Справа № 22ц-1950/ 2008 р.     Суддя першої інстанції: Терентьєв Г. В.

категорія 23     Суддя-доповідач апеляційного суду: Лівінський І.В.

РІШЕННЯ

іменем України

30   вересня   2008   року   колегія   суддів   судової   палати   в   цивільних   справах
апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Лисенка П.П.,

суддів:     Лівінського І.В., Базовкіної Т.М.,

при секретарі судового засідання Соколової Н.М., за участі: позивачки ОСОБА_2,

відповідачки ОСОБА_3, розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 19 червня 2008 року

за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягненням грошових сум,

встановила:

В квітні 2008 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягненням надлишок сплаченої орендної плати.

Позивачка зазначала, що 1 вересня 2003 року вона взяла в оренду на п'ять років у відповідачки земельну ділянку. За час дії договору вона переплатила ОСОБА_3 1554 грн. 74 коп. орендної плати.

Посилаючись на викладене, позивачка просила суд стягнути з відповідачки вказану суму боргу з урахуванням інфляції.

Рішенням Миколаївського районного суду Миколаївської області від 19 червня 2008 року позов задоволено частково.

Постановлено стягнути з відповідачки на користь позивачки 1554 грн. 74 коп. боргу.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на незаконність рішення суду, просила його скасувати та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши всі докази по справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка переплатила ОСОБА_3 1554 грн. 74 коп. орендної плати за землю. Тому, на думку суду, зазначені грошові кошти підлягають стягненню з відповідачки.

Між тим, з таким висновком суду погодитися не можна, оскільки він не відповідає обставинам справи.

За ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як вбачається із матеріалів справи, 1 вересня 2003 року сторони уклали договір оренди земельної ділянки (а.с. 5-6). Згідно даного договору, позивачка повинна була сплатити відповідачці протягом п'яти років 5250 грн. орендної плати.

Водночас, позивачкою надано відомості про виплати в рахунок орендної плати за вказаним договором на суму 5248 грн. 74 коп.

Що стосується відомості про виплату 1226 грн. (а.с. 9), то вона датована 10 січня 2003 року, а тому не може підтверджувати оплату за спірним договором оренди, який був укладений 1 вересня 2003 року.

Вирішуючи позовні вимоги, суд не звернув належної уваги на зазначені обставини справи. Хоча це має суттєве значення для правильного вирішення спору.

Таким чином, рішення місцевого суду, як постановлене з порушенням ст. 309 ЦП К України, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись статями 303, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 19 червня 2008 року скасувати, та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягненням грошових сум відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але протягом двох місяців може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України.