Справа № 2 – 597/ 2010                                                                        

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

13 квітня  2010 року   Вознесенський міськрайонний  суд  Миколаївської області  в складі:  головуючого – судді  Серебрякової Т.В.,  при секретарі  судового засідання  - Лукіянчиної  Т.І.,  за участю  позивача ОСОБА_1, який є законним представником  малолітнього ОСОБА_2,  розглянувши  у  відкритому  судовому засіданні  в залі суду  в місті  Вознесенськ  Миколаївської області цивільну справу   за позовом ОСОБА_1, який діє в своїх інтересах,  а також   від імені та  в  інтересах малолітньої дитини   ОСОБА_2    до  Вознесенської міської  Ради  Миколаївської області, ОСОБА_3 і  ОСОБА_4  про  визнання  права власності на  частку  житлового  будинку  в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому  2010 р. ОСОБА_1, який діє в своїх інтересах, а також   від імені та  в інтересах свого малолітнього  сина  - ОСОБА_2,                   ІНФОРМАЦІЯ_1,  звернувся до суду з позовом до  Вознесенської міської Ради  Миколаївської області, ОСОБА_3  і  ОСОБА_4   про визнання   права власності на частку житлового будинку   в порядку спадкування за законом.

В обґрунтування позовних вимог позивач в позовній заяві зазначав, що                             09 липня  2008 р. померла його дружина  – ОСОБА_5,   після смерті  якої відкрилась спадщина, яка складається з  житлового будинку №97 (дев’яносто  сім), з надвірними та господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в місті Вознесенськ Миколаївської області по вулиці Ватутіна, та який  належав спадкодавцю  за життя на підставі Свідоцтва  про право на спадщину за законом,  виданого Другою Вознесенською державною нотаріальною контрою  Миколаївської області 22 березня  2008  р.  та зареєстрованого  в реєстрі за  №263.  Позивач, його малолітній син ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, а також  відповідачі  ОСОБА_3, ОСОБА_4  є спадкоємцями, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_5 в установленому порядку, шляхом звернення до державної нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини.  

Проте, при зверненні позивача  до Другої Вознесенської державної нотаріальної контори Миколаївської області  з приводу видачі свідоцтва  про право  на спадщину за законом   на  частку вищевказаного житлового будинку,  державним нотаріусом  було відмовлено в оформлені  спадщини, оскільки  у правовстановлюючому документі на обумовлений житловий будинок відсутня відмітка  реєструючого органу, що суперечить чинному законодавству, зокрема  ст.ст.182 та 1299 ЦК України.

Посилаючись на  неможливість оформлення своїх спадкових прав в державній нотаріальній конторі, позивач просив позов задовольнити та визнати за ним і його  малолітньою дитиною – сином  ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,   право  власності  на житловий будинок №97 (дев’яносто сім), що розташований по вулиці Ватутіна в місті Вознесенськ Миколаївської області,   в порядку спадкування за законом по ? частки за кожним.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1,  який також, відповідно до                  вимог ст.39 ЦПК України, є законним представником малолітнього ОСОБА_2,                             ІНФОРМАЦІЯ_1,  позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на підстави  звернення до суду, викладенні  в позовній заяві  та  просив  позов задовольнити.  При цьому зазначав, що померла 09 липня 2008 р.  ОСОБА_5,  була власником  вказаного житлового будинку на підставі Свідоцтва    про право на спадщину за законом,  виданого Другою Вознесенською державною нотаріальною контрою  Миколаївської області   22 березня  2008  р.  та зареєстрованого  в реєстрі за  №263, але  остання не зареєструвала своє право  власності в  органах, які здійснюють  державну реєстрацію  нерухомого майна.  

Відповідачка ОСОБА_3  в судове засідання не з’явилася, про час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, направила  до суду письмову заяву від                          09 березня  2010 р., відповідно до якої  позовні вимоги підтримує в повному обсязі та   просить розглянути справу у  її  відсутність.

