Справа - № 22ц-998/09

Категорія - 37

Головуючий в 1-й інстанції-Ткаченко Н.Ю.,

Доповідач - Сіромашенко Н.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2009 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого Петренко І.О.,

суддів Сіромашенко Н.В., Котушенко С.І.,

при секретарі Шило С.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернівського районного суду Дніпропетровської області від 8 грудня 2008 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, просив визначити йому додатковий 6-ти-місячний строк для прийняття спадщини після смерті його ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1

В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що після смерті його сина відкрилася спадщина. Заповіт син на випадок своєї смерті не залишав, він та відповідачка являються спадкоємцями першої черги за законом, інших спадкоємців немає.

До нотаріальної контори у шестимісячний термін з дня смерті сина він не звертався, так як є пенсіонером похилого віку, а також не знав про те, що після смерті сина залишилася спадщина і, що він повинен звернутися з заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину за законом у 6-місячний термін.

9 вересня 2008 року він отримав повідомлення від Тернівської державної нотаріальної контори про те, що після смерті його сина - ОСОБА_3 відкрилася спадщина і за законом він є спадкоємцем майна.

Після цього він звернувся до Тернівської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини та видачу йому свідоцтва про спадщину після смерті сина. Постановою державного нотаріуса Тернівської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 від 22 вересня 2008 року йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 на тій підставі, що він не подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини в 6-місячний строк після смерті сина, тобто до 6 вересня 2008 року.

Рішенням Тернівського районного суду Дніпропетровської області від 8 грудня 2008 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини був задоволений; визначено позивачу додатковий строк для прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті його сина - ОСОБА_3 - до 6 місяців з дня вступу в законну силу судового рішення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування вищевказаного рішення з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неправильне встановлення судом обставин, які мають значення для справи.

Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Прийшовши до висновку про відмову визначення ОСОБА_3 додаткового строку для прийняття спадщини після смерті його сина ОСОБА_3, суд виходив з того, що позивач пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, оскільки він є пенсіонером, людиною похилого віку; окрім того, він не знав, що після смерті сина залишилася спадщина і він повинен звернутися з заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину за законом у шестимісячний термін з дня відкриття спадщини і дізнався про це тільки з повідомлення Тернівської державної нотаріальної контори вже після спливу терміну, а саме: 9 вересня 2008 року.

Однак, колегія суддів не може погодитися в даному разі з висновками суду 1-ї інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи батьками ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, являються ОСОБА_2 та ОСОБА_1, які знаходилися в зареєстрованому шлюбі, який був розірваний в відділі РАГС м. Тернівка Дніпропетровської області 6 листопада 1997 року. Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина у вигляді 1/3 частини квартири АДРЕСА_1. Вказана квартира була приватизована у рівних частинах 21 червня 1993 року ОСОБА_3 та сторонами в даній справі. Дані обставини підтверджуються довідкою №354/03-82 від 26 вересня 2008 року, виданою відділом РАЦС Амвросіївського районного управління юстиції головного управління юстиції у Донецькій області (а.с. 6); свідоцтвом про розірвання шлюбу НОМЕР_1, виданим 6 листопада 1997 року відділом РАГС м. Тернівка Дніпропетровської області (а.с. 49); свідоцтвом про смерть ОСОБА_3 НОМЕР_2, виданим відділом РАЦС Тернівського міського управління юстиції Дніпропетровської області 23 вересня 2008 року (а.с. 5); довідкою від 23 грудня 2008 року, виданою КП «ТЖКП» (а.с. 48).

Отже, спадкоємцями першої черги у відповідності до ст. 1261 ЦК України після смерті ОСОБА_3 являються його батьки - сторони по справі.

Після смерті ОСОБА_3 була відкрита спадкова справа Тернівською державною нотаріальною конторою Дніпропетровської області на підставі заяви про прийняття спадщини від імені матері померлого, що підтверджується довідкою, виданою зазначеною нотаріальною конторою за №1191 від 2 жовтня 2008 року (а.с. 12).

9 вересня 2008 року Тернівською державною нотаріальною конторою Дніпропетровської області на адресу ОСОБА_2, мешкаючого в АДРЕСА_2 за вих. №1094 було направлено повідомлення про те, що він являється спадкоємцем майна померлого, а тому, якщо він своєчасно прийняв спадщину після смерті останнього, то йому необхідно звернутися до нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, підпис на якій повинен бути нотаріально посвідчений за місцем проживання (а.с. 9).

Постановою державного нотаріуса Тернівської державної нотаріальної контори від 22 вересня 2008 року ОСОБА_2 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 з тих підстав, що він у встановлений законом 6-місячний термін з заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори не звертався; документів, які б підтверджували постійне проживання зі спадкодавцем не надав; мати спадкодавця - ОСОБА_1, яка прийняла спадщину, заперечує проти того, щоб він був включений нотаріальною конторою до складу спадкоємців відповідно до вимог ст. 1272 ЦК України (а.с. 8).

Відповідно до ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, встановлений ст. 1270 ЦК України, з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подачі ним заяви про прийняття спадщини.

У відповідності до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» вирішуючи питання про визначення додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини; при цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Згідно з ч.1 ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Ст. 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

Таким чином, приймаючи до уваги наведене, виходячи із встановлених фактичних обставин по справі, колегія суддів приходить до висновку про те, що юридична необізнаність та неграмотність позивача, які за його твердженням призвели до пропуску встановленого законом 6-місячного строку для прийняття спадщини, не можуть бути прийняті судом з урахуванням його віку, фізичних та соціальних можливостей як поважні причини пропуску даного строку, а тому є юридично обґрунтованими доводи апеляційної скарги в цій частині.

В той же час апеляційний суд погоджується з посиланнями ОСОБА_1 стосовно того, що судом 1-ї інстанції був невірно вмотивований висновок про те, що ОСОБА_2 не було відомо про наявність спадщини після смерті сина, оскільки це твердження об'єктивно спростовується вищевказаною довідкою, з якої вбачається, що сторони по справі, а також ОСОБА_3 разом використали своє право щодо приватизації квартири, на частину якої, у подальшому, відкрилася спадщина після смерті останнього. При цьому колегія суддів вважає, що повідомлення нотаріуса від 9 вересня 2008 року не може бути прийнятий, як доказ того, що позивачу не було відомо до цього про існування спадщини, оскільки відповідно до тексту даного документу ОСОБА_2 повинен був звернутися до нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину у разі, якщо він своєчасно прийняв спадщину після смерті сина, порядок прийняття якої визначено ч.3 ст. 1268, ч.1 ст. 1269 ЦК України.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду було ухвалене при невідповідності висновків суду обставинам справи, що у відповідності до п. 3 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду. За таких обставин колегія суддів вважає за необхідне рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Тернівського районного суду Дніпропетровської області від 8 грудня 2008 року скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.