Справа №2-2387/2010
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(ЗАОЧНЕ)
10 березня 2010 року Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого судді: Кваші С.В.,
при секретарі: Сокіл Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Заводського районного суду м. Миколаєва цивільну справу за позовом відкритого акціонерного товариства “Миколаївська теплоелектроцентраль” до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, про стягнення боргу за теплову енергію,-
ВСТАНОВИВ:
27.11.2009р. представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, про стягнення боргу за теплову електроенергію в сумі 1019,31 грн. та витрат пов’язаних зі сплатою інформаційно – технічного забезпечення у розмірі 30 гривень.
У судовому засіданні представник позивача свої позовні вимоги підтримав повністю.
Відповідачі у судове засідання не з’явились, про час розгляду справи були повідомлені своєчасно та неодноразово, поважної причини своєї неявки суду не надали. Суд, на підставі ст. 169 ЦПК України, вважає можливим розглядати справу за відсутності відповідачів.
З відома представника позивача суд постановляє рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Суд, вислухавши думку представника позивача, дослідивши матеріали справи, на підставі ст. ст. 64, 67, 68 ЖК України, ст. ст. 525, 526 ЦК України, вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так судом встановлено, що між відкритим акціонерним товариством “Миколаївська теплоелектроцентраль” та відповідачем (ОСОБА_1Г.), був укладений договір, про постачання теплової енергії для опалення та гарячого водопостачання №268013 від 01.11.2005р. Згідно умов договору позивач зобов’язався надати через приєднану теплову мережу теплову енергію для опалення та гарячого водопостачання квартири №13, по вул. Заводська, 21/2 у м. Миколаєві, а відповідачі в свою чергу повинні були сплачувати за надані послуги. На підставі того, що відповідачі не виконували свої зобов’язання, у них виникла заборгованість у сумі 1019,31 грн. У зв’язку з вищевикладеним, представник позивача повинен був звернутися до суду з цим позовом. Суд, вважає що, позов ВАТ “Миколаївська теплоелектроцентраль” підлягає задоволенню, так як встановлені судом обставини знайшли своє підтвердження копією договору, розрахунком позовних вимог, рішенням Миколаївської міськради, довідкою форми №3, копією наряду на включення, копією попередження та іншими матеріалами справи.
На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідачів підлягає стягненню держмито у дохід держави в сумі 51 гривні, а витрати на інформаційно – технічне забезпечення на користь ВАТ “Миколаївська теплоелектроцентраль” у розмірі 30 гривень.
Керуючись ст. ст. 64, 67, 68 ЖК України, ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. ст. 5-8, 10, 11, 212-215, 218 ЦПК України, суд, –
ВИРІШИВ:
Позов ВАТ “Миколаївська теплоелектроцентраль” – задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь відкритого акціонерного товариства “Миколаївська теплоелектроцентраль”, заборгованість за теплову енергію в сумі 1019,31 грн. в солідарному порядку.
Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь відкритого акціонерного товариства “Миколаївська теплоелектроцентраль”, витрати на інформаційно – технічне забезпечення з кожного по 10 грн..
Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 держмито у дохід держави з кожного по 17 грн..
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області, в порядку та строк, передбачені ст. ст. 294, 296 ЦПК України.
Суддя Заводського районного
суду м. Миколаєва С.В. Кваша