ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2020 р. Справа№ 910/4907/13

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Майданевича А.Г.

Поляк О.І.

За участі секретаря судового засідання Нікітенко А.В.

представників сторін: згідно з протоколом судового засідання

розглянувши матеріали апеляційних скарг Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" та приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Бердар Миколи Миколайовича

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 03.03.2020

у справі №910/4907/13 (головуючий суддя Картавцева Ю.В., суддя Ващенко Т.М., суддя Князьков В.В.)

за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко Інвест»

на дії та рішення приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Бердар Миколи Миколайовича

та рішення приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Кондрюка Костянтина Олександровича у справі № 910/4907/13

за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко Інвест"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко- Україна"

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Публічне акціонерне товариство "Омега Банк"

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Державна іпотечна установа

третя особа 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державна організація (Установа, заклад) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

про стягнення 15 182 816,67 доларів США, що еквівалентно 199 109 158,29 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст скарги

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.10.2018 у справі №910/4907/13 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Картавцева Ю.В., суддя Князьков В.В. та суддя Сташків Р.Б.), яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.03.2019, позов задоволено повністю; стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко Інвест» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко-Україна» на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість за кредитом у розмірі 12 040 530 дол. США 00 центів, заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом у розмірі 2107588 дол. США 62 центи, пеню за прострочення повернення кредиту у розмірі 897 182 дол. США 43 центи та пеню за прострочення сплати процентів у розмірі 137 515 дол. США 62 центи; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко Інвест» на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» судовий збір у розмірі 34 410 грн. 00 коп.; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко-Україна» на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» судовий збір у розмірі 34 410 грн. 00 коп. На виконання вказаного рішення суду видано відповідні накази.

До Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко Інвест" надійшла скарга на дії та рішення приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Бердар Миколи Миколайовича та рішення приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Кондрюка Костянтина Олександровича у справі № 910/4907/13, відповідно до якої скаржник просив суд:

- зупинити стягнення на підставі виконавчого документа - наказу Господарського суду міста Києва від 14.05.2019 по справі №910/4907/13, виданого на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2018 по справі №910/4907/13, до набрання законної сили відповідним рішенням за результатами розгляду цієї скарги;

- у зв`язку з недотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень щодо вчинення виконавчих дій, визнати протиправними дії та рішення приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Бердара Миколи Миколайовича та рішення приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Кондрюка Костянтина Олександровича, та скасувати:

- постанову про арешт майна боржника від 22 січня 2020 року, винесену приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Бердаром Миколою Миколайовичем, якою накладено арешт на нерухоме майно, що належить ТОВ «Ніко Інвест», а саме: нежилі будівлі загальною площею 1342,2 кв.м., шо знаходяться за адресою: Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Головна (Леніна), буд. 265Н та складається з: І. Будівля автосалону, станції технічного обслуговування, побутові і складські приміщення літ. А., площею 1259,0 кв.м. II. Будівля авто мийки літ. Б площею 83,2 кв.м.; комплекс передпродажної підготовки автомобілів, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Космічна, буд 27д, загальна площа якого, відповідно до документів на право власності становить 2590,70 кв.м., комплекс передпродажної підготовки автомобілів А-2, загальною площею 2587,9 кв.м, сходи літ. а, а 1}, а4}, навіс літ. А 1}, вхід у підвал літ. а2}, приямок літ. а3}, будка охорони (тимчасова) літ. Б, підпірна стіна, №1,2, огорожа №3, мостіння І,II. Зменшення загальної площі на 2,8 кв.м. в літ. А-2 за рахунок устаткування тимчасових перегородок відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно виданого Комунальним підприємством "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської міської ради 28.08.2008 за №20044536 становить 2588,20 кв.м.;

- постанову про арешт майна боржника від 22 січня 2020 року, винесену приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Бердаром Миколою Миколайовичем, якою накладено арешт на: склад літ."В" площею 291,50 кв.м., склад літ "Г" площею 116,9 кв.м.;

- постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника від 24 січня 2020 року, винесену приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Бердаром Миколою Миколайовичем, згідно якої описано належне TOB «НІКО ІНВЕСТ» нерухоме майно: комплекс передпродажної підготовки автомобілів, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Космічна, буд 27д, загальна площа якого, відповідно до документів на право власності становить 2590,70 кв.м., комплекс передпродажної підготовки автомобілів А-2, загальною площею 2587,9 кв.м, сходи літ. а, а1}, а4}, навіс літ. А1}, вхід у підвал літ. а2}, приямок літ. а3}, будка охорони (тимчасова) літ. Б, підпірна стіна, №1,2, огорожа №3, мостіння І,II. Зменшення загальної площі на 2,8 кв.м. в літ. А-2 за рахунок устаткування тимчасових перегородок відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно виданого Комунальним підприємством "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської міської ради за №20044536 становить 2588,20 кв.м. та передано на відповідальне зберігання представнику стягувача - Васильєвій Ірині Василівні ;

- постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника від 27 січня 2020 року, винесену приватним виконавцем виконавчого округу Чернівецької області Кондрюком Костянтином Олександровичем у межах виконавчого провадження №59654419, згідно якої описано належне ТОВ «НІКО ІНВЕСТ» нерухоме майно: нежилі будівлі загальною площею 1342,2 кв.м., що знаходяться за адресою: Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Головна (Леніна), буд. 265Н та складається з: І. Будівля автосалону, станції технічного обслуговування, побутові і складські приміщення літ.А., площею 1259,0 кв.м. II. Будівля авто мийки літ. Б площею 83,2 кв.м. склад літ."В" площею 291,50 кв.м., склад літ "Г" площею 116,9 кв.м. та передано на відповідальне зберігання представнику стягувача - Король Вікторії Василівні .

