ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 березня 2010 року < ЧАС >м. ПолтаваСправа № 2а-48146/09/1670
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Серги С.М.,
при секретарі - Олійник Ю.В.,
за участю:
представника позивача - Роман А.І.,
відповідача - Бутенка Р.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції в м. Полтаві до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій, -
В С Т А Н О В И В:
01 грудня 2009 року Державна податкова інспекція в м.Полтаві звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій у розмірі 2615 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідачем не сплачена сума штрафних санкцій, яка нарахована за результатами виявлених в ході проведеної 23.07.2009 перевірки порушень вимог пунктів 1, 6, 9, 11, 12, 13 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив задовольнити їх в повному обсязі.
Відповідач позовні вимоги визнав частково, посилаючись на ведення ним книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок та наявності документів на підтвердження обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, які зберігались у сейфі бухгалтера, прибуття якого перевіряючі чекати не стали. Крім того, вказував, що Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" не містить вимог щодо попереднього програмування залишків товарів, тому позивачем невірно застосовані фінансові санкції за пунктом 6 статті 17 вказаного Закону. Правомірність застосування до нього фінансових санкцій в сумі 1090 грн за порушення пунктів 1, 9, 13 статті 3 Закону № 265/95 позивачем не спростовується.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідач зареєстрований 26.11.1998 виконавчим комітетом Полтавської міської ради (свідоцтво про державну реєстрації серії В00 № 791302).
Згідно зі статтею 15 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 (далі -Закон № 265/95) контроль за додержанням суб`єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби шляхом проведення планових та позапланових перевірок згідно із законодавством України.
23.07.2009 позивачем на підставі направлень № 4909, 4908 від 23.07.2009, згідно з планом перевірок за здійсненням суб`єктами господарської діяльності розрахункових операцій у сфері готівкового обігу на липень 2009 року проведено перевірку дотримання фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій у барі - " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", що розташований за адресою АДРЕСА_1 .
За результатами перевірки складено акт № 0324/16/01/23-435/ НОМЕР_1 від 23.07.2009, який підписаний ОСОБА_2 , ОСОБА_1 із зазначенням незгоди з актом перевірки.
В ході проведення перевірки виявлено непроведення відповідачем розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій на суму 40,95 грн; невідповідність суми грошових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, у розмірі 109,05 грн; не використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості; нероздрукування фіскального звітного чеку за 28.03.2009, відсутність попередньої книги обліку розрахункових операцій (далі- КОРО); відсутність обліку товарних запасів за місцем їх реалізації (відсутні накладні на лікеро-горільчані вироби) на загальну суму 550 грн, що є порушенням пунктів 1, 6, 9, 11, 13 статті 3 Закону № 265/95.
На підставі акту перевірки позивачем винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0003422304/0 від 10.08.2009 у розмірі 2615 грн.
Оцінюючи обгрунтованість заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до пунктів 6, 12 статті 3 Закону № 265/95 суб`єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов`язані забезпечувати зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення; вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Згідно з пунктом 3 статті 17 та статтею 21 Закону № 265/95 за незберігання книг обліку розрахункових операцій чи розрахункових книжок протягом встановленого терміну та не ведення або ведення з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, до суб"єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян відповідно.
В ході судового розгляду позивачем представлено суду попередню книгу обліку розрахункових операцій, книги обліку доходів та витрат від зайняття торгівельно-закупівельною діяльністю № 2, 3, податкові накладні та фіскальні звітні чеки, пояснивши їх ненадання перевіряючим під час перевірки відсутністю бухгалтера.
Допитані в якості свідків співробітники податкової служби ОСОБА_3 та ОСОБА_4 також підтвердили, що позивач намагався викликати бухгалтера для надання документів, проте з останнім був відсутній телефонний зв"язок.
Вказані обставини свідчать про відсутність підстав для стягнення з відповідача фінансових санкцій у розмірі 1440 грн, застосованих за порушення пунктів 6, 12 статті 3 Закону № 265/9.
Крім того, суд критично оцінює посилання представника позивача на невиконання відповідачем приписів вищезазначених норм Закону № 265/95, виходячи з того, що відображення порушення в акті перевірки не може бути безумовною ознакою для підтвердження факту його вчинення, оскільки акт перевірки підлягає оцінки судом в сукупності з іншими доказами по справі.
Перевіряючи обгрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача фінансових санкцій, застосованих на підставі пункту 6 статті 17 Закону № 265/95, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 11 статті 3 Закону № 265/95 суб`єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов`язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.
В ході судового розгляду встановлено та відображено в акті перевірки, що відповідач в порушення вимог пункту 11 статті 3 Закону № 265/9 при проведення розрахункової операції не застосував режим попереднього програмування обліку кількості товарів, що підтверджується копією касового чеку, який долучений до матеріалів справи.
У зв"язку з цим, посилання відповідача на відсутність у продавця обов`язку проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування обліку їх кількості, суд вважає безпідставними.
Відповідальність за порушення вказаних приписів встановлена пунктом 6 статті 17 Закону № 265/95, згідно з яким у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості застосовуються фінансові санкції у розмірі п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
На підставі зазначеної норми позивачем правомірно застосовано до відповідача фінансову санкцію у розмірі п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Правильність накладення на відповідача фінансових санкцій в сумі 1090 грн за порушення пунктів 1, 9, 13 статті 3 Закону № 265/95 останнім не заперечується та підтверджується дослідженими судом матеріалами справи.
Пунктом 11 частини 1 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" передбачено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Державної податкової інспекції в м. Полтаві про стягнення фінансових санкцій підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб`єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Державної податкової інспекції в м.Полтаві до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) заборгованість по сплаті фінансових санкцій в сумі 1175 (одна тисяча сто сімдесят п`ять) гривень до державного бюджету (РР № 31117104700002, код бюджетної класифікації платежу 21080900, одержувач ВДК у м.Полтаві, ЗКПО 34698804, банк одержувача: ГУДКУ у Полтавській області МФО 831019).
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня складення її в повному обсязі. Апеляційна скарга може бути подана у 20-денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови виготовлено 26 березня 2010 року.
Суддя С.М. Серга