Справа № 1-24/2010р.

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2010 року  Катеринопільський районний суд Черкаської області

в складі головуючого – судді                 Зінченко М.Г.

при секретарі                         Міняйло Г.О.

за участю прокурора                     Скляр О.В.

адвоката                             ОСОБА_1

потерпілого                             ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні в смт. Катеринопіль справу по обвинуваченню

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, з освітою с/спеціальною, розлученого,  непрацюючого, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_3 несудимого

у вчиненні злочину, передбаченого ст.ст. 15 ч. 2, 115 ч. 1 КК України.

В С Т А Н О В И В:

12 червня 2009 року близько 20 години підсудній ОСОБА_3 знаходячись в домоволодінні № 62 по вул. Калініна в смт. Єрки Катеринопільського району Черкаської області перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння під час бійки, яка виникла  на ґрунті сварки, наніс удар ножем в область лівої грудної клітки ОСОБА_2, заподіявши тілесні ушкодження у вигляді проникаючого поранення лівої грудної клітки по передній поверхні на рівні 4-5 ребер, віднесені висновком судово-медичної експертизи № 25 А м/д від 07.10.2009 року до категорії тяжких, як такі, що були небезпечні  для життя в момент заподіяння.

В постанові про притягнення у якості обвинуваченого та обвинувального висновку ОСОБА_3 кваліфіковано дії за ст..ст. 15 ч. 2, 115 ч. 1 КК України як замах на умисне вбивство.

Не визнаючи вину за ст..ст. 15 ч. 2, 115 ч. 1КК України як замах на умисне вбивство визнав факт заподіяння ОСОБА_2 тяжких тілесних ушкоджень які вчинив захищаючись від неправомірних дій останнього та показав, що 12 червня 2009 року він знаходився дома коли прийшов син співжительки ОСОБА_2 з ОСОБА_4 з якими він розпив пляшку горілки. ОСОБА_2 заснув а ОСОБА_4 пішов додому. Через деякий час ОСОБА_5 проснувся і почав вимагати грошей у своєї матері – ОСОБА_6, а коли він заступився ОСОБА_2 ударив його і між ними виникла бійка. Захищаючись, він ударив ОСОБА_2 табуретом, а потім і штахетиною поскільки ОСОБА_2 був фізично здоровіший. Захищаючись від побиття ОСОБА_2 він утік в будинок і вирішив передзвонити своєму братові. ОСОБА_7 забіг в будинок почав бити і відбирати телефон. Вийшовши на вулицю ОСОБА_2 продовжував наносити йому удари і він знову забіг в будинок і знайшовши кухонний ніж, з метою захистити себе він наніс удари кухонним ножем ОСОБА_2 Спочатку він ніяких слідів у ОСОБА_2 не замітив. Вважає, що заподіяв тяжкі тілесні ушкодження ОСОБА_2, перебуваючи в стані необхідної оборони. Наміру вбити ОСОБА_2В у нього не було. Захищаючись від побиття ОСОБА_2 він допускає що міг ще декілька раз відмахуючись ударити ОСОБА_2 ножем.

Дослідивши матеріали справи, інші докази в їх сукупність суд доходить до висновку, що підсудний ОСОБА_3 винний в скоєнні умисного тяжкого тілесного ушкодження, як такого що було небезпечне для життя потерпілого в момент заподіяння.

Потерпілий ОСОБА_2 сказав, що ОСОБА_3 являється співжителем його матері. Відносини до 12.06.2009 року були нормальні 12 червня 2010 року він, ОСОБА_4 і ОСОБА_3 розпивали спиртні напої. Після вживання алкогольних напоїв посварились через непорозуміння. Ініціатором сварки і бійки був він. Він перший почав бити вітчима, останній захищався і тікав від нього в будинок. В будинку він намагався відібрати телефон у ОСОБА_3, там також проходила бійка. На порозі будинку в ході бійки він відчув біль і побачив кров на грудях. Крім цього у нього були порізані руки. Після того як кров побачив ОСОБА_3, бійка між ними припинилась. Він був доставлений в лікарню, після операції перебував на стаціонарному та амбулаторному лікуванні. Наміру вбити, як вважає потерпілий, ОСОБА_3 не мав, так як він міг довести його до кінця. Матеріальну шкоду йому відшкодовано і цивільний позов в справі не заявляє.

Аналогічні покази по справі дали свідок ОСОБА_6.

Свідок ОСОБА_4 підтвердив факт розпивання спиртних напоїв 12 червня 2009 року із ОСОБА_2 і ОСОБА_3

Допитані в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 – брат підсудного показав, що 12 червня 2009 року близько 21 години до нього зателефонував брат ОСОБА_3 і попросив приїхати до нього додому так як у нього виникли проблеми. Він відповів, що в нього немає можливості і приїхати. Через деякий час йому стало відомо, що в період сварки між його братом і ОСОБА_2 брат підрізав останнього.