Скарга обґрунтована тим, що арештоване в межах виконавчого провадження №59654419, описане та передане на відповідальне зберігання стягуване нерухоме майно було раніше передано в іпотеку до ухвалення рішення у справі №910/4907/13, на виконанні відсутні будь-які рішення суду або виконавчі документи про звернення стягнення на це нерухоме майно як на предмет іпотеки, отже дії приватних виконавців є такими, що порушують спеціальний порядок, встановлений для реалізації заставленого майна, який передбачено в тому числі розділом V Закону України «Про іпотеку».

Короткий зміст оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.03.2020 у справі №910/4907/13 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко Інвест» на дії та рішення приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Бердар Миколи Миколайовича та рішення приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Кондрюка Костянтина Олександровича у справі № 910/4907/13 задоволено частково.

Визнано протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Бердара Миколи Миколайовича з накладення арешту на нерухоме майно, його опису та передачі на відповідальне зберігання.

Скасовано постанову про арешт майна боржника від 22 січня 2020 року, винесену приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Бердаром Миколою Миколайовичем у межах виконавчого провадження №59654419, якою накладено арешт на нерухоме майно, що належить ТОВ «Ніко Інвест», а саме: нежилі будівлі загальною площею 1342,2 кв.м., шо знаходяться за адресою: Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Головна (Леніна), буд. 265Н та складається з: І. Будівля автосалону, станції технічного обслуговування, побутові і складські приміщення літ. А., площею 1259,0 кв.м. II. Будівля авто мийки літ. Б площею 83,2 кв.м.; комплекс передпродажної підготовки автомобілів, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Космічна, буд 27д, загальна площа якого, відповідно до документів на право власності становить 2590,70 кв.м., комплекс передпродажної підготовки автомобілів А-2, загальною площею 2587,9 кв.м, сходи літ. а, а 1}, а4}, навіс літ. А 1}, вхід у підвал літ. а2}, приямок літ. а3}, будка охорони (тимчасова) літ. Б, підпірна стіна, №1,2, огорожа №3, мостіння І,II. Зменшення загальної площі на 2,8 кв.м. у літ. А-2 за рахунок устаткування тимчасових перегородок відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого Комунальним підприємством "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської міської ради 28.08.2008 за №20044536 становить 2 588,20 кв.м.

Скасовано постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника від 24 січня 2020 року, винесену приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Бердаром Миколою Миколайовичем у межах виконавчого провадження №59654419, згідно з якою описано належне ТОВ «Ніко Інвест» нерухоме майно: комплекс передпродажної підготовки автомобілів, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Космічна, буд 27д, загальна площа якого, відповідно до документів на право власності становить 2 590,70 кв.м., за рахунок устаткування тимчасових перегородок загальна площа комплексу зменшена на 2,8 кв.м. відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно реєстраційний номер майна №19615146 становить 2 587,9 кв.м. та передано на відповідальне зберігання представнику стягувача - Васильєвій І.В.

Скасовано постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника від 27 січня 2020 року, винесену приватним виконавцем виконавчого округу Чернівецької області Кондрюком Костянтином Олександровичем в межах виконавчого провадження №59654419, згідно з якою описано належне ТОВ «Ніко Інвест» нерухоме майно: нежилі будівлі загальною площею 1342,2 кв.м., що знаходяться за адресою: Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Головна (Леніна), буд. 265Н та складається з: І. Будівля автосалону, станції технічного обслуговування, побутові і складські приміщення літ.А., площею 1259,0 кв.м. II. Будівля авто мийки літ. Б площею 83,2 кв.м.; склад літ."В" площею 291,50 кв.м., склад літ "Г" площею 116,90 кв.м. та передано на відповідальне зберігання представнику стягувача - Король В.В.

В іншій частині скарги відмовлено.

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що, беручи до уваги, що за постановами про опис та арешт майна (коштів) боржника, винесеними приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Бердаром Миколою Миколайовичем та приватним виконавцем виконавчого округу Чернівецької області Кондрюком Костянтином Олександровичем в межах виконавчого провадження №59654419 від 24 січня 2020 року та від 27 січня 2020 року передано в тому числі майно, яке перебуває в іпотеці в забезпечення виконання основного зобов`язання зі сплати коштів, які є предметом стягнення у виконавчому провадженні №59654419, вказані постанови є неправомірними, а отже вони підлягають скасуванню.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг та узагальнення їх доводів

Не погодившись із вказаною ухвалою, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Бердар Микола Миколайович звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.03.2020 у справі №910/4907/13, ухвалити нове рішення, яким відмовити у повному обсязі у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко Інвест» на дії та рішення приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Бердар Миколи Миколайовича та рішення приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Кондрюка Костянтина Олександровича у справі № 910/4907/13.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою та постановленою з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Крім того, не погодившись із вказаною ухвалою, Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.03.2020 у справі №910/4907/13.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою та постановленою з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційних скарг по суті

Згідно з витягом із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2020 апеляційну скаргу Бердара Миколи Миколайовича передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Гаврилюк О.М., Сулім В.В.

