Справа № 22ц-2265/ 2008 р.     Суддя першої інстанції: Гажа О. П.

категорія 48     Суддя-доповідач апеляційного суду: Лівінський І.В.

РІШЕННЯ

іменем України

21   жовтня   2008   року   колегія   суддів   судової   палати   в   цивільних   справах
апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючої Данилової О. О.,

суддів:     Лівінського І.В., Довжук Т.С.,

при секретарі судового засідання Штапенко Ю.Д., розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 1 серпня 2008 року

за позовом ОСОБА_3   до   ОСОБА_2   про   стягнення аліментів,

встановила:

В липні 2008 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

Позивачка зазначала, що в квітні 2007 року було зареєстровано шлюб з відповідачем. В жовтні того ж року народилась донька Злата, батьком якої є відповідач. Шлюбні відносини з відповідачам фактично припинились 30 листопада 2007 року. Донька залишилась разом з позивачкою.

Посилаючись на те, що відповідач не надає належної матеріальної допомоги на утримання дитини, позивачка просила суд стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої доньки в розмірі 40% усіх його доходів щомісячно, а також зобов'язати його брати участь у додаткових витратах на дитину.

Під час розгляду справи позивачка змінила свої вимоги та просила суд стягнути з відповідача аліменти в розмірі 1/3 частини усіх його доходів.

Рішенням Новоодеського районного суду Миколаївської області від 1 серпня 2008 року позов задоволено. Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання доньки ОСОБА_1, аліменти в розмірі 1/3 частини з усіх видів його доходів, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 7 липня 2008 року, до досягнення дитиною повноліття

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просив рішення змінити та зменшити розмір аліментів до 1/4 частини усіх його доходів.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши всі докази по справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач є батьком неповнолітньої ОСОБА_1, матеріальну допомогу на утримання доньки, яка проживає разом з матір'ю, не надає.

Із змісту вимог ст. 180-181 СК України вбачається, що аліменти на утримання неповнолітньої дитини можуть бути призначені судом з батька, який проживає окремо від дитини. Тому суд прийшов до вірного висновку про те, що аліменти на утримання дитини необхідно призначити з відповідача.

Разом з тим, при визначенні розміру аліментів, суд не звернув увагу на положення сімейного законодавства, щодо обставин, які при цьому необхідно враховувати.

Так, за ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів слід брати до уваги стан здоров'я та матеріальне становище як дитини, так і платника аліментів, а також інші обставини, що мають істотне значення.

Водночас, в порушення ст. 10 ЦПК України, суд не з'ясував стан здоров'я та матеріальне становище відповідача.

Так, із матеріалів наданих апелянтом видно, що він отримує заробітну плату в розмірі 1254 грн. 4 коп., має хронічні захворювання і потребує постійного лікування, на що потрібні матеріальні витрати. Крім того, відповідач допомагає сестрі, яка навчається.

Враховуючи викладені обставини, колегія суддів вважає, що аліменти на утримання неповнолітньої ОСОБА_1 необхідно встановити у розмірі 1/4 частини усіх видів доходів відповідача.

Оскільки судом неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, то у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України рішення підлягає зміні.

Керуючись статями 303, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення місцевого Новоодеського районного суду Миколаївської області від 1 серпня 2008 року змінити.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання доньки ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 7 липня 2008 року, до досягнення дитиною повноліття.

В іншій частині вказане рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але протягом двох місяців може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України.