Відповідач  ОСОБА_4 в судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином,  згідно поданої  до  суду  письмової заяви  від                               09 березня 2010 р. позовні вимоги визнає  та просить розглянути справу у його відсутність.

Представник відповідача – Вознесенської міської Ради Миколаївської області, в судове засідання не з’явився,  направив до суду заяву від  07 квітня 2010 р., відповідно  до якої позовні вимоги визнає та просить розглянути  справу у його відсутність.  Ухвалою суду справа розглянута  у відсутність відповідачів, оскільки в  справі є достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін.

Дослідивши та оцінивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, відповідно до вимог ст.11 ЦПК України,  судом встановлені  наступні факти  і відповідні їм правовідносини.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2,  та ОСОБА_1  (до  шлюбу – ОСОБА_4) ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3,   знаходились   в зареєстрованому шлюбі з  21 грудня  1996 р., що підтверджується копією свідоцтвом  про одруження,  серія І–ФП №048792, виданим  21 грудня  1996  р. відділом реєстрації актів громадянського стану Вознесенського  міськвиконкому  Миколаївської області  (а.с.12).

Від даного шлюбу сторони мали  малолітню дитину – сина  ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,  що підтверджується копією свідоцтва про народження, серія І–ФП №286323, виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Вознесенського міськвиконкому   Миколаївської області 21 грудня 1996 р. (а.с.9).

Зі свідоцтва про смерть, виданого 11 липня 2008  р. відділом реєстрації актів цивільного  стану по м. Вознесенську   Вознесенського  міськрайонного  управління юстиції  Миколаївської області вбачається, що 09 липня  2008  р. в місті Миколаїв Миколаївської області померла  ОСОБА_5 (а.с.10).  

Після її  смерті відкрилась  спадщина до складу якої увійшов  житловий будинок №97 (дев’яносто сім),  що позначений на плані літерою А-1, з надвірними та господарськими будівлями та спорудами: літня кухня  Б-1, огорожа 2-3,  та  розташований по вулиці Ватутіна в місті Вознесенськ Миколаївської області, що підтверджується Свідоцтвом  про право на спадщину  за законом, виданим  22 березня 2008 р. Другою  Вознесенською державною нотаріальною конторою Миколаївської області, зареєстрованого в реєстрі за №263 (а.с.11).  

З довідки Другої  Вознесенської державної нотаріальної контори Миколаївської області  №214/01-14 від 19 лютого 2010 р. видно, що  позивач  та його малолітній син                ОСОБА_2,  є  спадкоємцями, які   прийняли спадщину після смерті ОСОБА_5, шляхом подачі до державної нотаріальної контори  заяви  про прийняття спадщини. Заява  зареєстрована в книзі обліку спадкових справ  за  №1054 від 21 листопада  2008 р.  Окрім позивача,  до державної нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5  звернулися  ОСОБА_3 (заяву зареєстровано в книгу  обліку спадкових справ за №1055 від  21 листопада 2008 р.), а також  ОСОБА_4 (заява останнього зареєстрована в книгу  обліку спадкових справ за № 1056  від 21 листопада 2008 р.) (а.с.41).  

13 січня 2010 р.  Вознесенським  міськрайонним судом Миколаївської області ухвалено рішення, відповідно до якого, за   ОСОБА_3 та ОСОБА_4  визнано  за кожним право власності  на  ? частку житлового будинку №97 (дев’яносто сім) по вулиці  Ватутіна в місті Вознесенськ Миколаївської області в порядку спадкування  після смерті ОСОБА_5, яка померла  09 липня 2008 р. в місті Миколаїв Миколаївської області (а.с.7).

Проте, при зверненні позивача  до державної нотаріальної контори з приводу   оформлення  своїх  спадкових прав, а також  спадкових прав свого  малолітнього                     сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на частку спірного  житлового будинку, державним нотаріусом було відмовлено у вчиненні  нотаріальної дії, оскільки  у  правовстановлюючому  документі, в порушення вимог ст.ст.182, 1299 чинного  ЦК України,  була  відсутня  відмітка органу, який  здійснює   державну реєстрацію  нерухомого майна  й  рекомендовано звернутися до суду для вирішення даного питання (довідка  Другої  Вознесенської державної нотаріальної контори Миколаївської області за   №956/01-14 від              07  жовтня  2009 р.).  

