Судове рішення #888755
СПРАВА № 2-520 / 2007 р

СПРАВА № 2-520 / 2007 р.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

13 березня 2007 року Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області у складі:

головуючого- судді                                 Назарової М.В.

при секретарі                 Зятьковій О. С

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Антрацита

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства

«Антрацит» «Про стягнення побутового вугілля в натурі»,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до ДП " Антрацит" про стягнення побутового вугілля: за 1 півріччя 1998 року у кількості 2950 кг, за 1 та 2 півріччя 1999 р. - 5900 кг, за 2 півріччя 2000 р. - 2950 кг, за 2001 р. - 2950 кг, а всього 14750 кг.

В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_1. послалася на те, що на підприємстві шахта «Комосомольська» відпрацювала деякий час, правонаступником якої остаточно є ДП «Антрацит» відповідно до наказу № НОМЕР_1 Міністерства палива та енергетики України, внаслідок реорганізації. Звідти вийшов на пенсію.

Щорічно відповідач їй безкоштовно повинен надавати вугілля на побутові потреби у розмірі, встановленим колективним договором, що діє на підприємстві, але з 1998 року підприємство відповідача нерегулярно надавало їй побутове паливо і вона достовірно не знала, за який саме період їй провадиться вивіз побутового вугілля.

Коли вона звернулася до відповідача у лютому 2007 року і відповідач зробив їй виписку побутового вугілля, вона дізналася, що той повинен їй за 1 півріччя 1998 року у кількості 2950 кг, за 1 та 2 півріччя 1999 р. - 5900 кг, за 2 півріччя 2000 р. - 2950 кг, за 2001 р. - 2950 кг, а всього 14750 кг вартістю 385 грн. 27 коп. за 1 т. На протязі 1998- 2007 років вона постійно зверталася на підприємство відповідача за одержанням належного побутового вугілля. Відповідач обіцяв їй надати вугілля, однак своїх зобов'язань не стримав, посилаючись на фінансово-економічні труднощі.

Вважає, що вона з поважних причин пропустила трирічний строк, в межах якого мала звернутися до суду з вимогою про захист своїх порушених прав та інтересів, а тому просить його поновити.

Крім того, просить стягнути з відповідача витрати, пов'язані з наданням їй юридичної допомоги при складанні позовної заяви у розмірі 75 гр.

У судовому засіданні позивач підтримує свої вимоги та пояснив також, що вугілля завозилося інколи, коли її не було вдома, то вона не знала напевно, за який саме час їй завозилося вугілля, і тільки-но у лютому 2007 року, коли вона звернулася до відповідача, їй видали чеки та видали довідку про заборгованість.

Представник відповідача - Хомяков Ю.Б. - у судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що дійсно вони мають перед позивачем заборгованість по побутовому вугіллю у кількості 14750 кг, проте вважають, що необхідно відмовити їй у позові за пропуском строку позовної давнини, оскільки позивач знав, що їй повинні завозити вугілля у кількості 2950 кг на півріччя і повинна була слідкувати за строками вивезення вугілля. Також вона розписувалася у чеках и повинна була знати, за який саме період їй вивезене вугілля. Просять у позові відмовити. Проте погодив, що тільки з 2002 року вугілля вивозиться за поточний період, але на старі борги його не вистачає, тому старі чеки не забезпечуються, до того ж у період 1998-2001 p.p. мало місце

 

 

нерегулярне вивезення вугіллям внаслідок кризи у вугільній промисловості і скрутного становища на підприємстві.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши інші докази у справі, вважає позов ОСОБА_1. таким, що підлягає повному задоволенню.

Позивач дійсно працювала на підприємствах вугільної промисловості, правонаступником яких був відповідач ДП «Антрацит» і користувався на підставі цього безкоштовним вугіллям для побутових потреб, і звідки вийшла на пенсію з причини трудового ушкодження здоров»ю/а.с. 4-5/.

В теперішній час, згідно з наказом № НОМЕР_1 Міністерства палива та енергетики України шахта «Партизанська» є структурним підрозділом ДП «Антрацит».

Відповідач здійснював позивачеві виписку побутового вугілля на підставі Інструкції « Про порядок забезпечення працюючих виробничих одиниць підприємств й організацій  МВП СРСР паливом на побутові потреби» № 77 від 11.05.1976 року й «Угоди з тарифів, трудовим і соціальним гарантіям між Мінвуглепромом і галузевими профспілками вугільної промисловості» від 12.02.1992 року з доповненнями й змінами.

У відповідності зі ст. 43 Гірничого Закону України підприємства по видобутку вугілля безкоштовно надають вугілля на побутові потреби в розмірі, обумовленому колективним договором, зокрема, пенсіонерам, що проробили на підприємствах по видобутку вугілля на підземних роботах не менш 10 років; на роботах, пов"язаних с підземними умовами - не менш 15 років; на роботах технологічної лінії на поверхні діючих шахт - не менш 20 років.

Згідно п.12.10 Доповнень й змін до Угоди з тарифів, трудовим і соціальним гарантіям між Мінвуглепромом і галузевими профспілками вугільної промисловості, з доповненнями й змінами від 10.09.1992р., 19.07.1993 p., 9.10.1993 року, 9.12.1993 p., 21.07.1997р., 18.11.1997 р., 5.02.1998р., 14.08.1998 p., 27.11.1998 p., 10.12.1998 р., 18.02.2000р., 10.05.2000 p.. 27.07.2000 p., 13.12.2000 р. безкоштовне забезпечення вугіллям поширюється на непрацюючих пенсіонерів, що проживають в Україні, незалежно від того, з якого підприємства вугільної промисловості України вони пішли на пенсію, якщо вони проробили в галузі на підземних роботах не менш 10 років; на роботах, пов"язаних с підземними умовами - не менш 15 років; на роботах технологічної лінії на поверхні діючих шахт - не менш 20 років.