Згідно з витягом із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2020 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Гаврилюк О.М., Сулім В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2020 апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Бердар Миколи Миколайовича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.03.2020 у справі №910/4907/13 залишено без руху.

24.03.2020 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду, на виконання вимог ухвали суду від 17.03.2020 скаржником усунено недоліки апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Бердар Миколи Миколайовича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.03.2020 у справі №910/4907/13, вирішено здійснювати розгляд апеляційних скарг Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" та приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Бердар Миколи Миколайовича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.03.2020 у справі №910/4907/13 в одному апеляційному провадженні, призначено до розгляду апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Бердар Миколи Миколайовича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.03.2020 у справі №910/4907/13 на 14.04.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2020 повідомлено учасників справи, що судове засідання 14.04.2020 не відбудеться, з метою мінімізації ризиків розповсюдження гострої распіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2020 повідомлено учасників справи, що судове засідання відбудеться 09.06.2020.

У судовому засіданні 09.06.2020 суддя Сулім В.В. заявив про самовідвід від розгляду справи № 910/4907/13.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2020 заяву судді Суліма В.В. про самовідвід від розгляду справи №910/4907/13 за апеляційними скаргами Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" та приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Бердар Миколи Миколайовича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.03.2020 - задоволено, матеріали справи № 910/4907/13 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.06.2020 для розгляду апеляційних скарг сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді: Гаврилюк О.М., Майданевич А.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.06.2020 прийнято справу №910/4907/13 до провадження у складі колегії суддів головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Майданевич А.Г., Гаврилюк О.М., розгляд апеляційних скарг призначено на 07.07.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2020 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко Інвест" про відкладення розгляду справи задоволено, відкладено розгляд справи №910/4907/13 на 28.07.2020.

27.07.2020 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко Інвест" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із неможливістю забезпечити присутність представника у судовому засіданні, який би у повному обсязі володів інформацією по суті спору та мав можливість надати суду всю необхідну інформацію та пояснення у судовому засіданні.

Крім того, 27.07.2020 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко - Україна" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке обґрунтоване офіційним встановленням карантину на усій території держави для забезпечення дотримання справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

У судове засідання 28.07.2020 представники Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко Інвест", Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко - Україна", Державної іпотечної установи, Приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Кондрюк Костянтин Олександрович не прибули, про час та дату судового засідання повідомлені належним чином.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.07.2020 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко Інвест" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко - Україна" про відкладення розгляду справи задоволено, відкладено розгляд справи № 910/4907/13 на 25.08.2020.

19.08.2020 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" надійшла заява про відвід колегії суддів у складі: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді: Майданевич А.Г., Гаврилюк О.М.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.08.2020, у зв`язку з перебуванням судді Гаврилюка О.М. у відпустці, сформовано для розгляду апеляційних скарг у справі №910/4907/13 колегію суддів у складі головуючого судді: Ткаченка Б.О., суддів: Майданевич А.Г., Поляк О.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2020 прийнято справу № 910/4907/13 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Майданевич А.Г., Поляк О.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2020 заяву Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про відвід судді Гаврилюку О.М. від участі у розгляді справи № 910/4907/13 залишено без розгляду, визнано заявлений Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" відвід суддів Ткаченка Б.О., Майданевича А.Г. від участі у розгляді справи №910/4907/13 необґрунтованим, відповідно до ч. 3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України передано справу для вирішення питання про відвід суддів Ткаченка Б.О., Майданевича А.Г. від участі у розгляді справи №910/4907/13 судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу, відкладено розгляд справи № 910/4907/13 до вирішення питання про відвід суддів Ткаченка Б.О., Майданевича А.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.09.2020 розгляд справи призначено на 09.09.2020.

08.09.2020 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко Інвест" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко - Україна" надійшли клопотання про відкладення розгляду справи, які обґрунтовані тим, що передбачається майбутня заміна Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" як позивача у справі № 910/4907/13, а також стягувача у виконавчому провадженні №59654419 на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дата фінанс" після остаточного переходу до нього прав вимоги за кредитним договором від 20 серпня 2008 року №837К-Н.

09.09.2020 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дата фінанс", яке не є учасником справи, надійшло клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дата фінанс" після укладення відповідного договору та остаточного оформлення правонаступництва Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в майбутньому прийняти участь у справі в якості правонаступника позивача.

Крім того, 09.09.2020 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дата фінанс" надійшло клопотання про заміну позивача по справі № 910/4907/13 правонаступником та відкладення розгляду справи для надання додаткових доказів правонаступництва.

У судове засідання, призначене на 09.09.2020, прибули представники Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко Інвест", приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Бердар Микола Миколайович.

Представники Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко-Україна", Державної іпотечної установи, Державної організації (Установа, заклад) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Кондрюка Костянтина Олександровича не прибули, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Судове засідання 09.09.2020 не відбулося у зв`язку із тим, що 09.09.2020 з 11 год. 30 хв. до 12 год. 30 хв. серверне обладнання та локальна обчислювальна мережа Північного апеляційного господарського суду не працювали у зв`язку з відсутністю енергопостачання, про що було складено відповідний акт.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2020 відкладено розгляд справи № 910/4907/13 на 16.09.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2020 відмовлено у заміні позивача у справі №910/4907/13 з Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дата фінанс", клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко Інвест" від 08.09.2020, Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко - Україна" від 08.09.2020, Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дата фінанс" від 09.09.2020 про відкладення розгляду справи №910/4907/13 залишено без розгляду.

Позиції учасників справи

Представник Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" та приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Бердар Миколи Миколайовича у поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримали доводи, викладені в своїх апеляційних скаргах, просили їхні апеляційні скарги задовольнити, скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.03.2020 у справі №910/4907/13, ухвалити нове рішення, яким відмовити у повному обсязі у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко Інвест» на дії та рішення приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Бердар Миколи Миколайовича та рішення приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Кондрюка Костянтина Олександровича у справі № 910/4907/13.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко Інвест" у поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Обставини справи, мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Із матеріалів оскарження вбачається, що рішенням Господарського суду міста Києва від 05.10.2018 у справі №910/4907/13, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.03.2019, позов задоволено повністю; стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко Інвест» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко-Україна» на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість за кредитом у розмірі 12 040 530 дол. США 00 центів, заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом у розмірі 2 107 588 дол. США 62 центи, пеню за прострочення повернення кредиту у розмірі 897 182 дол. США 43 центи та пеню за прострочення сплати процентів у розмірі 137515 дол. США 62 центи; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко Інвест» на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» судовий збір у розмірі 34 410,00 грн.; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко-Україна» на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» судовий збір у розмірі 34 410,00 грн.

14.05.2019 на виконання вказаного рішення суду видано відповідний наказ.

26.07.2019 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Бердар М.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №59654419 з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 14.05.2019 у справі №910/4907/13 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко Інвест» на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованості за кредитом у розмірі 12040530 дол. США 00 центів, заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом у розмірі 2 107 588 дол. США 62 центи, пені за прострочення повернення кредиту у розмірі 897 182 дол. США 43 центи та пені за прострочення сплати процентів у розмірі 137 515 дол. США 62 центи.

22.01.2020 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Бердар М.М. в межах виконавчого провадження №59654419 винесено постанову про арешт майна боржника, відповідно до якої накладено арешт на нерухоме майно, що належить ТОВ «Ніко Інвест», а саме: нежилі будівлі загальною площею 1342,2 кв.м., шо знаходяться за адресою: Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Головна (Леніна), буд. 265Н та складається з: І. Будівля автосалону, станції технічного обслуговування, побутові і складські приміщення літ. А., площею 1259,0 кв.м. II. Будівля авто мийки літ. Б площею 83,2 кв.м.; комплекс передпродажної підготовки автомобілів, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Космічна, буд 27д, загальна площа якого, відповідно до документів на право власності становить 2590,70 кв.м., комплекс передпродажної підготовки автомобілів А-2, загальною площею 2587,9 кв.м, сходи літ. а, а 1}, а4}, навіс літ. А 1}, вхід у підвал літ. а2}, приямок літ. а3}, будка охорони (тимчасова) літ. Б, підпірна стіна, №1,2, огорожа №3, мостіння І,II. Зменшення загальної площі на 2,8 кв.м. в літ. А-2 за рахунок устаткування тимчасових перегородок відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно виданого Комунальним підприємством "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської міської ради 28.08.2008 за №20044536 становить 2588,20 кв.м.

22.01.2020 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Бердар М.М. в межах виконавчого провадження №59654419 винесено постанову про арешт майна боржника, відповідно до якої накладено арешт на нерухоме майно, що належить ТОВ «Ніко Інвест», а саме: склад літ."В" площею 291,50 кв.м., склад літ "Г" площею 116,90 кв.м.

24.01.2020 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Бердар М.М. в межах виконавчого провадження №59654419 винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, згідно з якою описано належне ТОВ «Ніко Інвест» нерухоме майно: комплекс передпродажної підготовки автомобілів, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Космічна, буд 27д, загальна площа якого, відповідно до документів на право власності становить 2590,70 кв.м., за рахунок устаткування тимчасових перегородок загальна площа комплексу зменшена на 2,8 кв.м. відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно реєстраційний номер майна №19615146 становить 2587,9 кв.м. та передано на відповідальне зберігання представнику стягувача - Васильєвій І.В.

27.01.2020 приватним виконавцем Чернівецької області Кондрюком Костянтином Олександровичем в межах виконавчого провадження №59654419 винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, згідно з якою описано належне ТОВ «Ніко Інвест» нерухоме майно: нежилі будівлі загальною площею 1 342,2 кв.м., що знаходяться за адресою: Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Головна (Леніна), буд. 265Н та складається з: І. Будівля автосалону, станції технічного обслуговування, побутові і складські приміщення літ.А., площею 1 259,0 кв.м. II. Будівля авто мийки літ. Б площею 83,2 кв.м.; склад літ."В" площею 291,50 кв.м., склад літ "Г" площею 116,90 кв.м. та передано на відповідальне зберігання представнику стягувача - Король В.В.

