Справа № 2-3202/10 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ               УКРАЇНИ

19 квітня 2010 року    

Тернопільський міськрайонний  суд Тернопільської області в складі:

               головуючої – судді       Галіян Л.Є.

 при секретарі           Король В.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тернополя цивільну справу за позовом ОСОБА_1

до  ОСОБА_2

про стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2  про стягнення аліментів в її користь на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ј частини заробітку відповідача щомісячно до досягнення дитиною повноліття. Посилається на те, що відповідач в добровільному порядку матеріальної допомоги на утримання дитини не надає.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 подану заяву підтримала повністю, посилаючись на викладені в ній мотиви.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позов визнав повністю та пояснив, що він згідний сплачувати аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 у зазначеному позивачкою розмірі.

Судом  встановлено наступні обставини:

Сторони з 2006 року перебувають у зареєстрованому  шлюбі, про що свідчить свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_2, видане 19 травня 2006 року Староскалатською сільською радою Підволочиського району Тернопільської області.

Від даного шлюбу в них народилася дитина – дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1, виданим 04.05.2007 року відділом РАЦС Тернопільського міського управління юстиції.

Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Отже, відповідач зобов’язаний утримувати свою неповнолітню дитину –дочку ОСОБА_3.

Судом встановлено, що з лютого 2010 року відповідач ОСОБА_2 проживає окремо від сім»ї, малолітня дитина сторін проживає разом з матір’ю ОСОБА_1 та перебуває на її вихованні. В ідповідач добровільно не бере участі в утриманні неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1.  

Згідно ст. 181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідачем в судовому засіданні не наведено жодних доказів стосовно того, що він за своїм станом здоров’я чи матеріальним становищем не може виконувати своїх обов'язків по утриманню неповнолітньої дочки ОСОБА_3.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивачки підлягають до задоволення, стягнення аліментів слід визначити в розмірі ј частини всіх видів заробітку (доходу)  відповідача.

Керуючись ст. ст. 60, 213, 215, п.1 ч.1 ст. 367 ЦПК України, ст.ст. 180, 182, 183, 191 Сімейного кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2, 1984 року народження, уродженця с. Старий Скалат Підволочиського району Тернопільської області, жителя АДРЕСА_1 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини – дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 в розмірі ј частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно,  починаючи з 05 березня 2010 року,  до досягнення дитиною повноліття.

      Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь держави 51 грн. судового збору.

Стягнути з відповідача ОСОБА_2 120 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення в межах стягнення платежу за один місяць допустити до негайного виконання.  

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга повинна бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуюча                                     Галіян Л.Є.