№ 4-41/2008

ПОСТАНОВА

5 грудня 2008 року          м. Сімферополь

Суддя військового місцевого суду Сімферопольського гарнізону ГАПОНОВ Д.Ю., при секретарі ГАЛЬЧЕВОЙ О.С., за участю захисника - адвоката ОСОБА_2, заступника військового прокурора Феодосійського гарнізону МОСІЙЧУКАІ.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду скаргу захисника - адвоката ОСОБА_2 на постанову про порушення кримінальної справи,

ВСТАНОВИВ:

24 листопада 2008 року постановою слідчого військової прокуратури Феодосійського гарнізону порушено кримінальну справу щодо військовослужбовця військової частини А4489 солдата ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 406 КК України. Згідно постанови, 12 жовтня 2008 року приблизно о 21 години в розташуванні військової частини А4489 біля умивальника, солдат ОСОБА_3 з надуманих підстав наніс співслужбовцям ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 по одному удару кулаком в груди.

Будучи незгодним з наведеною постановою, захисник - адвокат ОСОБА_2, діючи в інтересах ОСОБА_3, звернувся до суду зі скаргою, вимагаючи її скасувати та відмовити в порушенні справи, мотивуючи тим, що постанова винесена з порушенням норм процесуального та матеріального права, а саме, в якості приводів та підстав для порушення справи, слідчий поклав покази свідка ОСОБА_8, потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, допитавши їх до порушення справи, тобто до початку досудового слідства у справі. Крім того, в постанові не наведені кваліфікуючи ознаки ч.2 ст. 406 КК України.

Вислухавши пояснення захисника - адвоката, який в судовому засіданні наполягав на скасуванні оскаржуваної постанови з підстав, викладених у скарзі, пояснення прокурора, який вимоги захисника - адвоката не визнав, зазначивши, що рішення про порушення кримінальної справи прийнято за наявністю достатніх приводів та підстав, дослідивши представлені матеріали, на підставі яких було прийняте рішення про порушення справи, слід прийти до висновку про залишення скарги без задоволення з наступних підстав.

За ч. 15 ст. 236-8 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Відповідно до статті 94 КПК України приводами до порушення кримінальної справи є безпосереднє виявлення слідчим ознак злочину, при цьому, кримінальна справа може бути порушена тільки у тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

Достатніми даними, що вказують на наявність таких ознак, вважається фактичне існування доказів, які підтверджують реальність конкретної події злочину. У кожному конкретному випадку питання про достатність даних для порушення кримінальної справи вирішується особою, що здійснює дізнання, слідчим, прокурором за своїм внутрішнім переконанням з урахуванням сукупності відомостей, що містяться в початкових матеріалах.

Зі змісту оскаржуваної постанови та наданих суду матеріалів, на підставі яких було прийняте рішення про порушення справи вбачається, що приводами та підставами для цього стали матеріали порушеної 20 жовтня 2008 року військовим прокурором Феодосійського гарнізону кримінальної справи за фактом порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями у військовій частині А4489. В межах розслідування наведеної справи, допитаний свідок ОСОБА_8 показав, що ОСОБА_3 12 жовтня цього року о 21 годині, біля умивальника, розташованого на території військової частини А4489 бив співслужбовців кулаком у груди, одним з яких був ОСОБА_5. Потерпілі ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 при пред'явленні особи для впізнання, кожен окремо впізнали ОСОБА_3 як такого, що застосував до них фізичне насильство 12 жовтня цього року приблизно о 21 години в розташування військової частини А4489.

Згідно чі. ст. 98 КПК України, у постанові про порушення кримінальної справи повинні бути вказані приводи і підстави до порушення справи, статтю кримінального закону, за ознаками якої порушується справа, а також подальше її спрямування, а тому зауваження захисника - адвоката з приводу того, що у змісті оскаржуваній постанові не наведені конкретні кваліфікуючи ознаки злочину, передбаченого ч.2 ст. 406 КК України, є безпідставними.

Таким чином, слід прийти до висновку, що на час винесення постанови про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 були достатні дані, які вказували на наявність в його діях певних ознак злочину.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 236-8 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу захисника - адвоката ОСОБА_2 на постанову слідчого військової прокуратури Феодосійського гарнізону від 24 листопада 2008 року про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 406 КК України, залишити без задоволення.

На постанову протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до військового апеляційного суду Військово-Морських Сил.