ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2020 року

м. Київ

Справа № Б3/081-12/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Пєскова В.Г. - головуючого, Банаська О.О., Катеринчук Л.Й.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Поліс» за вх. № 4044/2020

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2020

у складі колегії суддів: Полякова Б.М. (головуючий), Отрюха Б.В., Пантелієнка В.О

у справі за заявою Публічного акціонерного товариства «Банк Перший»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфініті»

про банкрутство.

За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Хронологія подій та опис обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанції.

1. 18.07.2012 ухвалою Господарського суду Київської області відкрито провадження у справі № Б3/081-12/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфініті» (далі - ТОВ «Інфініті»).

2. Справа про банкрутство знаходиться на стадії розпорядження майном боржника.

3. 22.01.2020 ухвалою Господарського суду Київської області, серед іншого, визнано кредитором ТОВ «Інфініті» ОСОБА_1 з грошовими вимогами у розмірі 662 624 грн, з яких: 3 524 грн - перша черга, 659 100 грн - четверта черга; визнано грошові вимоги ОСОБА_2 до ТОВ «Інфініті» у розмірі 17 241 092 грн, з яких: 3 842 грн - перша черга, 17 237 250 грн - четверта черга; відсторонено ОСОБА_3 від виконання повноважень розпорядника майна боржника - ТОВ «Інфініті», а також керівника боржника; призначено розпорядником майна ТОВ «Інфініті» арбітражного керуючого Янчука Олександра Миколайовича; покладено на арбітражного керуючого Янчука Олександра Миколайовича обов`язки керівника ТОВ «Інфініті»; розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Поліс» (далі - ТОВ «ФК «Поліс») про заміну кредитора на правонаступника відкладено на 18.03.2020.

4. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ТОВ «ФК «Поліс» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 22.01.2020 у справі № Б3/081-12/24 в частині визнання кредиторами боржника ОСОБА_1., ОСОБА_2 й відсторонення ОСОБА_3 та призначення арбітражним керуючим Янчука О.М. та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні вимог ОСОБА_1 , гр. ОСОБА_2 відмовити.

5. В апеляційній скарзі ТОВ «ФК «Поліс» вказував, що вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виникли після порушення справи про банкрутство та мають характер поточних і не можуть бути внесені до реєстру вимог кредиторів, а усунення та призначення судом розпорядника майна боржника відбулися з порушенням вимог Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).

6. 16.03.2020 ТОВ «ФК «Поліс» подало до апеляційного суду на виконання вимог ухвали суду від 03.03.2020 заяву про заміну кредитора - ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Інвестгруп» його правонаступником - ТОВ «ФК «Поліс».

7. Від ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Інвестгруп» та ТОВ «Венчурні інвестиційні проекти» надійшли відзиви на апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Поліс», у яких зазначено, що ТОВ «ФК «Поліс» не є учасником провадження у справі про банкрутство та оскаржувана ухвала не зачіпає його права.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції.

8. 22.04.2020 ухвалою Північного апеляційного господарського суду апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «ФК «Поліс» на ухвалу Господарського суду Київської області від 22.01.2020 у справі № Б3/081-12/24 в частині визнання кредиторами боржника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 й відсторонення ОСОБА_3 від виконання повноважень розпорядника майна боржника, а також керівника боржника, призначення розпорядником майна арбітражного керуючого Янчука О.М. закрито; повернуто сплачену суму судового збору за подання апеляційної скарги ТОВ «ФК «Поліс»; справу № Б3/081-12/24 повернуто до Господарського суду Київської області.

9. Ухвала мотивована тим, що звернення ТОВ «ФК «Поліс» з апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції до моменту розгляду його заяви про заміну кредитора та залучення до участі у справі судом першої інстанції є передчасним.

Так, 16.03.2020 ТОВ «ФК «Поліс» подало до апеляційного суду на виконання вимог ухвали апеляційного суду від 03.03.2020 заяву про заміну кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Інвестгруп» (яке включено до реєстру вимог кредиторів відповідно до ухвали Господарського суду Київської області від 24.04.2014) його правонаступником ТОВ «ФК «Поліс» (з 26.12.2019, відповідно до договору іпотеки № 6288).

