Дата документу 24.09.2020

Справа № 334/5362/20

Провадження № 2-н/334/719/20

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

24 вересня 2020 року суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя Фетісов М.В., розглянувши заяву Комунального підприємства «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання №7» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги, -

встановив:

Представник заявника – адвокат Валько В.С. звернувся до Ленінського районного суду м. Запоріжжя з заявою про видачу судового наказу, в якій просить стягнути з боржниці ОСОБА_1 на користь заявника заборгованість за отримані послуги у сумі 958,45 гривень, 3 % річних – 20,58 гривень та інфляційні втрати – 11,48 гривень.

Вивчивши заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, приходжу до наступних висновків.

Судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості (п.3 ч.1 ст.161 ЦПК України).

Пунктом 3 ч.3 ст.163 ЦПК України визначено, що до заяви про видачу судового наказу додаються: копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України від 24.06.2004 №1875-IV «Про житлово-комунальні послуги», який діяв до 30.04.2019, порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України від 24.06.2004 №1875-IV «Про житлово-комунальні послуги», який діє з 01.05.2019, відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Згідно з ч.1, 2 ст.29 Закону України від 24.06.2004 №1875-IV, договір на надання житлово-комунальних послуг (крім послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою. У разі якщо балансоутримувач не є виконавцем, він укладає договори на надання житлово-комунальних послуг (крім послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) з іншим виконавцем..

У заяві представник КП «ВРЕЖО №7», як на законність своїх вимог щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги посилається на укладений між сторонами Договір реструктуризації заборгованості за житлово-комунальні послуги, згідно з яким боржник має перед КП «ВРЕЖО №7» заборгованість у сумі 2 958,45 гривень, яка виникла станом на 01.05.2018.

Але, вказаний договір не є договором про надання житлово-комунальних послуг. Він підтверджує лише визнання боржником боргу, через що суд не може перевірити наявність між сторонами договірних правовідносин з приводу надання житлово-комунальних послуг. Крім цього, зазначений договір не містить відомостей щодо періоду, за який виникла заборгованість, визнана боржником, що не дає суду можливості перевірити - чи не пройшов з моменту виникнення права вимоги строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги.

Таким чином, представником заявника до заяви про видачу судового наказу не доданий договір, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості за надані житлово-комунальні послуги.

Як передбачено п.1 ч.1 ст.165 ЦПК України, суд відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.

Враховуючи, що заява про видачу судового наказу подана з порушенням вимог ст.163 ЦПК України, на підставі п.1 ч.1 ст.165 ЦПК України у видачі судового наказу необхідно відмовити.

Одночасно заявнику слід роз`яснити, що відповідно до ч.1 ст.166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Відповідно до положень ч.2 ст.164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається.

На підставі викладеного, керуючись ст.163, 165, 166, 260 ЦПК України, суддя,-

постановив:

Відмовити у видачі судового наказу за заявою Комунального підприємства «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання №7» щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Роз`яснити Комунальному підприємству «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання №7», що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п.1,8 ч.1 ст.165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: