Справа № 22ц-2027/2008 р.     Суддя першої інстанції: Тихонова Н.С.

Категорія 55     Суддя-доповідач апеляційного суду: Лівінський 1.В.

РІШЕННЯ

іменем України

07 жовтня 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах
апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Лисенка П.П.,

суддів:     Лівінського І.В., Шолох З.Л.,

при секретарі судового засідання Поліщук Ю.В., за участі: позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2, його представника ОСОБА_3, представника третьої особи ОСОБА_4, розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 23 червня 2008 року

за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємця (далі - ПП) ОСОБА_2, третя особа - кредитна спілка «Аккорд» (далі - КС «Аккорд») про стягнення збитків,

встановила:

8 січня 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПП ОСОБА_2 про
стягнення збитків заподіяних невиконанням зобов'язань по договору купівлі продажу
комп'ютера.

Позивач зазначав, що з метою купівлі комп'ютера у відповідача, він 26 липня 2005 року отримав кредит у КС «Аккорд» в розмірі 4792 грн. Вказані грошові кошти були передані представником КС «Аккорд» ОСОБА_2 Однак останній комп'ютер ОСОБА_1 не передав.

Посилаючись на викладене, позивач просив суд стягнути на свою користь з відповідача 4792 грн. отримані ОСОБА_2 за комп'ютер та витрати пов'язані з кредитним договором.

В судовому засіданні позивач уточнив свої вимоги та просив суд стягнути з ОСОБА_2 7659 грн. 32 коп., з яких 2867 грн. 32 коп. - витрати за договором кредиту.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 23 червня 2008 року позов задоволено.

Постановлено розірвати договір купівлі-продажу комп'ютера, укладений ПП ОСОБА_2 з ОСОБА_1 та КС «Аккорд» 26 липня 2005 року. Крім того, суд стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 4792 грн. вартості товару та 2867 грн. 32 коп. витрат за кредитним договором, а також на користь держави 86 грн. 59 коп. судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на незаконність рішення суду, просив його скасувати та направити справу на новий розгляд.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши всі докази по справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виконав зобов'язання за договором купівлі продажу, та після отримання грошей за комп'ютер, вказаний товар покупцю не передав. Тому, на думку суду, спірний договір підлягає розірванню, а грошові кошти сплачені позивачем за товар, з урахуванням витрат за кредитним договором - підлягають стягненню з відповідача.

Між тим, з таким висновком суду погодитися не можна, оскільки він не відповідає обставинам справи, а також вимогам матеріального та процесуального права.

Згідно ч. 1 ст. 662 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За п. 9 ст. 14 Закону України «Про захист прав споживачів» (в редакції Закону до 1 грудня 2005 року), факт купівлі-продажу товару засвідчує розрахунковий документ, який продавець зобов'язаний видати споживачеві з позначкою про дату продажу.

Як вбачається із матеріалів справи, 26 липня 2005 року ОСОБА_1 отримав в КС «Аккорд» кредит в розмірі 4792 грн. для купівлі комп'ютера (а.с. 6).

В цей же день вказані грошові кошти були передані ПП ОСОБА_2

Останній, в свою чергу продав позивачу комп'ютер вартістю 4792 грн. На підтвердження факту продажу та передачі товару відповідач надав позивачу товарний чек датований 26 липня 2005 року (а.с. 5).

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ОСОБА_2 виконав умови спірного договору купівлі-продажу комп'ютера, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Посилання позивача на те, що він не отримав комп'ютер, оскільки умовами спірного договору передбачалась доставка комп'ютера відповідачем, яку останній не виконав, є необгрунтованими.

За ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 664 ЦК України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; або надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар, може бути встановлений договором купівлі-продажу.

Водночас, у матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження домовленості між сторонами про особливості моменту передачі товару.

Разом з тим, представлений позивачем товарний чек підтверджує факт отримання ним у відповідача спірного комп'ютера.

Вирішуючи позовні вимоги, суд не звернув належної уваги на зазначені обставини справи, а також вимоги матеріального і процесуального права. Хоча це має суттєве значення для правильного вирішення спору.

Таким чином, рішення місцевого суду, як постановлене з порушенням ст. 309 ЦПК України, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись статями 303, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 23 червня 2008 року скасувати, та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до приватного підприємця ОСОБА_2 про стягненням збитків відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але протягом двох місяців може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України.