Водночас, ідентична заява скаржника про заміну кредитора вже є предметом розгляду у суді першої інстанції, яка на момент здійснення апеляційного розгляду не розглянута, оскільки судом першої інстанції її розгляд було відкладено до наступного судового засідання.

На переконання суду апеляційної інстанції, у разі якщо дану заяву про процесуальне правонаступництво буде розглянуто в суді апеляційної інстанції - це буде фактичною підміною господарсько-процесуальних інститутів і, як наслідок, призведе до грубого порушення права учасників справи на справедливий судовий розгляд, оскільки учасники справи будуть позбавлені можливості апеляційного оскарження судового рішення щодо процесуального правонаступництва.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ.

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу.

10. 05.05.2020 ТОВ «ФК «Поліс» через Північний апеляційний господарський суд подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2020 у справі № БЗ/081-12/24 та передати справу № БЗ/081-12/24 до Північного апеляційного господарського суду для вирішення питання про процесуальне правонаступництво на підставі заяви ТОВ «ФК «Поліс» про заміну кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Інвестгруп» у справі про банкрутство ТОВ «Інфініті» на правонаступника - ТОВ «ФК «Поліс» у частині вимог в сумі 38 616 319,99 грн, а також продовження розгляду апеляційної скарги ТОВ «ФК «Поліс» на ухвалу Господарського суду Київської області від 22.01.2020 у справі № БЗ/081-12/24.

11. Касаційна скарга мотивована тим, що, на думку скаржника, оскаржувану ухвалу від 22.04.2020 постановлено Північним апеляційним господарським судом з порушенням норм процесуального права. А саме, частини першої статті 52 ГПК України, частини першої статті 43 КУзПБ, які регулюють порядок процесуального правонаступництва, і дозволяють апеляційному суду здійснити заміну кредитора правонаступником; статті 9 КУзПБ та частини другої статті 254 ГПК України, які регулюють порядок апеляційного оскарження ухвали суду у справі про банкрутство; частини четвертої статті 236 ГПК України, відповідно до якої судом мали бути враховані висновки Верховного Суду (зокрема, викладені, в постановах від 17.04.2018 у справі № 904/6950/17, від 29.08.2019 у справі № Б-39/27-09, від 27.02.2020 у справі № 911/806/17).

Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу.

12. 18.06.2020 від ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Інвестгруп» до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу ТОВ «ФК «Поліс» на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2020 у справі № БЗ/081-12/24, в якому наведено прохання відмовити у задоволені касаційної скарги ТОВ «ФК «Поліс» на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2020 у справі № БЗ/081-12/24 та залишити в силі ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2020 у даній справі.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ.

А. Оцінка аргументів учасників справи

і висновків судів першої й апеляційної інстанцій.

А. Щодо суті касаційної скарги.

13. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 300 ГПК України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

14. Водночас, згідно з частиною четвертою статті 300 ГПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

15. Одним з мотивів оскарженої ухвали суду апеляційної інстанції вказано те, що необхідно встановити статус ТОВ «ФК «Поліс» як учасника справи.

16. Судова колегія з цього питання вважає за необхідне взяти до уваги позицію, викладену у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19. Зокрема, у пунктах 57.10-57.13, 57.15 зазначено таке: «Відповідно до статті 23 Закону про банкрутство забезпечені кредитори зобов`язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство лише в частині вимог, що є не забезпеченими, або за умови відмови від забезпечення. Розпорядник майна зобов`язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за їх відсутності - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

Норма статті 23 Закону про банкрутство текстуально відтворена в КУзПБ, а саме: частина восьма статті 45 КУзПБ встановлює, що розпорядник майна зобов`язаний окремо повідомити господарський суд про вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за відсутності таких заяв - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з відповідним державним реєстром.

Отже, з моменту введення в дію КУзПБ правове регулювання статусу забезпеченого кредитора, зокрема в частині порядку набуття ним статусу учасника (сторони) у справі про банкрутство, не змінилося.

