ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

У Х В А Л А

про відмову у відкритті апеляційного провадження

22 вересня 2020 року м. ОдесаСправа № 1-7/158-09-3124

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів: В.М. Головея, Н.С. Богацької,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 04.10.2017 (суддя Грабован Л.І., м. Одеса, повний текст ухвали підписано 09.10.2017) про затвердження змін до плану санації та продовження строку процедури санації

у справі № 1-7/158-09-3124

за заявою кредитора: Товариства з обмеженою відповідальністю „Південь Ін Буд"

до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю „Гранит К"

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.05.2009 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Гранит К", введено процедуру розпорядження майном боржника.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.10.2017, серед іншого, затверджено зміни до плану санації ТОВ "Гранит К", схвалені рішенням зборів кредиторів, оформленим протоколом № 7 від 05.09.2017 та рішенням комітету кредиторів, оформленим протоколом № 3 від 05.09.2017 - частково; у затвердженні змін до плану санації ТОВ "Гранит К", в частині передбаченій абз. 7 ч. 3 розділом V "Заходи з відновлення платоспроможності" та абз. 3 розділом VI "Погашення вимог кредиторів" щодо здійснення оплати додаткової винагороди керуючому санацією ТОВ "Гранит К" арбітражному керуючому Лахненку Євгену Миколайовичу у розмірі 10 % від загальної суми задоволених кредиторських вимог, внесених до реєстру кредиторів ТОВ "Гранит К", що становить 2648699,46 грн за рахунок коштів інвестора відмовлено; продовжено строк процедури санації ТОВ "Гранит К" та строк повноважень керуючого санацією ТОВ "Гранит К" арбітражного керуючого Лахненко Є.М. на 1 рік до 04.10.2018.

20.08.2020 ОСОБА_1 через місцевий господарський суд звернувся за допомогою засобів поштового зв`язку до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на вказану ухвалу суду, яка (скарга) надійшла до суду апеляційної інстанції 25.08.2020.

Одночасно скаржник заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та вказав, що зазначена ухвала суду впливає на права та законні інтереси апелянта як одного з пайовиків, який придбав квартиру у ЖК "Адмірал" та сплатив вартість паю, але його не внесли до реєстру вимог кредиторів у даній справі про банкрутство.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 04.10.2017 у справі № 1-7/158-09-3124 було розподілено на розгляд колегії суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі судді-доповідача: Л.В. Поліщук, суддів-членів колегії: В.М. Головея, Г.П. Разюк.

Суддя зі складу колегії суддів, який не є суддею-доповідачем, Г.П. Разюк з 31.08.2020 тимчасово непрацездатна, тому розпорядженням в.о. керівника суду від 31.08.2020 № 270 призначено повторний автоматизований розподіл даної судової справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.08.2020 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Поліщук Л.В., судді: В.М. Головей, Н.С. Богацька.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.09.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 04.10.2017 у справі № 1-7/158-09-3124 залишено без руху; встановлено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків, встановлених при поданні апеляційної скарги, протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, а також роз`яснено, що якщо вказані ним інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовить у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

У вказаній ухвалі зазначено, що за подання апеляційної скарги на вищевказану ухвалу суду ОСОБА_1 мав сплатити судовий збір у сумі 2102,00 грн., однак, звертаючись з апеляційною скаргою, скаржник не надав доказів сплати судового збору. Також скаржником не додано до апеляційної скарги докази її направлення всім учасникам даної справи, а саме відсутні докази направлення наступним учасникам справи: ТОВ „Інвест Холдинг Юг", ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

Щодо клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Згідно із статтею 93 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваної ухвали суду) апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п`яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення. Розгляд заяви особи про поновлення строку на подання апеляційної скарги здійснюється одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду, склад якої визначений при реєстрації справи відповідно до положень частини четвертої статті 91 цього Кодексу.

За положеннями п. 13 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на час подання апеляційної скарги) судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України (в редакції, чинній на час подання апеляційної скарги) суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Відповідно до ч. 2 ст. 261 ГПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків:

1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки;

2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

У своєму клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження скаржник посилається на те, що на момент проголошення оскаржуваної ухвали суду не приймав участі у розгляді справі, про наявність даної ухвали, якою вирішено його права, обов`язки та інтереси, він дізнався лише у липні 2019 року, коли в Єдиному державному реєстрі судових рішень серед великої кількості судових рішень у цій справі ознайомився з ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.10.2017. За таких обставин апелянт вважає, що наявні всі підстави для поновлення пропущеного ним процесуального строку.

Оцінюючи викладені доводи апелянта щодо причин пропуску процесуального строку, суд апеляційної інстанції зазначив наступне.

По-перше, сам апелянт у своїй апеляційній скарзі та зазначеному клопотанні вказує, що про наявність ухвали Господарського суду Одеської області від 04.10.2017 у справі № 1-7/158-09-3124 він дізнався у липні 2019 року.

Між тим, як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.01.2019 прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 про включення його до переліку пайовиків в плані санації ТОВ „Гранит К" з погашенням вимог шляхом передачі у приватну власність квартири у житловому будинку, який будується за адресою: АДРЕСА_1 , яка розташована на п`ятому поверсі другої секції (будівельний номер №94) загальною площею 64,40 кв.м. відповідно до договору №94-5-2-2 від 04.12.2006р.; внесення на зборах комітету кредиторів, загальних зборах кредиторів та на затвердження Господарського суду Одеської області змін до плану санації ТОВ „Гранит К"; призначено вказану заяву до розгляду.

Ухвалою місцевого господарського суду від 17.05.2020, у тому числі відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні вказаної заяви.

