Справа №2-а-12/2007

ПОСТАНОВА іменем України

14 березня     2007 року   Славутицький міський   суд Київської області у складі: головуючої- судді Теремецької Н.Ф., при секретарі Воробей М.М., з участю:

позивача ОСОБА_1, представника відповідача Оверчука М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Славутичі адміністративну справу за позовами ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області, Відділу зони ЧАЕС ГУ МВС України в Київській області про стягнення компенсації за невикористану відпустку та стягнення надбавки за несення служби вахтовим методом,-

УСТАНОВИВ:

У січні 2007 року до суду звернувся ОСОБА_1 з позовами до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області та Відділу зони Чорнобильської атомної електростанції головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області про стягнення компенсації за невикористану відпустку та надбавки за несення служби вахтовим методом.

Ухвалою суду зазначені позови об'єднані в одне провадження. Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що відповідачами в порушення Закону України "Про відпустки", Кодексу законів про працю в України в році звільнення не виплачена компенсація за невикористану відпустку, крім того, в порушення вимог Постанови КМУ від 12 грудня 2002 року № 1879 "Про встановлення надбавки за несення служби вахтовим методом особам рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ" не виплачена надбавка за несення служби вахтовим методом за період з 28.07.2001 року по 25.12.2005 року в розмірі 100 % добових, встановлених для відряджених в межах України.

Позивач позовні вимоги підтримав та просив задовольнити. Суду пояснив, що ГУ МВС України в Київській області повинно виплатити йому надбавку за несення служби вахтовим методом за період з 28.07.2001 року по 31.12.2003 року в розмірі 100 % добових для відряджених в межах України, тобто в розмірі 18 гривень на добу та доплатити по 8 гривень за кожну добу несення служби вахтовим методом за період з 01.01.2004 року по 25.12.2005 року, оскільки за цей період він отримав таку надбавку лише в розмірі 10 гривень, а так як він ніс службу в БМ з охорони зони радіоактивного забруднення, то він має право отримувати цю надбавку в розмірі 100 % добових. Крім того, відповідач зобов'язаний виплатити грошову компенсацію за невикористану відпустку в році звільнення, тобто в 2005 році, відповідно до Закону України "Про відпустку", Кодексу законів про працю в Україні.

Представник відповідача -ГУ МВС України в Київській області проти позовних вимог заперечував. Суду пояснив, що    розмір надбавки за несення служби вахтовим

методом встановлюється начальником головного управління МВС України в Київській області в межах бюджетних асигнувань. За період з з 01.01.2004 року по 25.12.2005 року позивачеві була виплачена така надбавка в розмірі 10 гривень за кожну добу несення служби вахтовим методом. За період з 28.07.2001 року по 31.12.2003 року розмір такої надбавки начальником ГУ МВС України в Київській області не встановлювався. Відповідно до п.56 Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР грошова компенсація за невикористану відпустку позивачу в році звільнення не передбачена.

Представник Відділу зони Чорнобильської атомної електростанції головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області в судове засідання не з'явився, подавши клопотання про розгляд справи у їх відсутності. В письмових запереченнях на позовну заяву просив відмовити в задоволенні позову про стягнення грошової компенсації за невикористану відпустку, посилаючись на відсутність підстав для виплати позивачеві компенсації за невикористану відпустку.

Позови не підлягають задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 01.10.1987 року по 25.12.2005 року перебував на службі в органах внутрішніх справ, з них в період з 28.07.2001 року по 25.12.2005 року на посаді помічника начальника -оперативного чергового відділу зони Чорнобильської атомної електростанції ГУ МВС України в Київській області, що підтверджується копією трудової книжки та довідкою відділу зони ЧАЕС ГУ МВС України в Київській області (а.с.4 -5, 8-9 ).

Відповідно до витягу з наказу про звільнення НОМЕР_1 ОСОБА_1 - позивача у справі, звільнено зі служби в органах внутрішніх справ у відставку за віком (а.с. 3).

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2002 року № 1879 "Про встановлення надбавки за несення служби вахтовим методом особам рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ" установлено надбавку особам рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, які несуть службу вахтовим методом, у розмірі до 100 % добових витрат, установлених Кабінетом Міністрів України для відряджених в межах України. Порядок проведення виплати надбавки та її конкретний розмір визначаються Міністерством внутрішніх справ.

Довідкою відділу зони Чорнобильської атомної електростанції ГУ МВС України в Київській області НОМЕР_2 підтверджено, що позивач дійсно в період з 28.07.2001 року по 13.12.2005 року, працюючи на посаді помічника начальника -оперативного чергового відділу зони Чорнобильської атомної електростанції ГУ МВС України в Київській області, ніс службу в органах внутрішніх справ вахтовим методом (а.с.4-5 ).

Згідно довідок відділу зони Чорнобильської атомної електростанції ГУ МВС України в Київській області НОМЕР_3 кошторисом на утримання ВЗ ЧАЕС не передбачалися кошти на виплату надбавки за несення служби вахтовим методом, наказом по Головному управлінню їх розмір не встановлювався, відповідно за період з 10.03.2003 року по 31.12.2003 року надбавка за несення служби вахтовим методом не нараховувалась та не виплачувалась, надбавка за роботу вахтовим методом була виплачена у розмірі 10 гривень на добу позивачу тільки за період з 01.01.204 року по 25.12.2005 року (а.с. 6-7).

Посилання позивача на те, що йому повинна бути виплачена надбавка за несення служби вахтовим методом в розмірі 100 % добових, встановлених для відряджених в межах України, тобто в розмірі 18 гривень на добу, тому що він ніс службу в зоні радіоактивного забруднення безпідставні, оскільки відповідно до вищевказаної Постанови КМУ порядок проведення виплати надбавки та її конкретний розмір визначаються Міністерством внутрішніх справ.

Порядок проходження служби особами начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ регулюється Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР, затвердженим Постановою КМУ від 29 липня 1991 року № 114 із змінами та доповненнями.

Відповідно до п. 56 зазначеного Положення особам середнього, старшого і вищого начальницького складу, звільненим із органів внутрішніх справ за віком, через хворобу, обмежений стан здоров'я чи скорочення штатів, у році їх звільнення за їх бажанням, надається чергова відпустка, тривалість якої визначається відповідно до п.51 цього Положення.

Особам рядового та начальницького складу (крім осіб, указаних в абзаці першому цього пункту), які звільняються з органів внутрішніх справ, за невикористану в році звільнення відпустку, виплачується грошова компенсація відповідно до законодавства.

Оскільки відповідно до п.2 Положення позивач відноситься до старшого начальницького складу органів внутрішніх справ, то йому як звільненому у відставку за віком, не передбачена виплата грошової компенсації на невикористану відпустку у році звільнення.

Посилання позивача на норми КЗпП України та Закону України "Про відпустки" як на підставу для вимог про стягнення компенсації за невикористану відпустку, є необгрунтованими, оскільки ці норми не регулюють спірні відносини щодо проходження публічної служби.

За таких обставин підстав для задоволення позовів не має.

На підставі викладеного, керуючись ст. 160 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі, апеляційна скарга на постанову може бути подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуюча