Справа №428/12217/19

Провадження №2/428/771/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2020 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Кордюкової Ж.І.,

за участю секретаря Чумак Ю.А.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача Кім В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (далі - ГУ ДСНС України у Луганській області) про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що з 02.02.2015 року працює у відповідача на посаді начальника управління економіки і фінансів (головного бухгалтера).

На підставі наказу від 26.09.2019 року №343 її було звільнено відповідно до п.1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку з реорганізацією ГУ ДСНС України у Луганській області. Копію наказу про звільнення та трудову книжку вона отримала 26.09.2019 року, а повний розрахунок був проведений 27.09.2020 року. Вважає, що наказ про її звільнення є незаконним і підлягає скасуванню.

25.04.2019 року та 26.09.2019 року відповідач ознайомив її з попередженням про наступне вивільнення з займаної посади за п.1 ст. 40 КЗпП України, яке мало відбутись через проведення організаційно-штатних заходів внаслідок переведення відповідача зі штату №13/260 на штат №13/281. Вона ніякого відношення до проходження служби не має, оскільки приймалась на роботу відповідно до норм КЗпП України.

Від запропонованих їй посад вона відмовилась, оскільки вони нижчі рівня її освіти, кваліфікації та стажу роботи, при цьому вакантна посада начальника управління фінансового забезпечення (головного бухгалтера) ГУ ДСНС України у Луганській області їй не пропонувалась, хоча вона мала переважне право залишення на роботі, яке не було враховане відповідачем. Її єдину звільнили з числа працівників ГУ ДСНС України у Луганській області та не залишили на роботі в штаті №13/281.

Змін в організації виробництва і праці не було, а фактично відбулась внутрішня реорганізація юридичної особи шляхом створення в штатному розписі нового управління, посада начальника якого аналогічна за змістом і обсягом посадових обов`язків тій посаді, яку обіймала вона.

Просила суд з урахуванням уточненої позовної заяви визнати її звільнення незаконним та поновити її на рівнозначній посаді начальника управління фінансового забезпечення (головного бухгалтера) ГУ ДСНС України у Луганській області, стягнути з відповідача на її користь середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу з 26.10.2019 року по день поновлення на роботі, звернути до негайного виконання рішення в частині поновлення на роботі.

Відповідач 27.03.2020 року подав відзив на позовну заяву, який не приймається судом з огляду на порушення строків його подання, оскільки відзив повинен бути поданий не пізніше 16.11.2019 року.

29.10.2019 року судом постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження.

13.03.2020 року судом постановлено ухвалу про відмову в закритті провадження у справі.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала заявлений позов, підтвердила доводи, викладені в позові.

Представник позивача адвокат Слобода В.С. підтримала заявлений позов, підтвердила доводи, викладені в позові.

В судовому засіданні представник відповідача Олійник М.А. заперечував проти задоволення позовних вимог. Пояснив, що ДСНС України було прийнято рішення щодо зміни організаційної структури відповідача та видано наказ «Про здійснення організаційно-штатних заходів в апараті Головного управління ДСНС України у Луганській області» від 27.09.2018 року №568, яким затверджено штат №13/281 «Головне управління ДСНС України у Луганській області (мирного часу)» та встановлено двомісячний термін для проведення організаційно-штатних заходів. На виконання зазначеного наказу відповідачем було видано наказ «Про здійснення організаційно-штатних заходів» від 19.10.2018 року №386-НО, яким введено в дію штат №13/281 «Головне управління ДСНС України у Луганській області (мирного часу)», а штат №13/260 «Головне управління ДСНС України у Луганській області» скасовується. Позивач з наказом від 19.10.2018 року №386-НО була ознайомлена 25.04.2019 року, про що свідчить її особистий підпис, та отримала попередження про вивільнення. Одночасно з попередженням про вивільнення їй були запропоновані вакантні посади, які існували у відповідача станом на 25.04.2019 року та станом на 26.09.2019 року, від яких ОСОБА_1 відмовилась. У відповідача відбулось скорочення штату, а не перейменування посади позивача. Посада вільного найму начальника управління економіки і фінансів (головний бухгалтер) вилучена та введена атестована посада начальника управління фінансового забезпечення (головного бухгалтера) - полковник служб цивільного захисту. Всі організаційно-штатні заходи проводились відповідно до чинного законодавства. 26.09.2019 року позивача було звільнено та проведено повний розрахунок. Станом на 15.01.2017 року стаж роботи позивача на відповідній посаді становив 2 роки, в той же час з 13.08.2018 року по 25.09.2019 року безперервно 436 календарних днів позивач знаходилась у відпустках чи на лікарняному, а її обов`язки виконувались іншими працівниками. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача Кім В.В. заперечувала проти задоволення позовних вимог.