Отже, ОСОБА_1 знав про розгляд Господарським судом Одеської області справи № 1-7/158-09-3124 про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю „Гранит К" ще у січні 2019 року, тому міг дізнатись про наявність ухвали Господарського суду Одеської області від 04.10.2017 раніше, ніж у липні 2019 року.

При цьому судова колегія зауважила, що ОСОБА_1 у своєму клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаної ухвали суду не зазначив жодних причин не подання ним апеляційної скарги протягом більш ніж року, з того часу, коли скаржник, за його твердженням, дізнався про існування цієї ухвали - з липня 2019 року.

Сам по собі факт подання стороною клопотання про поновлення строку не зобов`язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки вказане клопотання з огляду на приписи процесуального закону повинно містити обґрунтування поважності пропуску такого строку, а за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються до господарського суду на загальних підставах.

Отже, поновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку учасником справи і лише сам факт звернення з відповідним клопотання про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов`язком суду поновити цей строк.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що несвоєчасне оскарження ОСОБА_1 вказаної ухвали суду, з огляду на наведені скаржником доводи, не обґрунтоване апелянтом обставинами, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення учасника справи та пов`язаними з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення зазначеної процесуальної дії.

17.09.2020 до суду апеляційної інстанції надійшла заява скаржника про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано належні та допустимі докази направлення апеляційної скарги ТОВ „Інвест Холдинг Юг", ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , а також квитанцію №1-3631К від 14.09.2020 на суму 2102 грн.

Також до вказаної заяви скаржником додано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 04.10.2017 про затвердження змін до плану санації та продовження строку процедури санації у справі № 1-7/158-09-3124, у якій ОСОБА_1 повторно зазначив, що на момент проголошення та строку оскарження вказаної ухвали суду він не приймав участі у розгляді справи, про наявність оскаржуваної ухвали, якою вирішені його права, обов`язки та інтереси, він дізнався пізніше, коли в Єдиному державному реєстрі судових рішень серед великої кількості судових рішень у цій справі ознайомився з цією ухвалою суду.

Також позивачем у вказаній заяві наведено свої доводи по суті справи, проте знову на наведено жодних причин не подання ним апеляційної скарги протягом більш ніж року, з того часу, коли скаржник, за його твердженням, дізнався про існування цієї ухвали - з липня 2019 року, хоча, як вище згадувалось, ОСОБА_1 знав про розгляд Господарським судом Одеської області справи № 1-7/158-09-3124 про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю „Гранит К" ще у січні 2019 року, тому міг дізнатись про наявність ухвали Господарського суду Одеської області від 04.10.2017 раніше, ніж у липні 2019 року.

Відтак, скаржник не скористався передбаченим частиною третьою статті 260 ГПК України правом вказати інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження вказаної вище ухвали суду.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що несвоєчасне оскарження ОСОБА_1 зазначеної ухвали суду, з огляду на наведені скаржником доводи, не зумовлене обставинами, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення учасника справи та пов`язаними з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення зазначеної процесуальної дії.

За таких обставин суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для поновлення пропущеного ОСОБА_1 строку на подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Одеської області від 04.10.2017 про затвердження змін до плану санації та продовження строку процедури санації у справі № 1-7/158-09-3124.

Відповідно до частини четвертої статті 260 Господарського процесуального кодексу України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

У разі звернення з апеляційною скаргою на судове рішення місцевого господарського суду з порушенням встановлених строків його оскарження особа, яка звертається з цією скаргою, у клопотанні про поновлення строку має навести причини, підтверджені відповідними доказами, які перешкоджали їй звернутися з апеляційною скаргою у межах встановленого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження. Дійшовши висновку про неповажність причин пропуску строку звернення з апеляційною скаргою, суд має залишити апеляційну скаргу без руху, надавши скаржнику можливість зазначити інші підстави для поновлення цього строку. Тільки у разі визнання цих причин неповажними або у випадку незвернення з відповідною заявою у встановлений строк у відкритті апеляційного провадження має бути відмовлено на підставі пункту 4 частини першої статті 261 Господарського процесуального кодексу України.

Подібні висновки зазначені у постановах Верховного Суду від 01.06.2018 у справі № 914/1633/17, від 14.08.2018 у справі № 916/1448/17, від 15.10.2019 у справі № 910/15396/18, від 12.02.2020 у справі № 921/86/18, від 22.06.2020 у справі № 904/701/19.

Також судова колегія зазначає, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності (res judicata), який серед іншого вимагає того, щоб коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилося під сумнів. Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру. Така процедура сама по собі не суперечить принципу юридичної визначеності в тій мірі, в якій вона використовується для виправлення помилок правосуддя (Рішення ЄСПЛ 09.06.2011 у справі "Желтяков проти України").

В рішенні Європейського суду з прав людини "Пономарьов проти України" зроблено висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України", заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007, та "Трух проти України" (ухвала), заява № 50966/99, від 14.10.2003).

Таким чином, враховуючи те, що вказані ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 04.10.2017 про затвердження змін до плану санації та продовження строку процедури санації у даній справі були визнані неповажними, особливих і непереборних обставин, які б надавали суду право на поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження скаржник не підтвердив, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження на підставі п. 4 ч. 1 ст. 261 ГПК України.

Згідно з частиною четвертою статті 261 Господарського процесуального кодексу України копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 232-235, 256, 258, 261 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 04.10.2017 про затвердження змін до плану санації та продовження строку процедури санації у справі № 1-7/158-09-3124.

Справу №1-7/158-09-3124 повернути Господарському суду Одеської області.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 288, 289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Л.В. Поліщук

Суддя В.М. Головей

Суддя Н.С. Богацька