З результатів відтворення обстановки і обставин події за участю обвинуваченого ОСОБА_3 (а.с. 31-34), вбачається, що він розповів про обставини нанесення тілесних ушкоджень та відтворив свої дії в момент їх заподіяння.

З висновку судово-медичної експертизи № 25 А м/д від 13.07.2009 року вбачається, що у ОСОБА_2 мали місце тілесні ушкодження у вигляді проникаючого поранення лівої половини грудної клітки по передній поверхні на рівні 4-5 ребер, яке виникло від удару колюче-ріжучим предметом відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, які були небезпечними для життя в момент спричинення.

Крім цього у ОСОБА_2 мали місце ушкодження у вигляді двох ран лівої підмишечної ділянки двох ран правого ліктьового суглобу, рани нижньої третини правого плеча по ступені тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.

(а.с. 37-38)

З результатів висновку судово-психіатричної експертизи вбачається, що ОСОБА_3 за своїм психічним станом не виявляє ознак будь-якого хронічного психічного захворювання, недоумства, тимчасового розладу психічної діяльності, або іншого хворобливого стану психіки і при збереженні у нього інтелекту, пам'яті критичних і прогностичних функцій емоційно-вольової сфери здатний усвідомлювати свої дії та керувати ними.

(а.с. 134-138)

Вилученим на місці події кухонним ножем оглянутим та долученим у якості речових доказів.

(а.с. 66)

Дії підсудного ОСОБА_3 суд кваліфікує не за ст.ст. 15 ч. 2, 115 ч. 1 КК України – замах на вбивство, а за ч. 1 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Так ОСОБА_3 умисно використовував як знаряддя злочину кухонний ніж, наніс потерпілому ОСОБА_2. Тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

На досудовому слідстві, а також судовим слідством не встановлено, що дії підсудного були безпосередньо спрямовані на позбавлення життя іншої людини, але злочинний наслідок настав з причин, незалежних від волі винного. Будь яких доказів того, що ОСОБА_3 мав намір позбавити життя ОСОБА_2 у справі немає. Про відсутність такого наміру свідчить характер взаємовідносин між підсуднім і потерпілим, які раніше не конфліктували, як до так і після вчинення злочину, та факт припинення злочинних дій за відсутності перешкод для їх продовження.

Оскільки прямий умисел на позбавлення життя не встановлено, замах на вбивство відсутній, а вчинене належить кваліфікувати за наслідками що настали.

Доводи підсудного та його адвоката про те, що у момент заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень підсудній перебував у стані необхідної оборони підтвердження не знайшли. Так,  між потерпілим і підсудним виникла сварка, яка переросла в бійку, під час якої обидва наносили один одному удари про що свідчить їх покази, покази свідків.

При призначенні міри покарання суд враховує, що злочин вчинено умисно, відноситься до категорії тяжких.

Підсудній характеризується позитивно, раніше не судимий.

Обставинами, які пом’якшують покарання суд визнає щире каяття, добровільне відшкодування збитків.

Обставиною, що обтяжує покарання, суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп’яніння.

Призначаючи міру покарання суд враховує також і думку потерпілого, який просить суворо не карати підсудного.

Необхідним і достатнім для виправлення підсудного – покаранням суд вважає позбавлення волі в межах санкції статті обвинувачення.

Враховуючи тяжкість злочину, особу винного обставини справи, суд доходить до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, із застосуванням ст. 75 КК України, якщо він виконає покладені на нього обов’язки передбачені ст.. 76 КК України.

Цивільний позов потерпілим по справі не заявлено. Речові докази кухонний ніж знешкодити.

Судові витрати за проведення судово-дактилоскопічної експертизи в сумі 400 грн. 28 коп.

Вартість стаціонарного лікування за позовом прокурора Черкаської області складає 1976 грн. 40 коп. підлягають стягненню з підсудного в доход держави.

Керуючись ст.ст. 323-324 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винним за ч. 1 ст. 121 КК України та призначити покарання – п'ять років позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 75,76 КК України звільнити від відбування покарання, якщо він протягом іспитового строку 2 (два) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки, передбачені ст. 76 КК України – повідомити органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання і роботи.

Запобіжний захід залишити підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.

Стягнути із засудженого ОСОБА_3 судові витрати в сумі 400 грн. 28 коп. в доход держави.

Стягнути з ОСОБА_3 вартість стаціонарного лікування потерпілого від злочину в сумі 1976 грн. 40 коп.

Речові докази: кухонний ніж, який знаходиться в камері речових доказів Катеринопільського РВ ГУМВС – знешкодити.

    На вирок може бути подана апеляція до Черкаського апеляційного суду протягом 15 діб з моменту його проголошення.

    Головуючий