Справа № 2-о-201/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.04.2010 року Ленінський районний суд м. Вінниці
в складі головуючого судді Кашпрука Г.М.,
секретаря Маценко О.Т.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вінниці цивільну справу за заявою ОСОБА_1, за участю заінтересованої особи Державної податкової інспекції у м. Вінниці про встановлення факту, що має юридичне значення, -
ВСТАНОВИВ :
В Ленінський районний суд м. Вінниці звернулась ОСОБА_1, за участю заінтересованої особи Державної податкової інспекції у м. Вінниці, із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.
У заяві ОСОБА_1 зазначила, що 18.03.2008 року Державною податковою інспекцією у м. Вінниці було направлено до Вінницького окружного адміністративного суду адміністративний позов до неї про примусове стягнення активів платника податків у сумі 416183,43 грн. Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що заявником 23.04.2007 року до органу Державної податкової служби України була подана декларація про доходи, одержані з 1 січня по 31 грудня 2006 року. У пункті 1.2 декларації була зазначена сума загального оподаткованого доходу у розмірі 3201411 гривень. Тому, на підставі Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", сума податку з доходів, зазначених у п. 1.2. декларації, склала 416183,43 гривень, що підтверджувалось розрахунками суми податку з доходів фізичних осіб, поданих начебто громадянкою ОСОБА_1
12.11.2008 року Вінницьким окружним адміністративним судом було винесено постанову, якою у задоволенні позову Державної податкової інспекції у м. Вінниця до ОСОБА_1 про примусове стягнення активів платника податків в рахунок погашення податкового боргу в сумі 416183,43 гривень відмовлено з тих підстав, що в ході судового розгляду справи було з'ясовано, що заявником ні декларація про доходи, одержані з 1 січня по 31 грудня 2006 року, ні розрахунок суми податків з доходів фізичних осіб до Державної податкової служби України не подавались.
На даний час заявнику стало відомо, що Державною податковою інспекцією у м. Вінниця з метою забезпечення податкових надходжень, було накладено заборону на вчинення розпорядчих дій з майном, яке належить їй. На усне звернення заявника до Державної податкової інспекції у м. Вінниця для надання роз'яснень щодо причин перебування належного їй майна під забороною, їй було повідомлено у зв'язку із тим, що питання про скасування декларації від 23.04.2007 року під час розгляду адміністративної справи не вирішувалось. Дане встановлення факту, що має юридичне значення, заявнику необхідне для вирішення питання щодо зняття заборони на вчинення розпорядчих дій з майном, яке належить їй на праві приватної власності, що й стало підставою звернення до суду.
В судовому засіданні заявник та її представник заяву підтримали, надавши пояснення, аналогічні викладеним у заяві, просили суд заяву задовольнити.
Представник заінтересованої особи – старший державний податковий інспектор Долинянй С.В. в судовому засіданні не заперечував проти задоволення заяви.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
12.11.2008 року Вінницьким окружним адміністративним судом було винесено постанову, якою у задоволенні позову Державної податкової інспекції у м. Вінниця до ОСОБА_1 про примусове стягнення активів платника податків в рахунок погашення податкового боргу в сумі 416183,43 гривень відмовлено.
Згідно висновку Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №3073 від 16.10.2008р. підпис від імені ОСОБА_1 в «Розрахунку суми податків з доходів фізичних осіб (ПДФО), що підлягає поверненню платнику податку або сплаті до бюджету, у тому числі у зв’язку із нарахуванням податкового кредиту» від 23.04.2006р., що розташований в графі «Розрахунок стверджую», виконаний не самою ОСОБА_1, а іншою особою з наслідуванням її справжнім підписам. Рукописний текст в «Декларації про доходи, одержані з 01.01.2006р. по 31.01.2006р. або за іншій звітній період звітного року» і в «Розрахунку суми податків з доходів фізичних осіб (ПДФО)», що підлягає поверненню платнику податку або сплаті до бюджету, у тому числі у зв’язку із нарахуванням податкового кредиту від 23.04.2006р. виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою.
Відповідно до ч.2 ст. 256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що заява обґрунтована та підлягає задоволенню, оскільки факти, викладені в заяві, знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи по суті.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.10, 60, 213, 215, 256, 257, 259 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Заяву задовольнити.
Встановити факт неподання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, до органів Державної податкової служби України декларації про доходи та розрахунки суми податків з доходів фізичних осіб за період з 1 січня 2006року по 31 січня 2006року.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: /підпис/
Копія вірна.
Суддя:
Секретар: