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України.