Справа № 310/7024/20

Пр. 2-з/310/68/20

УХВАЛА

про повернення заяви про забезпечення позову

29 вересня 2020 року                                                                м. Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі: головуючого судді Вайнраух Л.А., за участі секретарки судового засідання Вакал Н.А., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Бердянськ заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до суду 28.09.2020 із вказаною заявою, за змістом якої в якості забезпечення майбутнього позову про поділ майна подружжя, просить накласти арешт шляхом складання постанови про опис і арешт майна з переданням на зберігання третій особі, на спільне сумісне майно, що придбано під час перебування у шлюбі із ОСОБА_2 в період з 09.09.2015 по 25.01.2020 та перебуває в її фактичному володінні за місцем її проживання за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 та прилеглій земельній ділянці, а саме: вагони-побутівки (гуртожитки на 25 місць), 12*3*3 м, облаштовані під 8 готельних номерів з санвузлами у кількості 4 од., кондиціонери ERGO 07 (9 од.), Luberg 07 (2 од.), LED-телевізори, розміром 21*32 у кількості 8 од., телевізор Samsung 32 білого кольору у кількості 1 од., телевізор Samsung 40 у кількості 1 од., телевізор Bravis 50 у кількості 1 од., телевізор Hisense 40 у кількості 1 од., ноутбук Асус, холодильник Delfa двохстворчатий у кількості 1 од., холодильник торговий для охолоджування напоїв у кількості 3 од., холодильники побутові у кількості 8 од., пральна машина Samsung у кількості 1 од., кухонний гарнітур, витяжка кухонна, мікрохвильова піч Дельфа у кількості 2 од., гриль Тефаль у кількості 1 од., індукційна плита Ergo у кількості 1 од., піч для піцци у кількості 1 од. , праска Braun , прес пральний у кількості 1 од., кавоварка Krups, столи столові круглі (110 см, скло) у кількості 1 од. та (132 см, деревина) у кількості 1 од., стільці кухонні у кількості 4 од., ліжко з ортопедичним матрацом у кількості 1 од., шкаф-купе з дзеркалом у кількості 2 од., комод у кількості 1 од., диван-кровать червоного кольору у кількості 1 од., диван-куточок темно-коричневого кольору у кількості 1 од., біо-камін у кількості 1 од., гарнітур для дитячої кімнати у кількості 1 од., гарнітур - стінка світло-жовтого кольору у кількості 2 од., кроваті з ортопедичними матрацами у кількості 2 од.

За змістом заяви зауважує, що з 09.09.2015 по 25.01.2020 перебував у шлюбі із ОСОБА_2 . Стверджує, що все рухоме майно, на яке він просить накласти арешт, та яке знаходиться на прилеглій земельній ділянці до території домоволодінь АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 , де мешкає його колишня дружина, є спільним сумісним майном в розумінні ст. 60 СК України, стосовно якого досягнута усна домовленість про порядок користування, із компенсацією з боку ОСОБА_3 грошової вартості частки належного заявнику майна у строк до кінця вересня 2020 року.

Крім того, згідно з заявою, ОСОБА_1 стало відомо, що 28.09.2020 колишня дружина почала проводити підготовчі роботи з демонтажу спільного сумісного майна (вагонів-побутівок), вивозити побутову техніку, проте, згоди на вказані ді заявник не давав.

З інформації, розміщеної на сайті МЮУ ОСОБА_1 стало відомо, що 31.08.2020 ОСОБА_3 припинила підприємницьку діяльність, ніде не працює, тому, заявник вважає, що це свідчать про відсутність у неї доходу, існування обґрунтованого ризику відчуження спільного майна, що ускладнить виконання можливого рішення суду про поділ майна подружжя.

Підстав для застосування майбутнього зустрічного забезпечення заявник не вбачає.

З підстав, передбачених ст. 149, 150 ЦПК України, просить задовольнити заяву.

Розглянувши заяву, дослідивши наявні письмові докази, суд дійшов висновку про те, що вказана заява підлягає поверненню з таких підстав.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом п.1 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Зміст та форма заяви про забезпечення позову врегульовані ст.151 ЦПК України.

Так, відповідно до п.3,5,7 ч.1 вказаної норми заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Встановлено, що заява ОСОБА_1 вказаним вимогам не відповідає, є необґрунтованою, крім того, заявником не надано жодних достовірних доказів на підтвердження доцільності та правомірності вжиття заходів забезпечення майбутньої позовної заяви.

У п. 4. Постанови №9 Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Так, у заяві не зазначено ціни майбутнього позову, строк на подання якого після звернення із поданою заявою обмежений, про забезпечення якого просить заявник. Відсутні й підтверджені докази того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Відомості про припинення підприємницької діяльності колишньої дружини, вочевидь, не свідчать про загрозу продажу рухомого майна, перелік якого наведений у загальних рисах, без чітких ідентифікаційних ознак та його вартості. Відомості з сайта не підтверджують припинення діяльності у якості фізичної особи-підприємця.

Належність рухомого майна, час його придбання, місце перебування на час звернення до суду із заявою не підтверджені належними і допустимими доказами.

Крім того, вказане майно може входити до статутного фонду юридичної особи, належати іншій фізичній або юридичній особі, ніж ФОП ОСОБА_3 , перебувати на праві користування, наприклад, на підставі договору оренди тощо, й в будь-якому випадку, ця обставина також підлягає встановленню та підтвердженню.

Заявником не надано доказів, з яких видно зміну прізвища " ОСОБА_4 " на " ОСОБА_5 ", оскільки відмітка про реєстрацію шлюбу у копії його паспорта громадянина України НОМЕР_1 свічить про те, що шлюб укладено із ОСОБА_6 , 1980 р.н., при цьому, зі свідоцтва про розірвання шлюбу від 04.09.2020, копію якого додано до заяви, не можливо дійти висновку про те, що мова йде про одну й ту ж саму особу.

Слід наголосити у зв`язку із наведеним, що, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки сторони заявника, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Суд також зазначає, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Поняття «законність» у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року передбачає дотримання відповідних положень національного законодавства та принципу верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справах «Антріш проти Франції» та «Кушоглу проти Болгарії»).

Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами щодо захисту основоположних прав конкретної особи. Про необхідність досягнення такого балансу йдеться в ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Інакше кажучи, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти (рішення у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).

Вказані вище недоліки зумовлюють застосування судом ч.10 ст.153 ЦПК України, відповідно до якої суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст.151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Тому суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення заяви про забезпечення позову заявнику.

Керуючись ст. 2, 12-13, 149-153, 258, 261, 353 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Бердянський міськрайонний суд Запорізької області шляхом подання апеляційної скарги протягом 15-ти днів з дня її складення (з урахуванням п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України).

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом 15-ти днів з дня її вручення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 358 цього Кодексу.

Ухвала суду складена та підписана 29.09.2020.

СуддяЛ. А. Вайнраух