Справа №22ц-20554\09
Категорія -34 \3\
Головуючий в 1 інстанції - Прасолов В.М.
Доповідач - Митрофанова Л.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 березня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді: Митрофанової Л.В.
суддів: Соколан Н.О., Братіщевої Л.А.
при секретарі: Бондаренко І.В.
за участю відповідачки ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 19 січня 2009 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_4 про солідарне відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, посилаючись на ті обставини, що 17.01.2008 'року з вини відповідачів сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої йому завдано матеріальну та моральну шкоду. Тому, позивач просив суд стягнути з відповідачів солідарно-91218 грн. у відшкодування матеріальної шкоди, 20000 грн. моральної шкоди та судові витрати.
Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 19 січня 2009 року позов ОСОБА_3 задоволено частково. Суд стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 - 72939, 17 грн., у відшкодування матеріальної шкоди, моральної шкоди -12000 грн., судові витрати -1111, 43 грн. В задоволенні в іншій частині позову до ОСОБА_1 відмовлено.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення суду та просить повернути справу на новий розгляд, оскільки суд при ухваленні рішення невірно застосував норми матеріального права. Зокрема, суд не взяв до уваги тих обставин, що в дтп винен ОСОБА_4, який і зобов’язаний відшкодувати матеріальну та моральну шкоду позивачу.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановив суд першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 25.01.2008 року з вини ОСОБА_4, який керував автомобілем НОМЕР_1 в присутності власника цього автомобіля ОСОБА_1, було пошкоджено автомобіль позивача ОСОБА_3 \а.с.7-22\.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_1 на його користь матеріальної шкоди та відмовляючи в цій частині в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4, суд першої інстанції правильно послався на вимоги ч.2 ст. 1187 ЦК України. Оскільки, якщо власник передає транспортний засіб іншій особі в технічне управління, без належного правового оформлення, то суб’єктом відповідальності є власник транспортного засобу.
На думку колегії суддів, вирішуючи даний спір в частині відшкодування матеріальної шкоди, суд першої інстанції в досить повному обсязі встановив права і обов’язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм правову оцінку, ухвалив рішення яке відповідає вимогам закону.
Щодо моральної шкоди спричиненої позивачу, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про стягнення суми моральної шкоди на користь ОСОБА_3 з відповідачки ОСОБА_1, оскільки відповідно до ч. 1ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до постанови Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 20.02.2008 року, ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди та він притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України \а.с.21\.
Отже, на думку колегії суддів, рішення суду в цій частині слід скасувати та ухвалити нове рішення про стягнення суми моральної шкоди з винної особи в дорожньо-транспортній пригоді - ОСОБА_4
Визначаючи розмір моральної шкоди слід звернути увагу на роз’яснення дані в п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної \немайнової шкоди", обов'язковому з’ясуванню при вирішенні справ про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність
причинного зв’язку між шкодою та протиправними діяннями її заподіювана та вина останнього в заподіянні. Зокрема, суд повинен з’ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або витрат немайнового характеру, за яких обставин та якими діями \бездіяльністю \ вони заподіяні, в якій грошовій сумі позивач оцінює заподіяну шкоду та з чого він виходив при цьому.
Тому, колегія суддів вважає, що з урахуванням характеру і тяжкості завданих моральних страждань, конкретних обставин по справі, істотності вимушених змін у життєвих стосунках та наслідків, що наступили, оскільки позивачу пошкоджено новий автомобіль, він тривалий час не може користуватися автомобілем, переніс стресову ситуацію, визначити розмір відшкодування моральної шкоди в сумі 5000 грн.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1, що суд при ухваленні рішення в частині стягнення з неї суми матеріальної шкоди невірно застосував матеріальне право та не законно виключив з позову відповідача ОСОБА_4, спростовуються висновками суду та матеріалами справи.
Відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Поняття правової підстави володіння транспортним засобом визначено в цій статті ЦК.
Як в суді першої інстанції так і в суді апеляційної інстанції, відповідачка ОСОБА_1 не заперечує, що в її присутності, як власника автомобіля, ОСОБА_4 без правового оформлення, керував її автомобілем та скоїв дорожньо-транспортну пригоду. Отже, якщо власник передає транспортний засіб іншій особі в технічне управління без належного правового оформлення, то суб’єктом відповідальності є власник транспортного засобу.
Як убачається з матеріалів справи ОСОБА_4 є відповідачем по справі та відповідно до ст. 32-35 ЦПК України судом першої інстанції заміни або виключення його як відповідача не відбувалось.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стягненню з відповідача ОСОБА_4 на користь позивача підлягають такі судові витрати: судовий збір - 8, 50 грн., у зв’язку з чим підлягають зменшенню судові витрати стягнуті з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 з 81, 43 грн. до 72, 93 грн.
З урахуванням наведеного судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні.
Керуючись ст.ст. 303, 307, п.3, 4 ч.1 ст. 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 19 січня 2009 року в частині стягнення суми моральної шкоди з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення. В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди- відмовити.
Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 19 січня 2009 року в частині відмови в позові ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 5000 \п’ять тисяч \ грн. у відшкодування моральної шкоди.
Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 19 січня 2009 року в частині розміру стягнутого з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судового збору змінити та зменшити суму судового збору з 81, 43 грн. до 72, 93 грн. Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 8, 50 грн. судовий збір.
В іншій частині рішення суду залишити без змін. Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.