НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 2-2642/10
№ б/н
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 травня 2010 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Гречаного В.А.,
при секретарі - Петренко O.A.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Новомосковського міськрайонного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Новомосковської товарної біржі, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання угоди купівлі-продажу нерухомості нікчемним і визнання права власності на цю нерухомість,-
встановив:
Позивачі звернулись до суду з позовом до відповідачів про визнання угоди купівлі-продажу нерухомості нікчемним і визнання права власності на цю нерухомість, по тим підставам, що 26.10.1998 року на Новомосковській товарній біржі вони уклали договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , житловою площею 32,22 м2, загальною прощею 46,95 м2, яка складається із двох кімнат та підсобних приміщень, з ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 . При укладенні даного договору вони продавцям грошей не сплачували. Внаслідок угоди, позивачі набули право власності по 1/2 частині вищезазначеної квартири. При укладенні угоди, на біржі позивачів запевнили, що дана угода дійсна і укладається згідно діючого законодавства. Однак, при виникненні необхідності в переоформленні даної нерухомості на онука та його дружину, робітники КП „Новомосковське міське бюро технічної інвентаризації", розглянувши представлену ними угоду купівлі-продажу нерухомості від 26.10.1998 року, яка була зареєстрована у „Новомосковському районному бюро технічної інвентаризації", пояснили їм, що дана угода суперечить діючому законодавству, оскільки не додержані вимоги закону щодо нотаріального посвідчення договору. Як вказують позивачі, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю, а кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні все, що вона одержала на виконання цього правочину. Позивачі бажають, щоб на дану квартиру право власності набули ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , крім ОСОБА_5 , яка у квітні 2002 року померла.
В зв`язку з цим, у позовній заяві позивачі просять визнати нікчемним правочин відносно квартири АДРЕСА_2 , житловою площею 32,22 м2, загальною площею 46,95 м2, яка складається з двох кімнат та підсобних приміщень, та визнати право власності на дану квартиру за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
В судове засідання представник позивачів за довіреностями (а.с. 14,15) ОСОБА_6 не з`явився, надавши до суду заяву про розгляд справи без участі позивачів та без своєї участі, як представника, позовні вимоги повністю підтримав (а.с.24). Представник відповідача - Новомосковської товарної біржі в судове засідання не з`явився, хоча про місце, розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про отримання відповідачем листа-повідомлення суду (а.с.19). Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилися, надавши до суду заяви, в яких позовні вимоги визнали повністю та просять розглядати справу у їх відсутність (а.с. 20. 21).
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 4 ст. 203 ЦК України, правочин має вчинятися у формі, встановленій ній законом. Відповідно до ст. 657 ЦК України, договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Судом встановлено, що 26.10.1998 року ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 уклали угоду купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується копією угоди купівлі-продажу нерухомості, зареєстрованого 26.10.1998 року, реєстраційний номер 000469 (а.с.13). Згідно технічного паспорта на квартиру АДРЕСА_2 , власниками даної квартири вказані позивачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 по 1/2 частині (а.с. 6-9).
У даному випадку сторони не виконали вимоги закону, зокрема ст. 657 ЦК України щодо обов`язкового нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна. Тому, на підставі ч. 1 ст. 220 ЦК України, даний правочин, тобто угоду купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 , укладену між ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слідує визнати нікчемним.
Згідно ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього право чину.
Тому, оскільки договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 визнається нікчемним, а ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 померла, що стверджується копією свідоцтва про смерть від 15.04.2002 року (а.с.22), суд вважає, що слідує визнати право власності на квартиру АДРЕСА_3 за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 60, 213, 215 ЦПК України, ст. ст. 203 ч. 4, 657, 220 ч. 1, 216 ч. 1 ЦК України, суд, -
вирішив:
Позов задовольнити. Визнати нікчемною угоду купівлі-продажу квартири
АДРЕСА_3 , житловою площею 32.22 м2, загальною площею 46,95 м2 , яка складається із двох кімнат та підсобних приміщень, укладену між ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 ., ОСОБА_2 , зареєстровану Новомосковською товарною біржею 26.10.1998 року, реєстраційний номер 000469.
Визнати за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 право власності на квартиру АДРЕСА_3 .
Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення без попередньої подачі заяви про апеляційне оскарження або протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя В.А.Гречаний