Як зазначає скаржник (боржник), оскаржуваними постановами накладено арешт, описано та передано на зберігання стягувачу майно боржника, яке передано в іпотеку в забезпечення виконання основного зобов`язання, проте, на виконанні відсутні будь-які рішення суду або виконавчі документи про звернення стягнення на це нерухоме майно як предмет іпотеки, у зв`язку з чим дії приватних виконавців є такими, що порушують спеціальний порядок, встановлений для реалізації заставленого майна, який передбачено Законом України «Про іпотеку». Також скаржник зазначає, що приватний виконавець не попереджав скаржника про вчинення відповідних виконавчих дій, а оскаржувані постанови не містять жодних обґрунтувань щодо необхідності передання описаного майна на зберігання стягувачу.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з положеннями ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Порядок звернення стягнення на майно боржника визначено розділом VII Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Положеннями ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Як вбачається з матеріалів оскарження, відповідно до іпотечного договору, укладеного 27.08.2008, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дяченко О.О. та зареєстрованого в реєстрі за №4825, на забезпечення основного зобов`язання за кредитним договором №837 К-Н від 20.08.2008 (заборгованість за яким була предметом розгляду у даній справі), боржник (Товариство з обмеженою відповідальністю «Ніко Інвест») передав іпотекодержателю (Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк") в іпотеку нерухоме майно, а саме нежилі будівлі загальною площею 1 342,2 кв.м., що знаходяться за адресою: Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Головна (Леніна), буд. 265Н та складається з: І. Будівля автосалону, станції технічного обслуговування, побутові і складські приміщення літ.А., площею 1259,0 кв.м. II. Будівля авто мийки літ. Б площею 83,2 кв.м. (копія договору долучена до скарги).

Відповідно до іпотечного договору, укладеного 29.08.2008, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дяченко О.О. та зареєстрованого в реєстрі за №4906, на забезпечення основного зобов`язання за кредитним договором №837 К-Н від 20.08.2008 (заборгованість за яким була предметом розгляду у даній справі), боржник (Товариство з обмеженою відповідальністю «Ніко Інвест») передав іпотекодержателю (Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк") в іпотеку нерухоме майно, а саме: комплекс передпродажної підготовки автомобілів, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Космічна, буд 27д, загальна площа якого, відповідно до документів на право власності становить 2590,70 кв.м., за рахунок устаткування тимчасових перегородок загальна площа комплексу зменшена та відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно виданого Комунальним підприємством "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської міської ради 28.08.2008 за №20044536 становить 2588,20 кв.м. (копія договору долучена до скарги).

Наведене також підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (іпотекодержатель - ПАТ «Дельта Банк»; іпотекодавець - ТОВ «Ніко Інвест»).

Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено, що приватними виконавцями накладено арешт, описано та передано на зберігання іпотекодержателю нерухоме майно, яке належить боржнику (а саме м. Чернівці, вул. Головна (Леніна), буд. 265Н загальною площею 1342,2 кв.м. та м. Дніпропетровськ, вул. Космічна, буд 27д, загальною площею 2590,70 кв.м.), та яке раніше передане в іпотеку, з метою забезпечення виконання основного зобов`язання за кредитним договором №837 К-Н від 20.08.2008, заборгованість за яким, власне, стягнута за рішенням суду у даній справі та наказ про стягнення якої перебуває на виконанні в межах виконавчого провадження №59654419.

Частково задовольняючи скаргу на дії та рішення приватних виконавців, суд першої інстанції виходив із такого.

Статтею 51 Закону України «Про виконавче провадження» передбачений спеціальний порядок звернення стягнення на заставлене майно.

Так, вказана стаття передбачає, що для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі, якщо: 1) право застави виникло після ухвалення судом рішення про стягнення з боржника коштів; 2) вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю; 3) наявна письмова згода заставодержателя. У разі якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, недостатньо для задоволення вимог стягувача - заставодержателя за виконавчим документом, на підставі якого звернено стягнення на заставлене майно, виконавче провадження підлягає закінченню на підставі пункту 15 частини першої статті 39 цього Закону. Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або коли йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі. Реалізація заставленого майна здійснюється в порядку, встановленому цим Законом. За рахунок коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, здійснюються відрахування, передбачені пунктами 1 і 2 частини першої статті 45 цього Закону, після чого кошти перераховуються заставодержателю та стягується виконавчий збір. Якщо заставодержатель не є стягувачем у виконавчому провадженні, йому виплачуються кошти після належного підтвердження права на заставлене майно. У разі задоволення в повному обсязі вимог заставодержателя залишок коштів використовується для задоволення вимог інших стягувачів у порядку, встановленому цим Законом. Спори, що виникають під час виконавчого провадження щодо звернення стягнення на заставлене майно, вирішуються судом. Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (ч. 4 ст. 33 Закону України «Про іпотеку»).

Суд першої інстанції зазначив, що вказаними нормами Закону України «Про іпотеку», які підлягають застосуванню при здійсненні виконавчого провадження, чітко передбачено, що у разі невиконання забезпеченого зобов`язання, іпотекодержатель вправі саме звернути стягнення на предмет іпотеки, що може бути здійснено трьома способами, за вибором сторони: на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Тобто спеціальний Закон України «Про іпотеку», як власне і Закон України «Про виконавче провадження», не визначає можливості в процесі виконання рішення суду про стягнення коштів здійснити звернення стягнення на іпотечне майно, яким забезпечено основне зобов`язання зі сплати саме цих коштів, оскільки таке звернення стягнення на предмет іпотеки в ході процедури стягнення коштів фактично відбувалося би в обхід процедури звернення стягнення на предмет іпотеки, що визначена ч. 4 ст. 33 Закону України «Про іпотеку».

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що твердження приватного виконавця Бердара М.М., що Закон України «Про виконавче провадження» допускає звернення стягнення на предмет іпотеки в ході процедури стягнення коштів без рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки спростовуються викладеним.

Крім того, суд першої інстанції вказав, що зазначені висновки суду додатково підтверджуються і тим, що сторонами серед умов іпотечних договорів від 27.08.2008 та 29.08.2008 передбачено способи звернення стягнення на предмет іпотеки та задоволення вимог іпотекодержателя: за рішенням суду; у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса; згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя, укладеним шляхом здійснення застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, яке викладене в іпотечних договорах, а саме: або шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки за рахунок виконання основного зобов`язання, або продажу іпотекодержателем від свого імені предмету іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу; або шляхом продажу іпотекодавцем на підставі трьохстороннього за участю іпотекодержателя договору купівлі-продажу предмету іпотеки третій особі з покладанням виконання основного зобов`язання на таку третю особу.

Суд першої інстанції зазначив, що іпотекодержатель не був позбавлений права звернути стягнення на предмет іпотеки у порядку, встановленому в договорах іпотеки, який кореспондується з нормами ст. 33 Закону України «Про іпотеку», проте, як зазначив скаржник та не спростував стягувач, на даний час останнім не ініційовано процедуру звернення стягнення на майно, що перебуває в іпотеці.

За наведених обставин, оскільки за приписами ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації, суд першої інстанції визнав дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Бердара Миколи Миколайовича щодо накладення арешту на нерухоме майно, яке перебуває в іпотеці, неправомірними.

З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов висновку, що постанова про арешт майна боржника від 22 січня 2020 року, винесена приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Бердаром Миколою Миколайовичем в межах виконавчого провадження №59654419, якою накладено арешт на нерухоме майно, що належить ТОВ «Ніко Інвест», а саме: нежилі будівлі загальною площею 1342,2 кв.м., шо знаходяться за адресою: Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Головна (Леніна), буд. 265Н та складається з: І. Будівля автосалону, станції технічного обслуговування, побутові і складські приміщення літ. А., площею 1259,0 кв.м. II. Будівля авто мийки літ. Б площею 83,2 кв.м.; комплекс передпродажної підготовки автомобілів, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул: Космічна, буд 27д, загальна площа якого, відповідно до документів на право власності становить 2590,70 кв.м., комплекс передпродажної підготовки автомобілів А-2, загальною площею 2587,9 кв.м, сходи літ. а, а 1}, а4}, навіс літ. А 1}, вхід у підвал літ. а2}, приямок літ. а3}, будка охорони (тимчасова) літ. Б, підпірна стіна, №1,2, огорожа №3, мостіння І,II. Зменшення загальної площі на 2,8 кв.м. в літ. А-2 за рахунок устаткування тимчасових перегородок відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно виданого Комунальним підприємством "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської міської ради 28.08.2008 за №20044536 становить 2588,20 кв.м., підлягає скасуванню, а тому скарга в цій частині підлягає задоволенню.

При цьому, суд першої інстанції не знайшов підстав вважати неправомірною постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Бердар М.М. у межах виконавчого провадження №59654419 про арешт майна боржника від 22.01.2020, відповідно до якої накладено арешт на нерухоме майно, що належить ТОВ «Ніко Інвест», а саме: склад літ."В" площею 291,50 кв.м., склад літ "Г" площею 116,90 кв.м., оскільки учасниками не надано суду будь-яких доказів у підтвердження того, що вказане майно передано в іпотеку в забезпечення основного зобов`язання за кредитним договором №837 К-Н від 20.08.2008, з огляду на що, зважаючи на норми ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», а тому у задоволенні скарги в частині вимог про скасування зазначеної постанови відмовив.

Стосовно постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 24.01.2020, винесеної приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Бердаром Миколою Миколайовичем у межах виконавчого провадження №59654419 (у м. Дніпро) та постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 27 січня 2020 року, винесеної приватним виконавцем виконавчого округу Чернівецької області Кондрюком Костянтином Олександровичем в межах виконавчого провадження №59654419 (у м. Чернівці), суд першої інстанції зазначив таке.

Відповідно до ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Разом з тим, суд першої інстанції зазначив, що приватними виконавцями жодним чином не обґрунтовано (ні у постановах про опис та арешт майна (коштів) боржника, ні у письмових поясненнях тощо), яка, власне, потреба виникла у переданні нерухомого майна боржника на зберігання представнику стягувача, зокрема, які передумови прийняття таких рішень, в тому числі, чи була імовірна потенційна небезпека знищення такого майна чи будь-які інші підстави, проте, встановити, які причини передання нерухомого майна боржника на зберігання стягувачу суду не видається можливим, тоді-як виконавець, який лише «за потреби» вправі здійснювати передання майна боржника на зберігання стягувачу, повинен, власне, обґрунтувати таку «потребу» у своїй постанові.

З огляду на викладене, а також беручи до уваги, що за постановами про опис та арешт майна (коштів) боржника, винесеними приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Бердаром Миколою Миколайовичем та приватним виконавцем виконавчого округу Чернівецької області Кондрюком Костянтином Олександровичем в межах виконавчого провадження №59654419 від 24.01.2020 та від 27.01.2020 передано в тому числі майно, яке перебуває в іпотеці в забезпечення виконання основного зобов`язання зі сплати коштів, які є предметом стягнення у виконавчому провадженні №59654419, суд першої інстанції дійшов висновку, що вказані постанови є неправомірними, а отже вони підлягають скасуванню, з огляду на що скарга в цій частині підлягає задоволенню.

Проте, колегія суддів не погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку регламентуються Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 (який набрав чинності з 05.10.2016) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до пунктів 7 та 8 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим законом, завершується у порядку, що діяв до набрання чинності цим законом. Після набрання чинності цим законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього закону. Майно, передане на реалізацію до набрання чинності цим законом, продовжує реалізовуватись у порядку (у тому числі за вартістю), що діяв до набрання чинності цим законом. Якщо оцінка арештованого майна не проведена до набрання чинності цим законом, вона проводиться в порядку, визначеному цим законом.

Як унормовано статтею 48 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.

В силу приписів статті 46 Закону України "Про виконавче провадження", у разі якщо під час розподілу грошових сум у випадку, передбаченому пунктом 3 частини першої статті 45 цього Закону, стягнутої суми недостатньо для задоволення вимог стягувачів за виконавчими документами, у першу чергу задовольняються забезпечені заставою вимоги щодо стягнення з вартості заставленого майна.

Відповідно до частини сьомої статті 51 вказаного Закону примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку" .

Таким чином норми Закону України "Про виконавче провадження" допускають звернення стягнення на предмет іпотеки в ході процедури виконавчого провадження без судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, в межах процедури стягнення коштів з іпотекодавця на користь іпотекодержателя (аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 911/494/17 та від 18.10.2018 у справі №903/145/18).

За змістом пункту 1 частини першої статті 10 Закону України "Про виконавче провадження" у редакції Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII) заходом примусового виконання судових рішень є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають у інших осіб або належать боржникові від інших осіб.

Загальний порядок звернення стягнення на майно боржника визначено у главі 6 Закону № 1404-VIII.

Згідно з частиною першою статті 48 Закону № 1404-VIII звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Відповідно до статті 55 Закону № 1404-VIII на майно, яке перебуває в іпотеці та не входить до Переліку видів майна, на яке не може бути звернено стягнення за виконавчими документами, допускається звернення стягнення на майно, яке полягає, зокрема, в його арешті та примусовій реалізації.

Загальний порядок звернення стягнення на заставлене майно визначений статтею 51 Закону № 1404-VIII, відповідно до частини 7 якої примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

За положеннями статті 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 1 статті 33 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (частина 3 статті 33 Закону України "Про іпотеку").

Нормами статей 36, 37, 38 цього Закону також передбачено право сторін договору іпотеки визначати інші позасудові способи задоволення вимог іпотекодержателя.

Таким чином, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що передбачений розділом V Закону України "Про іпотеку" та частиною 7 статті 51 Закону № 1404-VIII спеціальний примусовий порядок звернення стягнення на предмет іпотеки з метою задоволення вимог іпотекодержателя застосовується за умови ухвалення судом рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки або вчинення нотаріусом виконавчого напису (статті 39, 41 Закону України "Про іпотеку").

У той самий час, якщо виконавчі дії вчиняються на підставі судового рішення про стягнення заборгованості та за відсутності судового рішення або виконавчого напису нотаріуса про звернення стягнення на предмет іпотеки, то вони регулюються загальними нормами Закону № 1404-VIII, а не нормами спеціального Закону України "Про іпотеку", що також підтверджується судовою практикою Верховного Суду України (постанова від 04 лютого 2015 року у справі № 6-238цс14).

У даному випадку державним виконавцем вчинялися дії з виконання судових рішень про стягнення заборгованості за кредитним договором на користь іпотекодержателя, а не з виконання судових рішень чи виконавчого напису нотаріуса про звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі частини 3 статті 33 Закону України "Про іпотеку".

Встановивши такі обставини, суд першої інстанції не врахував, що у разі коли державний виконавець вчиняє дії на виконання рішення суду про стягнення кредитної заборгованості, а судове рішення чи виконавчий напис нотаріуса про звернення стягнення на предмет іпотеки відсутні, то при вирішенні питання про наявність чи відсутність у діях державного виконавця порушень слід виходити із загальних норм Закону № 1404-VIII.

У зв`язку із цим, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції безпідставно застосував до спірних правовідносин норми Закону України "Про іпотеку", що призвело до неправильного вирішення справи.

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 03.03.2018 у справі №908/1245/15-г.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.01.2019 у справі №522/10127/14-ц зазначила наступне.

За положеннями частин першої і третьої статті 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, установлених статтею 12 цього Закону.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

За змістом статті 41 Закону України «Про іпотеку» реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду, проводиться шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону.

Виконавче провадження є процесуальною формою, що гарантує примусову реалізацію рішення суду, яким підтверджені права та обов`язки суб`єктів матеріальних правовідносин цивільної справи.

Закон України «Про виконавче провадження» визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Главою 4 цього Закону визначається загальний порядок звернення стягнення на майно боржника. Серед іншого, відповідно до частини першої статті 52 цього Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Стаття 44 цього Закону передбачає черговість задоволення вимог стягувачів, згідно з якою в першу чергу задовольняються забезпечені заставою вимоги щодо стягнення з вартості заставленого майна.

Положеннями статті 54 Закону України «Про виконавче провадження» визначено особливості звернення стягнення на заставлене майно. Зокрема, згідно із частиною восьмою цієї статті примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».

Отже, за змістом цієї статті підставою для застосування положень Закону України «Про іпотеку» до спірних правовідносин є звернення стягнення на предмет іпотеки, тобто його арешт, вилучення та примусова реалізація в розумінні частини першої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження».

Таким чином, норми Закону України «Про виконавче провадження» допускають звернення стягнення на предмет іпотеки в ході процедури виконавчого провадження без судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, в межах процедури стягнення коштів з іпотекодавця на користь іпотекодержателя.

Відповідно до порядку примусового звернення стягнення коштів з боржника, врегульованого Законом України «Про виконавче провадження», першочергово звертається стягнення на відповідні кошти боржника, рухоме майно, а за його відсутності - на об`єкти нерухомості.

Статтею 54 цього Закону передбачено, що звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.

Оскільки статтею 575 Цивільного кодексу України іпотеку визначено як окремий вид застави, норми Закону України «Про виконавче провадження» дозволяють звернути стягнення на іпотечне майно для задоволення вимог іпотекодержателя.

Стосовно висновків суду першої інстанції, що приватними виконавцями жодним чином не обґрунтовано (ні у постановах про опис та арешт майна (коштів) боржника, ні у письмових поясненнях тощо), яка, власне, потреба виникла у переданні нерухомого майна боржника на зберігання представнику стягувача, зокрема, які передумови прийняття таких рішень, у тому числі, чи була імовірна потенційна небезпека знищення такого майна чи будь-які інші підстави, колегія суддів зазначає наступне.

Порядок опису майна та передачі його на зберігання також визначено у п. 10 розділу VIIІ «Інструкції з організації примусового виконання рішень», затвердженій наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. №512/5, згідно з яким після виявлення майна (коштів) боржника виконавець проводить опис та арешт цього майна (коштів), про що виносить постанову. У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника повинні бути вказані: назва кожного внесеного в постанову предмета і його відмінні ознаки (вага, метраж, розмір, форма, вид, колір, товарний знак, проби, виробнича марка, дата випуску, ступінь зносу тощо); якщо вилучені предмети мають ознаки дорогоцінних металів, каменів органічного та неорганічного утворення, перлів тощо, то вони ретельно описуються з визначенням усіх особливих ознак, відповідним чином пакуються в конверт, прошиваються, підписуються виконавцем та іншими учасниками, які були присутніми під час опису; якщо проводилось опечатування предмета, зазначається, які предмети, приміщення, сховища були опечатані, кількість накладених печаток та спосіб опечатування; прізвище, ім`я та по батькові особи, якій передано майно на зберігання, а якщо майно передано на зберігання не боржнику, а іншій особі, - паспортні дані, її місце проживання (далі - зберігач); відмітка про роз`яснення зберігачеві майна обов`язків із збереження майна, попередження про кримінальну та іншу відповідальність, встановлену законодавством, за його розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт; якщо виконавець установив зберігачеві обмеження права користуватися майном, зазначаються вид, обсяги і строки обмеження; відмітка про роз`яснення сторонам виконавчого провадження або заставодержателю про можливість у 10-денний строк з дня винесення постанови досягти згоди щодо вартості майна та необхідність письмово повідомити про це виконавця; зауваження або заяви стягувача, боржника, осіб, що були присутні при описі.

Постанова про опис та арешт майна (коштів) підписується виконавцем, понятими, зберігачем майна, боржником та стягувачем, їх представниками, а також іншими особами, які були присутні при проведенні опису майна (коштів). У разі відмови від підпису осіб, що були присутні при виконанні, про це робиться відмітка в постанові.

Оскаржувані постанови про опис і арешт майна (коштів) боржника відповідають наведеним вище вимогам законодавства, інших вимог, зокрема, щодо наведення мотивів рішення виконавця про передачу майна боржника на зберігання іншій особі вказані норми законодавства не містять.

З урахуванням зазначених положень законодавства, наведених висновків Верховного Суду, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко Інвест», заявлені у скарзі, не підлягають задоволенню.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційних скарг

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що ухвала суду першої інстанції не ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційних скарг частково спростовують висновки суду першої інстанції, у зв`язку з чим апеляційні скарги підлягають задоволенню частково.

Практикою Європейського суду з прав людини передбачено, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Обставини, викладені в апеляційних скаргах, знайшли своє часткове підтвердження під час апеляційного розгляду даної справи.

Згідно з ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвала суду першої інстанції прийнята з неповним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також із порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, у зв`язку із чим наявні підстави для її скасування частково.

У зв`язку із частковим задоволенням апеляційних скарг, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання апеляційних скарг покладається на Товариство з обмеженою відповідальністю «Ніко Інвест».

Керуючись ст.ст. 76-79, 86, 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" та приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Бердар Миколи Миколайовича задовольнити частково.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.03.2020 у справі №910/4907/13 скасувати в частині задоволення вимог скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко Інвест» на дії та рішення приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Бердар Миколи Миколайовича та рішення приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Кондрюка Костянтина Олександровича у справі №910/4907/13.

3. Прийняти у цій частині нове рішення, яким у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко Інвест» на дії та рішення приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Бердар Миколи Миколайовича та рішення приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Кондрюка Костянтина Олександровича у справі №910/4907/13 - відмовити.

4. В іншій частині ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.03.2020 у справі №910/4907/13 залишити без змін.

5. Матеріали оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 03.03.2020 у справі №910/4907/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

6. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову може бути оскаржено до Верховного Суду у порядку та строк, передбачені ст.ст. 288, 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складене 28.09.2020

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді А.Г. Майданевич

О.І. Поляк