Вислухавши пояснення учасників справи, допитавши свідка, дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступне.

З 02.02.2015 року ОСОБА_1 обіймала посаду начальника управління економіки і фінансів (головного бухгалтера) ГУ ДСНС України у Луганській області, що підтверджується даними трудової книжки серії НОМЕР_1 .

27.09.2018 року ДСНС України видала наказ «Про здійснення організаційно-штатних заходів в апараті Головного управління ДСНС України у Луганській області» від 27.09.2018 року №568.

19.10.2018 року у ГУ ДСНС України у Луганській області було введено в дію штат №13/281 «Головне управління ДСНС України у Луганській області (мирного часу)», переведено відповідача на новий штат, а штат №13/260 «Головне управління ДСНС України у Луганській області» скасовано, про що видано наказ від 19.10.2018 року №386-НО.

25.04.2019 року ОСОБА_1 була попереджена про подальше вивільнення відповідно до п.1 ст. 40 КЗпП України з посиланням на наказ ДСНС України «Про здійснення організаційно-штатних заходів в апараті Головного управління ДСНС України у Луганській області» від 27.09.2018 року №568.

25.04.2019 року відбулось засідання комісії з визначення переважного права залишення на службі (роботі), де розглядалось питання визначення переважного права залишення позивача ОСОБА_1 на роботі.

Від запропонованих посад, які були вакантні у відповідача станом на 25.04.2019 року, ОСОБА_1 відмовилась, оскільки їй не запропонували саме посаду начальника управління фінансового забезпечення ГУ ДСНС України в Луганській області.

26.09.2019 року ОСОБА_1 була попереджена про скорочення посади та звільнення після спливу 2-місячного терміну з моменту одержання попередження про подальше вивільнення.

26.09.2019 року відбулось засідання комісії з визначення переважного права залишення на службі (роботі), де розглядалось питання визначення переважного права залишення позивача ОСОБА_1 на роботі.

Від запропонованих посад, які були вакантні у відповідача станом на 26.09.2019 року, ОСОБА_1 відмовилась, оскільки вони не відповідають її кваліфікаційному рівню.

26.09.2019 року ОСОБА_1 була звільнена з роботи з посади начальника управління економіки і фінансів (головного бухгалтера) ГУ ДСНС у Луганській області відповідно до п.1 ст. 40 КЗпП України, про що був виданий наказ по особовому складу «Про звільнення ОСОБА_1 » №343.

Статтею 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Статтею 5-1 КЗпП України установлено гарантії забезпечення права громадян на працю, зокрема, правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Пунктом 1 ч. 1, ч. 2 ст.40 КЗпП України встановлено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Частина перша статті 42 КЗпП України унормовує, що при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Згідно з положеннями статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

Частиною1 ст. 43-1 КЗпП України встановлено, що розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) допускається у випадку звільнення керівника підприємства, установи, організації (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступників, головного бухгалтера підприємства, установи, організації, його заступників, а також працівників, які мають статус державних службовців відповідно до Закону України "Про державну службу", керівних працівників, які обираються, затверджуються або призначаються на посади державними органами, органами місцевого самоврядування, а також громадськими організаціями та іншими об`єднаннями громадян.

Відповідно до пункту 19 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 року №9 розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за п.1 ст.40 КЗпП, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Аналізуючи зміст штатних розкладів №13/281 «Головне управління ДСНС України у Луганській області (мирного часу)» та №13/260 «Головне управління ДСНС України у Луганській області», суд дійшов висновку, що дійсно в ГУ ДСНС у Луганській області відбулись зміни в організації виробництва і праці.

Так, згідно зі штатним розкладом №13/260 «Головне управління ДСНС України у Луганській області» в структурі ГУ ДСНС у Луганській області було Управління економіки і фінансів, до складу якого входили Відділ планування та фінансування, Відділ бухгалтерського обліку та звітності. В зазначеному Управлінні економіки і фінансів була одна посада начальника управління (головного бухгалтера) без спеціального звання.

