У Х В А Л А

28 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 673/69/16-ц

провадження № 61-15530св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Журавель В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач (відповідач за зустрічним позовом) - публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,

відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 , відповідачі (за первісним позовом) - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційні скарги ОСОБА_2 , акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Деражнянського районного суду Хмельницької області від 15 листопада 2018 року у складі судді Дворніна О. С. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 30 липня 2019 року у складі колегії суддів: Гринчука Р. С., Костенка А. М., Спірідонової Т. В.,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2016 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк» та/або банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги обґрунтовувало тим, що 26 березня 2008 року між ним та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №HMDOGA00008045 про надання кредиту в сумі 21214,30 доларів США на строк до 25 березня 2013 року. На забезпечення виконання зобов`язання за вказаним договором між банком та ОСОБА_4 і ОСОБА_3 укладено договори поруки.

У зв`язку з неналежним виконанням позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором станом на 07 грудня 2015 року виникла заборгованість в розмірі 15 221,70 доларів США.

Посилаючись на викладене, банк просив стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором в розмірі 15 221,70 доларів США разом із понесеними ним витратами по сплаті судового збору.

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 подала зустрічний позов до ПАТ КБ «Приватбанк» про захист порушеного права споживача фінансових послуг та просила:

- визнати недійсними кредитний договір від 26 березня 2008 року №HMDOGA00008045 та додаткову угоди №1 від 22 вересня 2011 року;

- визнати недійсними іпотечний договір від 26 березня 2008 року, додатковий договір від 30 жовтня 2008 року та додаткову угоду від 22 вересня 2011 року до нього;

- визнати недійсним договір поруки від 22 вересня 2011 року №HMDOGA00008045.

Обґрунтовуючи свої вимоги ОСОБА_1 указувала на те, що спірні договори були укладені з порушенням Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки містять умови, які вказують на здійснення банком нечесної підприємницької діяльності, що призвело до навмисного введення її в оману. Доказом цієї обставини, є, зокрема, висновок судової експертизи, яким встановлено численні порушення банківською установою вимог нормативних актів під час укладення кредитного договору.

Рішенням Деражнянського районного суду від 15 листопада 2018 року в задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано порушеним право ОСОБА_1 , як споживача фінансових послуг банку.

Визнано недійсним договір про надання споживчого кредиту від 26 березня 2008 року № HMD0GA00008045 та додаткову угоду від 22 вересня 2011 року № 1, укладені між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Приватбанк».

Застосовано наслідки визнання договору недійсним та визнано недійсними: іпотечний договір від 26 березня 2008 року, додатковий договір від 20 жовтня 2011 року до іпотечного договору від 26 березня 2008 року; додаткову угоду від 22 вересня 2011 року до договору іпотеки № HMD0GA00008045 від 26 березня 2008 року, укладені між ОСОБА_3 та ПАТ КБ «Приватбанк».

Визнано недійсним договір поруки № HMD0GA00008045 від 22 вересня 2011 року, укладений між ОСОБА_3 та ПАТ КБ «Приватбанк».

Визнано недійсним договір поруки № HMD0GA00008045 від 22 вересня 2011 року, укладений між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «Приватбанк».

Стягнуто з ПАТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 судові витрати за проведення судової експертизи в сумі 7 282 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову банку та задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив із того, що кредитний договір, укладений з порушенням вимог Закону України «Про захист прав споживачів». Здійснення банком нечесної підприємницької діяльності, призвело до введення позичальника в оману.

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 30 липня 2019 року рішення Деражнянського районного суду Хмельницької області від 15 листопада 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано недійсними пункти 7.2 та 8.1 кредитного договору, укладеного 26 березня 2008 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 , в частині винагороди за надання фінансового інструменту в момент надання кредиту, винагороди за проведення додаткового моніторингу та винагороди за резервування ресурсів.

В іншій частині зустрічного позову відмовлено.

У задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовлено.

Задовольняючи частково зустрічний позов, суд апеляційної інстанції виходив із того, що умови кредитного договору про сплату винагороди за надання фінансового інструменту в момент надання кредиту, винагороди за проведення додаткового моніторингу та винагороди за резервування ресурсів є несправедливими умовами, оскільки вони не є послугою в розумінні Закону України «Про захист прав споживачів».

Відмовляючи в задоволенні вимог про визнання недійсним кредитного договору в цілому і договорів забезпечення, укладених на його виконання та позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» апеляційний суд виходив із їх недоведеності.

Не погодившись із таким вирішенням спору, ОСОБА_2 та акціонерне товариство «КБ «ПриватБанк» (далі - АТ «КБ «ПриватБанк»), яке є правонаступником ПАТ КБ «ПриватБанк», подали касаційні скарги.

Щепановський М. К., посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційної інстанції в частині часткового задоволення зустрічного позову ОСОБА_1 до ПАТ КБ «ПриватБанк» та залишити в силі в цій частині рішення суду першої інстанції.

АТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким позов банку задовольнити в повному обсязі, а в зустрічному позові відмовити повністю.

У пункті 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про проведення підготовчих дій та обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, колегія суддів встановила відсутність підстав, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України.

Тому колегія суддів, з урахуванням категорії та складності справи, призначає справу до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії із п`яти суддів.

Керуючись статтями 33, 34, 260, 400 (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживача, визнання договорів недійсними призначити до судового розгляду упорядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: В. І. Журавель

Н. О. Антоненко

М. М. Русинчук