Особи, що мають право на безкоштовне забезпечення побутовим вугіллям,

забезпечуються паливом на побутові потреби у відповідності зі ст.ст. 43,48 Гірничого Закону України за останнім  місцем роботи на вуглевидобувному підприємстві.

Позивач відноситься до категорії таких осіб і має право на одержання побутового вугілля у відповідності з Гірничим Законом України та колективним договором, який діє на підприємстві відповідача. Згідно колективного договору ДП « Антрацит» норма видачі вугілля на побутові потреби не повинна перевищувати 5,9 т на рік в будинках з пічним опаленням і кухонною плитою на твердому паливі. Позивач мешкає у будинку з річним опаленням /а.с. 8/.

Відповідно до колективного договору відповідача правом на безоплатне отримання палива на побутові потреби в обсязі 5900 кг на рік користуються пенсіонери вугледобувних та вуглепереробних відокремлених підрозділів підприємства, якщо вони мешкають в будинках с пічним опаленням і кухонною плитою на твердому паливі та пропрацювали в галузі: на підземних роботах: чоловіки - не менше 10 років, жінки - не менше 7,5 років; на роботах пов"язаних з підземними умовами праці: чоловіки - не менше 15 років, жінки - не менше 12,5 років, на роботах технологічного ланцюга по переробці вугілля: чоловіки - не менш 20 років, жінки - не менш 15 років; на поверхневих роботах : чоловіки - не менш 20 років, жінки - не менш 15 років; інваліди по трудовому каліцтву і професійному захворюванню, якщо вони користувались таким правом до настання інвалідності та ніде не працюють.

Згідно довідки підприємства відповідача НОМЕР_2 заборгованість ОП шахта «Комсомольська» перед позивачем по забезпеченню побутовим вугіллям становить за 1 півріччя 1998 року у кількості 2950 кг, за 1 та 2 півріччя 1999 р. - 5900 кг, за 2 півріччя 2000 р. -2950 кг, за 2001 р. - 2950 кг, а всього 14750 кг. /а.с. 10/, які суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача. Вартість вугілля становить 385 грн. 27 коп. /а.с. 9/. Суд вважає, що позивач пропустив строк позовної давності для звернення до суду за захистом свого порушеного права з поважних причини, оскільки протягом 1998 - 2007 років вона постійно зверталася на підприємство відповідача з вимогами про надання їй побутового вугілля. Підприємство відповідача, погоджуючись із вимогами позивача, обіцяло останній виконати свої

 

зобов'язання, однак не виконало їх в повному обсязі внаслідок нестабільного фінансового  становища, чому і утворилась заборгованість відповідача по побутовому вугіллю за 1998-2001 роки. На протязі 1999 - 2007 років час від часу надаючи позивачу побутове вугілля, відповідач не уточнював за який період він підвозив паливо. І тільки в лютому 2007 року позивачу стало відомо, що заборгованість відповідача по побутовому вугіллю утворилась саме за період з 1998 року по 2001   рік.

Крім того, як пояснили сторони, вугілля хоча й нерегулярно, але заводилося, тому суд вважає, що таким чином, відповідач вчинив дії, що свідчать про визнання ним свого боргу перед позивачем, а тому перебіг позовної давності було перервано, а надалі строк не було пропущено, оскільки відповідач на звернення позивача визнавав свій борг, періодично завозив їй вугілля, а позивач, яка є літньою людиною, не уточнювала, за який саме період це зроблено. Тому суд вважає, що відповідно до ч. 5 ст. 267 ЦПК України порушене право позивача підлягає захисту, оскільки пропуск строку позовної давності поважний.

Крім того, суд вважає, що підлягають задоволенню і вимоги позивача в частині стягнення витрат, пов'язаних з наданням йому юридичної допомоги в розмірі 75 гр., оскільки позивачем надана довідка про сплату адвокату зазначеної суми /а.с. 11/. Також суд вважає за необхідне стягнути з відповідача судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, від сплати яких позивача було звільнено під час подачі заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,11,60, 212-215,267 ЦПК України, ст.ст. 43,48 Гірничого Закону України, Інструкції « Про порядок забезпечення працюючих виробничих одиниць підприємств й організацій МВП СРСР паливом на побутові потреби» № 77 від 11.05.1976 року, «Угоди з тарифів, трудовим і соціальним гарантіям між Мінвуглепромом і галузевими профспілками вугільної промисловості»   від 12.02.1992 року з доповненнями й змінами, п. 12.10 Доповнень й змін до Угоди з тарифів, трудовим і соціальним гарантіям між Мінвуглепромом і галузевими профспілками вугільної промисловості, з доповненнями й змінами від 10.09.1992р., 19.07.1993 p., 9.10.1993 року, 9.12.1993 p., 21.07.1997р., 18.11.1997 р., 5.02.1998р., 14.08.1998 p., 27.11.1998 p., 10.12.1998 р., 18.02.2000р., 10.05.2000 p., 27.07.2000 p. 13.12.2000 р., суд,-

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства "Антрацит" на користь ОСОБА_1 побутове вугілля за: 1 півріччя 1998 року у кількості 2950 кг, за 1 та 2 півріччя 1999 р. - 5900 кг, за 2 півріччя 2000 р. - 2950 кг, за 2001 р. - 2950 кг, а всього 14750 кг /чотирнадцять тисяч сімсот п»ятдесят/ кг та повернення судових витрат у розмірі 75 грн.

Стягнути з Державного підприємства "Антрацит" судовий збір в розмірі 56 грн. 83 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному суді Луганської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення через Антрацитівський міськрайонний суд.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Рішення надруковано у нарадчій кімнаті.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація