Справа НОМЕР_3-1256

2007рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2007рік Комінтернівський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді -  Музиченко В.А.

при секретарі               -      Буняєвій М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики та визнання права власності ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення боргу за договором позики та визнання права власності на квартиру у виконання боргових зобов'язань відповідача, визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на квартиру, посилаючись на наступне.

23 жовтня 2006 року, відповідач позичив ОСОБА_2 150000 гривень, які вона, зобов'язалась повернути до 01 грудня 2006 року. На підтвердження цього між ними було укладено простий письмовий договір позики, крім того ОСОБА_2 видала позивачу розписку про одержання грошей, які обіцяла повернути до 01.12.2006року,в випадку несплати боргу, з метою забезпечення виконання зобов'язання, що виникло за цим договором у ОСОБА_2, вона передала у заставу, а, ОСОБА_1, прийняв належну ОСОБА_2 трьох кімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, яка згідно, свідоцтва на право власності НОМЕР_1 від 10.12.1993року, виданого Основ'янською дистанцією цивільних споруд Південної залізниці, належить відповідачу на праві особистої власності. Договір позики та розписка були укладені в присутності свідків, законного представника відповідача ОСОБА_3 На час слухання справи відповідач погодилась укласти з позивачем письмовий договір купівлі-продажу по якому сторони домовившись про ціну та всі інші істотні умови договору купівлі-продаж квартири. На підтвердження цього ОСОБА_2., передала позивачу квартиру з технічним паспортом та ключами, один примірник письмового договору купівлі-продажу квартири не посвідчений нотаріально, пообіцяв нотаріально посвідчити укладений між нами договір купівлі-продажу в найближчий час. До сьогодні відповідач, посилаючись на відсутність часу та хворобу, від укладення договору ухиляється.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила задовольнити позов та визнати за ОСОБА_1 право власностіі на квартиру НОМЕР_2 розташовану у будинку НОМЕР_3 по АДРЕСА_1, яку позивач отримав по договору купівлі - продажу укладеному 28 лютого 2007року,між сторонами по справі.

Представник відповідача ОСОБА_3 позов визнала, пояснивши, що дійсно 23 жовтня 2006 року між сторонами спору , було укладено письмовий договір позики, по якому ОСОБА_1 позичив ОСОБА_2 150000 гривень, які вона була зобов'язана повернути до 01 грудня 2006 року. Гроші ОСОБА_2 не повернула, але 28 лютого 2007 року, в виконання своїх боргових зобов'язань, уклала письмовий договір купівлі-продажу з ОСОБА_1, по якому позивач отримав в володіння та розпорядження трьох кімнатну квартиру НОМЕР_3 яка розташована по АДРЕСА_1 в буд. НОМЕР_3 міста Харкова, ключі та технічний паспорт з свідоцтвом на право власності. Відповідач не заперечує проти визнання за позивачем права власності на цю квартиру.

Суд, вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Суд, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, вважає що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

2

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні установлено, що 23 жовтня 2006 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, було укладено письмовий договір позики під заставу квартири, яка належала відповідачу на праві особистої власності, згідно свідоцтва на право власності НОМЕР_1 від 10.12.1993року, виданого Основ'янською дистанцією цивільних споруд Південної залізниці, по якому ОСОБА_1 позичив ОСОБА_2 150000 гривень, які вона була зобов'язана повернути до

01   грудня 2006 року. Про що ОСОБА_2 видала позивачу власноручну розписку, про отримання грошей і про зобов'язання повернути борг до 01 грудня 200броку. В виконання своїх боргових зобов'язань, відповідач залишила під заставу свою квартиру НОМЕР_3          розташовану у будинку НОМЕР_2 по АДРЕСА_1 міста Харкова. Гроші ОСОБА_2 не повернула. 28 лютого 2007 року, в виконання своїх боргових зобов'язань, ОСОБА_2 уклала письмовий договір купівлі-продажу з ОСОБА_1, по якому позивач отримав в володіння та розпорядження її трьох кімнатну квартиру НОМЕР_3, яка розташована по АДРЕСА_1 в буд. НОМЕР_3 міста Харкова, ключі та технічний паспорт з свідоцтвом на право власності, а ОСОБА_1 видав

відповідачу розписку про скасування боргових зобов'язань. Відповідач не заперечує

проти визнання за позивачем права власності на цю квартиру.

Суд вважає, що позивач є, доброчинним покупцем, який зі свого боку виконав усі зобов'язання по договору купівлі - продажу в повному обсязі. В цьому випадку правочин не знайшов свого нотаріального посвідчення в зв'язку з тим, що друга сторона ухиляється від його нотаріального посвідчення.

Згідно ч.2 ст.220 ЦК України, якщо сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилась від його нотаріального посвідчення суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення договору купівлі продажу в встановленому законом порядку. Передача документів на квартиру та ключів від неї, а також фактична передача самої квартири, підтверджують укладення між; сторонами договору купівлі - продажу квартири.

З урахуванням викладеного, відсутності спора про право власності на квартиру між сторонами, суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухилення відповідача від нотаріального посвідчення права власності на квартиру на ім 'я ОСОБА_1, є формальним, яке порушує його права , як власника.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1.

На підставі викладеного, керуючись статтями 10,11,60,130,212-215,218 ЦПК України, статтями 202, 203, 208, 209, ч.2 ст.220,625 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру НОМЕР_3 , яка розташована по АДРЕСА_1 у будинку НОМЕР_3 міста Харкова, на підставі договору купівлі-продажу укладеного 23 жовтня 2006 року між: ОСОБА_1 і ОСОБА_2.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.