28.09.2020

Справа № 522/14741/20

Провадження № 3/522/8997/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2020 року                                                                 м. Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Циб І.В., розглянувши в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , адміністративні матеріали, що надійшли з Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, має вищу освіту, працюючої, не одруженої, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , за ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення , –

ВСТАНОВИВ:

На адресу Приморського районного суду м. Одеси надійшли адміністративні матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 186490 від 19.08.2020 року, встановлено, що 19.08.2020 року за адресою: м. Одеса, Сабанський провулок, буд. 1, адміністратор закладу «Lviv Croissants» гр. ОСОБА_1 порушила вимоги Постанови Кабінету Міністрів № 641 від 22.07.2020 року, а саме: у закладі не вівся журнал обліку температурного режиму.

Зазначена подія була кваліфікована співробітниками поліції як порушення, за яке передбачена відповідальність за ст. 44-3 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В судове засідання ОСОБА_1 з`явилась, свою провину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, заперечувала та вказала, що у вищезазначеному закладі вона працює кухарем та на час відсутності директора ОСОБА_2 за усною вказівкою слідкувала за порядком. Постановою №641 КМУ від 22.07.2020 року не зазначено, що у закладі повинен вестися журнал обліку температурного режиму. Працівники перед початком робочого дня замірювали температуру та надсилала їй на мобільний телефон скрінінги, що вона фіксувала у себе в мобільному телефоні, однак не встигала перенести ці дані за липень та серпень 2020 року в журнал .

В судовому засіданні був допитаний у якості свідка ОСОБА_2 , який є директором вищевказаного закладу, та пояснив суду, що в день, коли було складено протокол відносно ОСОБА_1 він був відсутній у відрядженні, в його закладі повністю дотримуються санітарних вимог та карантинних заходів. Наш директор розпочав вести такий журнал за власною ініціативою на підставі постанови Головного державного санітарного лікаря України МОЗ від 02.06.2020 року №32, які носять рекомендаційний характер.

Суд, вислухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що провадження по ній підлягає закриттю з наступних підстав.

Згідно диспозиції ст. 44-3 КУпАП відповідальність настає за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.

Норма ст. 44-3 КУпАП є бланкетною, а тому серед ознак суті такого адміністративного правопорушення обов`язково повинно бути посилання на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні правила та якого не дотрималась особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, порушивши тим самим законодавчі приписи.

В протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 186490 від 19.08.2020 року не зазначено, який саме конкретний пункт Постанови Кабінету Міністрів України №641 від 22.07.2020 року «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» порушила ОСОБА_1 .

Крім того, в даній постанові взагалі відсутні норми, які б містили обов`язок суб`єкта господарювання мати журнал обліку температурного режиму у закладі.

Законодавчо не встановлене обов`язкове ведення журналу обліку температури працівниками суб`єктами господарювання у сфері громадського харчування, та не встановлена адміністративна відповідальність за відсутність, чи некоректне ведення журналу. Відповідно до Постанови Головного санітарного лікаря України № 32 від 02.06.2020 року «Про внесення змін до Тимчасових рекомендацій щодо організації протиепідемічних заходів у закладах громадського харчування на період карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», яка затвердила нову редакцію цих Тимчасових рекомендацій, наявна рекомендація перед початком зміни проводити температурний скринінг усім працівникам та не допускати до виконання обов`язків працівників, в яких під час температурного скринінгу виявлено температуру тіла понад 37,2С або ознаки респіраторних захворювань, що їх виконувалось. Жодної рекомендації та/чи зобов`язання вести облік таких досліджень не встановлений.

Не зважаючи на відсутність обов`язкового ведення журналу обліку температурного режиму у закладі, гр. ОСОБА_1 надала роздруківку скріншотів з її мобільного телефону, де вона фіксувала дані по температурі працівників за липень та серпень 2020 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

У рішенні від 29.06.2010 року № 17-рп/2010 Конституційний Суд України вказав, що одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть особі змогу відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.

Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу на необхідність дотримання національними органами принципу правової визначеності. Так, у справі «Салов проти України» (рішення від 06.09.2005 року) ЄСПЛ зазначив, що однією з вимог, яка випливає з вислову «передбачений законом» є передбачуваність відповідних заходів. Та чи інша норма не може вважатись «законом», якщо вона не сформульована з достатньою чіткістю, щоб громадянин міг регулювати свою поведінку: він повинен мати можливість – за необхідності за належної правової допомоги – передбачити наслідки до яких може призвести певна дія.

Отже, за відсутності закріпленого та чітко визначеного законом або постановою Кабінету Міністрів України обов`язку суб`єкта господарювання мати журнал обліку температурного режиму у закладі, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення.

Згідно ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Як вбачається із наданих суду матеріалів, ОСОБА_1 не є суб`єктом господарювання, а лише працює поваром у ФОП ОСОБА_2 , який і є безпосереднім суб`єктом господарювання та провадить діяльність пекарні-кав`ярні під торгівельною маркою «Lviv Croissants» за адресою: АДРЕСА_3 .

Крім того, в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено час та дані про свідків вчиненого правопорушення. В матеріалах справи відсутні будь-які пояснення осіб, які могли б підтвердити обставини вчинення ОСОБА_1 вказаного у протоколі правопорушення.

Згідно приписів ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

У відповідності до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

В результаті аналізу досліджених доказів, суд змушений прийти до висновку про те, що зібраних органами поліції доказів недостатньо для визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні інкримінованого їй правопорушення. Відсутність достатніх доказів тягне за собою в даному випадку недоведеність події правопорушення і як наслідок відсутність об`єктивної сторони складу інкримінованого йому діяння.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. В той же час, ст. 62 Конституції України передбачає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Відповідно до ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Статтею 9 КУпАП регламентовано, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

З урахуванням положень зазначеної статті та відповідно до загальних засад адміністративного права України об`єкт правопорушення, об`єктивна сторона, суб`єкт та суб`єктивна сторона в своїй сукупності визначають склад адміністративного правопорушення.

Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Малофєєва проти Росії», серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Таким чином, суд не вбачає підстав для притягнення гр. ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 44-3 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи зазначені обставини, аналізуючи в сукупності наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що в даному випадку відсутні достатні об`єктивні дані, які вказують на вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого саме ст. 44-3 КУпАП, в зв`язку з чим в судовому засіданні не знайшло свого підтвердження вчинення ОСОБА_1 зазначеного в протоколі адміністративного правопорушення, на підставі чого справу про адміністративне правопорушення відносно неї за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП слід закрити, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 7, 9, 44-3, 221, 247, 256, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , за ст. 44-3 КУпАП – закрити у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги через Приморський районний суд м. Одеси.

Суддя Приморського                                                        

районного суду м. Одеси                                                         І.В. Циб