Згідно зі штатним розкладом №13/281 «Головне управління ДСНС України у Луганській області (мирного часу)» в структурі ГУ ДСНС у Луганській області було створено Управління фінансового забезпечення, в складу якого передбачено створення Відділу планування, фінансування та формування спеціального фонду та Відділу бухгалтерського обліку та звітності. В створеному Управлінні фінансового забезпечення передбачено посаду начальника управління (головного бухгалтера), який повинен мати спеціальне звання полковник служби цивільного захисту.

Таким чином, особа, яка претендує на зайняття посади начальника Управління фінансового забезпечення (головного бухгалтера), який повинен мати спеціальне звання полковник служби цивільного захисту.

Позивачу не була запропонована посада начальника Управління фінансового забезпечення (головного бухгалтера) ГУ ДСНС України в Луганській області, про що відповідач зазначив в письмових поясненнях від 23.06.2020 року №5701-3092/57010.

Від запропонованих відповідачем інших вакантних посад позивач двічі відмовилась.

Порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, врегульований Положенням, затвердженим постановою КМУ від 11.07.2013 року №593.

Так, п.2-3 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу (далі - Положення) встановлено, що служба цивільного захисту є державною службою особливого характеру, яка забезпечує пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, вживає заходів до запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідації їх наслідків у мирний час та в особливий період.

Особами рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - особи рядового і начальницького складу) є громадяни, які у добровільному порядку прийняті на службу цивільного захисту за контрактом і яким присвоєно відповідно до цього Положення спеціальні звання.

Суд вважає, що робота ОСОБА_1 на посаді начальника Управління фінансового забезпечення (головного бухгалтера) ГУ ДСНС України у Луганській області є неможливою, оскільки вона не є атестованою особою, а отже, не відповідає новим кваліфікаційним вимогам, що висуваються до цієї посади.

Також суд враховує обставини, встановлені під час розгляду цієї справи, які свідчать про дотримання відповідачем приписів статті 5-1, п.1 ч.2 ст. 40 та ч.1-3 ст. 49-2 КЗпП України щодо забезпечення відповідачем гарантованих позивачу прав на сприяння у збереженні роботи та дотримання процедури її звільнення.

За таких обставин суд не вбачає підстав для визнання незаконним звільнення ОСОБА_1 з роботи.

Також суд вважає за необхідним зазначити, що за приписами ч.1-2 ст. 235 КЗпП України незаконно звільнений працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, тобто на тій посаді на підприємстві, установі чи організації, з якої він був незаконно звільнений, а також на його користь має бути стягнутий середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Оскільки суд під час розгляду справи не встановив порушень прав позивача під час її звільнення з роботи та дійшов висновку про відсутність підстав щодо визнання її звільнення незаконним, то відповідно, відсутні підстави для поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Суд звертає увагу, що позивач ОСОБА_1 просить поновити її на рівнозначній посаді начальника управління фінансового забезпечення (головного бухгалтера) ГУ ДСНС України у Луганській області, яку вона ніколи не обіймала, при тому, що її було звільнено з посади начальника управління економіки і фінансів (головного бухгалтера) ГУ ДСНС у Луганській області. Зазначена вимога є необґрунтованою, оскільки ОСОБА_1 у випадку її незаконного звільнення мала бути поновлена саме на тій, посаді, з якої звільнили, а не вимагати фактичного призначення судом на нову посаду, кваліфікаційним вимогам якої, вона не відповідає.

Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, що має наслідком залишення позовних вимог без задоволення.

Щодо решти доводів сторін суд відзначає, що Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати слід віднести за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 2, 4-5, 7-13, 76-81, 89, 223, 258- 259, 263-265, 354, Перехідними положеннями ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення в повному обсязі складене 29.09.2020 року.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Представник позивача: адвокат Слобода Вікторія Сергіївна, місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області, м. Сєвєродонецьк, вул. Новікова, б. 1-Б, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 38617137.

Представники відповідача: Придатко Сергій Володимирович, Ластовицька Олена Костянтинівна , Олійник Микола Анатолійович , Кім Валерія Валеріївна , місцезнаходження: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Новікова, б. 1-Б .

Суддя Ж.І. Кордюкова