Тобто наявність забезпечення виконання грошового зобов`язання у вигляді застави/іпотеки надає такій особі (статус кредитора якої ще не підтверджено) певні особливості у статусі і обсязі протягом процедур банкрутства порівняно з іншими кредиторами боржника.

Тому ухвала про відкриття провадження у справі про банкрутство має наслідком зміну порядку задоволення вимог заставодержателя майна боржника, у зв`язку з чим є судовим рішенням, яке ухвалено про права та інтереси цієї особи, що надає заставодержателю права заперечувати у підготовчому засіданні відкриття провадження у справі про банкрутство боржника з наділенням у такому разі заставодержателя процесуальними правами учасника у справі про банкрутство…».

17. Тобто, з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство заставодержатель отримує статус учасника у справі про банкрутство.

18. ТОВ «ФК «Поліс» наполягало саме на наявності статусу забезпеченого кредитора, який набутий ним в результаті укладення між ТОВ «Фінансова Компанія Інвест-Кредо» та ТОВ «ФК «Поліс» 26.12.2019 договору № 26/12/19 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «ФК «Поліс» набуло прав вимоги за кредитним договором № 0925/01 та усіма договорами, укладеними на його забезпечення, в тому числі за договором іпотеки № 6288.

19. Із приводу можливості розгляду судом апеляційної інстанції питання правонаступництва кредитора у справі про банкрутство судова колегія покликається до висновку, викладеного в постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 27.02.2020 у справі № 911/806/17. Так, у пунктах 45-47 Верховним Судом викладено таке: «Судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду зазначає, що при вирішенні питання щодо можливості касаційного перегляду прийнятого в процедурі банкрутства судового рішення про заміну кредитора правонаступником необхідно враховувати, що господарські суди повинні забезпечувати учасникам справи право на перегляд судового рішення судом вищої інстанції, яким у разі оскарження ухвали апеляційного суду про заміну кредитора (сторони) у справі про банкрутство правонаступником є Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду; подана на таке судове рішення касаційна скарга підлягає розгляду по суті з перевіркою судом касаційної інстанції оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції на предмет правильності застосування норм матеріального та процесуального права та підставності здійснення апеляційним судом заміни кредитора його правонаступником під час апеляційного розгляду справи про банкрутство.

Положення статті 21 Закону про банкрутство не визначають обмеження повноважень апеляційного суду щодо заміни кредитора правонаступником на стадії апеляційного розгляду справи. Разом з тим, частиною 1 статті 52 ГПК України визначено, що у разі заміни кредитора (боржника) у зобов`язанні суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу, про що постановляє ухвалу. Зазначене положення є загальним по відношенню до процесуальних норм Закону про банкрутство, які не містять жодних виключень з такого загального правила.

Відтак, здійснення процесуального правонаступництва кредитора у справі про банкрутство на нового кредитора у справі про банкрутство не обмежується виключно повноваженнями місцевого суду.

Аналіз приписів статті 52, частини 2 статті 269 та частини 2 статті 281 ГПК України дозволяє дійти висновку, що до повноважень апеляційного суду належить вирішення клопотань та заяв учасників справи шляхом дослідження доказів та обставин справи, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі, клопотанні, заяві; апеляційний суд вправі здійснити процесуальну заміну учасника провадження у випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір. Отже, звернення в ході провадження у справі про банкрутство нового кредитора до суду апеляційної інстанції про заміну первісного кредитора, вимоги якого визнані та включені до реєстру вимог кредиторів, правонаступником за наявності апеляційного провадження не виходить за межі повноважень апеляційного суду; надає можливість особі, до якої перейшли права кредитора боржника, у набутті статусу учасника провадження у справі про банкрутство (нового кредитора) для належного захисту власних майнових прав та інтересів у процедурі банкрутства та прискорює в цілому розгляд справи про банкрутство».

20. Аналізуючи цю постанову, колегія суддів вважає за необхідне дійти таких узагальнюючих висновків:

1. Клопотання про заміну кредитора у справі про банкрутство може бути подано як до суду першої інстанції, так і до суду апеляційної інстанції.

