ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
17 серпня 2006 р. Справа № 7/229-2006
за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1, смт. Міжгір'я
до Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів у Закарпатській області, м. Ужгород
про визнання недійсним (скасування) рішення РУ ДААК ДПА України у Закарпатській області від 22.06.2006р. №НОМЕР_1 про застосування фінансових санкцій у сумі 8500 грн.
Суддя С. Швед
За участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1, підприємець;
від відповідача -Ціник М.О., головний державний податковий інспектор( довіреність від 06.05.2006р. №869/7/21-19);
Представники сторін у судовому засіданні 17.08.2006р. дали письмову згоду на початок розгляду справи по суті згідно з п. 3 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України (протокол судового засідання від 17.08.2006р.).
ВСТАНОВИВ:
Приватний підприємець ОСОБА_1 просить скасувати рішення РУ ДААК ДПА України у Закарпатській області від 22.06.2006р. №НОМЕР_1 про застосування фінансових санкцій у сумі 8500 грн. на підставі абзацу тринадцятого частини другої статті 17 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” від 19.12.1995р. №481/95-ВР (далі -Закон №481/95-ВР) за зберігання, транспортування та реалізацію алкогольних напоїв з підробленими марками акцизного збору, прийняте за результатами перевірки дотримання позивачем законодавства у сфері реалізації підакцизних товарів (акт від 08.06.2006р. №НОМЕР_2).
Перевіркою встановлено порушення суб'єктом господарювання вимог п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2004р. №786 „Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 р. №283 "Про встановлення порядку виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку"” в зв'язку з виявленими фактами зберігання та реалізації горілки „Пшенична нива” (виробник -ТОВ „Ровес”, с. Шпанів Рівенської обалсті) з візуально підробленими марками акцизного збору.
Не погоджуючись із висновком податкового органу, позивач вказує на його помилковість та невідповідність фактичним обставинам справи, оскільки отримана від іншого суб'єкта підприємницької діяльності партія спірного підакцизного виробу, за наявності всіх товаросупровідних документів, сертифікату відповідності та посвідчення якості, не викликала сумніву у підробці марок акцизного збору на зазначених алкогольних виробах, тому застосування штрафних санкцій на підставі абзацу тринадцятого частини другої статті 17 Закону №481/95-ВР є неправомірним, оскільки підприємець не мав умислу на їх реалізацію з підробленими засобами маркування.
Відповідач позов не визнав, з посиланням на те, що факт зберігання та реалізації алкогольних напоїв з підробленими марками акцизного збору є підтверджений проведеною перевіркою та довідкою Науково -дослідного експертно -криміналістичного центру при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області, тому прийняте рішення про застосування фінансових санкцій є законним та обґрунтованим.
Дослідивши подані по справі доказові матеріали та заслухавши пояснення представників сторін, суд констатує наступне:
Згідно з абзацом третім частини четвертої статті 11 Закону №481/95-ВР алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного збору в порядку, визначеному законодавством.
За зберігання, транспортування та реалізацію фальсифікованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного збору встановленого зразка або з підробленими марками акцизного збору до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у розмірі - 100 відсотків вартості товару, але не менше 1700 гривень (абзац тринадцятий частини другої статті 17 Закону №481/95-ВР ).
Необхідним елементом складу правопорушення за наведеним абзацом частини другої статті 17 Закону №481/95-ВР є вина суб'єкта підприємницької діяльності (суб'єктивна сторона правопорушення), яка виражається в усвідомленні ним протиправності здійснюваних ним дій по зберіганню, транспортуванню та реалізації підакцизних товарів за підробленими марками акцизного збору та усвідомлене бажання настання певних наслідків від здійснення такої протиправної діяльності.
Фактичні дані справи та наявні у ній документальні докази, зокрема, накладна на отримання товару, податкова накладна, сертифікат відповідності, посвідчення якості та договір купівлі -продажу спірної партії алкогольних напоїв з передбаченою ним умовою щодо відповідності якості, маркування та упаковки товару посвідченню якості та сертифікату відповідності, не дають суд підстав вважати доведеним факт наявності вини підприємця у зберіганні та реалізації горілки „Пшенична нива” (виробник -ТОВ „Ровес”, с. Шпанів Рівенської обалсті) з підробленими засобами маркування таких виробів, оскільки отримавши від іншого суб'єкта підприємницької діяльності спірну партію горілки на підставі цивільно -правового договору купівлі -продажу з наявними на горілчаних виробах марками акцизного збору нового зразка, які візуально відповідали маркам, якими зазвичай маркуються алкогольні вироби, позивач не міг знати про їх фальсифікацію.
Інших даних, які б реально свідчили про усвідомлення суб'єктом підприємництва здійснення інкримінованої йому протиправної діяльності, матеріали справи не містять.
Факт підроблення марок акцизного збору на спірну партію підакцизних товарів був встановлений лише за результатами проведеної експертизи.
В даному випадку суд виходить з того, що чинне законодавства не містить вимог щодо обов'язкового встановлення справжності марок акцизного збору шляхом проведення відповідних досліджень, експертиз при отриманні підакцизних товарів від виробника чи постачальника таких виробів, тому вина суб'єкта підприємництва від здійснення такої протиправної діяльності має бути доведена у кожному конкретному випадку, який стає підставою для застосування штрафних санкцій за абзацом тринадцятим частини другої статті 17 Закону №481/95-ВР .
Відповідно до частини другої статті 61, пункту З частини третьої статті 129 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, при її застосуванні суд зобов'язаний встановити доведеність вини особи у вчиненні інкримінованого цій особі правопорушення.
Обставини та матеріали справи не дають суду підстав вважати доведеною наявність у діях підприємця суб'єктивної сторони складу правопорушення(вини), відповідальність за яке передбачена абзацом тринадцятим частини другої статті 17 Закону № 481/95-ВР, тому застосування до позивача штрафних санкцій у сумі 8500 грн. за зберігання та реалізацію алкогольних напоїв за підробленими марками акцизного збору є незаконним.
Позов підприємця підлягає задоволенню, а рішення РУ ДААК ДПА України у Закарпатській області від 22.06.2006р. №НОМЕР_1 -скасуванню у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 17, 19, 22, 46, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 7, 72, 86, 160, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задоволити повністю.
2. Скасувати у повному обсязі рішення Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів у Закарпатській області, м. Ужгород від 22.06.2006р. №НОМЕР_1 про застосування фінансових санкцій у сумі 8500 грн. до приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_3).
3. Постанова суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня її прийняття, є обов'язковою до виконання на території України і може бути оскаржена в зазначений строк до Львівського апеляційного господарського суду через Господарський суд Закарпатської області.
Суддя С. Швед