Стаття 1216 ЦК України передбачає, що спадкування є перехід прав та обов’язків  (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

За правилами ст.1261 ЦК України,  у першу чергу право  на спадкування  за законом мають діти спадкодавця, у тому числі  зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ч.4 ст.1268 ЦК України  малолітня, неповнолітня, недієздатна  особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою – четвертою ст.1273 ЦК України.  

Ст.16 ЦК України  передбачено, що кожна особа  має право звернутися до суду  за захистом свого особистого немайнового або майнового права і інтересу,  а тому  обраний позивачем спосіб захисту цивільного права шляхом визнання  за ним та за малолітнім ОСОБА_2 право власності  в порядку спадкування  за законом  на спадкове майно    є вірним і може бути застосований  судом .  

Враховуючи, що до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися  внаслідок його смерті, з врахуванням  неможливості  оформлення позивачем своїх спадкових прав у державній нотаріальній конторі, що знайшло своє підтвердження  в судовому засіданні,  суд приходить до висновку про можливість  визнати за позивачем ОСОБА_1 та його  малолітнім сином  ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,   право власності в порядку спадкування за законом  після смерті ОСОБА_5, яка померла 09 липня 2008 р. в місті Миколаїв Миколаївської області,  на   житловий  будинок №97 (дев’яносто сім),  що розташований   по  вулиці Ватутіна   в місті Вознесенськ   Миколаївська область,  по ? частки  за  кожним. При цьому,  самовільно  побудовані  споруди, що зазначені в довідці КП „Вознесенське міжміське бюро технічної інвентаризації” за  №203 від  22 березня 2010 р., а саме:  будівля, що позначена плані літ. а-1, площею  13.6 кв.м.,  будівля  літ. а`-1, площею 4.6 кв.м.,  будівля   літ. Г-1,  площею 1.8 кв.м.,  будівля  літ.  Д-1, площею  1.8 кв.м.,  будівля  літ.  Є -1, площею 9.2 кв.м.,  будівля  літ. З -1, площею 28.1 кв.м.,   до спадкової маси  не входять.

У відповідності  до ст.88 ЦПК України судовий збір та витрати на   інформаційно – технічне забезпечення розгляду цивільної справи  сплачено позивачем при подачі позову до суду.

Керуючись  ст. ст. 10 ,11, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позов   ОСОБА_1, який діє в своїх інтересах та від імені та в інтересах малолітнього ОСОБА_2    до  Вознесенської міської  Ради  Миколаївської області, ОСОБА_3 і  ОСОБА_4  про  визнання  права власності на  частку  житлового  будинку  в порядку спадкування за законом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1  право власності в порядку спадкування  за законом  після смерті   ОСОБА_5 , яка померла                        09 липня  2008  року  в місті Миколаїв Миколаївської області    на ? частку    житлового   будинку №97 (дев’яносто сім), що розташований  по  вулиці Ватутіна в місті   Вознесенськ   Миколаївської області.

 Визнати за ОСОБА_2  право власності в порядку спадкування  за законом  після смерті   ОСОБА_5 , яка померла             09 липня  2008  року  в місті Миколаїв Миколаївської області    на ? частку    житлового   будинку №97  (дев’яносто сім), що розташований  по  вулиці Ватутіна в місті   Вознесенськ   Миколаївської області.

   Рішення може бути  оскаржене в апеляційному порядку  до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області  шляхом подання заяви про апеляційне оскарження  протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подачі  апеляційної скарги протягом двадцяти днів  після подачі заяви  про апеляційне оскарження, або в порядку ч.4  ст. 295 ЦПК України.

Суддя                                                                   Т.В. Серебрякова