2. У випадку подання відповідного клопотання до суду першої інстанції та вирішення по суті питання заміни кредитора у справі про банкрутство (відмови у заміні кредитора у справі про банкрутство), таке судове рішення підлягає оскарженню лише до суду апеляційної інстанції.

3. У випадку подання відповідного клопотання про заміну кредитора у справі про банкрутство безпосередньо до суду апеляційної інстанції та вирішення по суті питання заміни кредитора у справі про банкрутство (відмови у заміні кредитора у справі про банкрутство) апеляційним судом, таке судове рішення апеляційного суду підлягає оскарженню до суду касаційної інстанції.

21. При цьому слід мати на увазі, що положення статті 21 Закону про банкрутство (в редакції після 19.01.2013) та статті 43 КУзПБ абсолютно ідентично регулюють питання правонаступництва у справах про банкрутство.

Тому є безпідставним посилання суду апеляційної інстанції на неможливість врахування викладеного вище висновку Верховного Суду в справі № 911/806/17 до врегулювання правовідносин правонаступництва у цій справі через аналіз судом касаційної інстанції в справі № 911/806/17 відносин правонаступництва за Законом про банкрутство, а не за КУзПБ.

22. Також необґрунтованими є твердження суду апеляційної інстанції про позбавлення учасників справи на оскарження судового рішення щодо процесуального правонаступництва у разі прийняття такого рішення апеляційним судом. Як зазначено вище, якщо вирішення по суті питання заміни кредитора у справі про банкрутство (відмови у заміні кредитора у справі про банкрутство) здійснюється апеляційним судом, таке судове рішення апеляційного суду підлягає оскарженню до суду касаційної інстанції.

23. З урахуванням наведеного судова колегія вважає, що суд апеляційної інстанції в першу чергу повинен був розглянути заяву ТОВ «ФК «Поліс» про заміну кредитора на правонаступника. А в залежності від вирішення цього питання необхідно було приймати рішення щодо поданої ТОВ «ФК «Поліс» апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Київської області від 22.01.2020 у цій справі.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

24. Судова колегія вважає, що допущені процесуальні порушення, перераховані вище, є такими помилками, які не забезпечили справедливого розгляду справи судом апеляційної інстанції. Відтак, судове рішення, прийняте з порушенням норм процесуального права (щодо недослідження обставин і доказів стосовно процесуального правонаступництва), не може вважатися таким, що відповідає приписам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про право на справедливий суд, а тому підлягає скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду апеляційної скарги ТОВ «ФК «Поліс» на ухвалу Господарського суду Київської області від 22.01.2020 у цій справі.

Під час розгляду справи апеляційному господарському суду слід взяти до уваги викладене у цій постанові, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об`єктивного встановлення обставин справи, розглянути заяву ТОВ «ФК «Поліс» про заміну кредитора на правонаступника, а в залежності від вирішення цього питання прийняти рішення щодо поданої ТОВ «ФК «Поліс» апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Київської області від 22.01.2020 у цій справі.

В. Розподіл судових витрат.

25. У зв`язку з викладеним судова колегія Виходячи з приписів статті 129 ГПК України, суд вирішує питання про розподіл судових витрат у разі, якщо справа вирішується по суті. У випадках скасування рішення господарського суду і направлення справи для продовження розгляду розподіл судового збору у справі здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат. Таким чином, оскільки постановою Верховного Суду у цій справі ухвалу суду апеляційної інстанції про закриття апеляційного провадження скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, то в цьому випадку касаційним судом справа по суті не вирішувалась, а тому і відсутні підстави для розподілу судових витрат.

На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 315 ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Поліс» за вх. № 4044/2020 задовольнити.

2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2020 (про закриття апеляційного провадження) у справі № Б3/081-12/24 скасувати, а справу передати до Північного апеляційного господарського суду для продовження розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Поліс» на ухвалу Господарського суду Київської області від 22.01.2020 у цій справі.

3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді О. Банасько

Л. Катеринчук