Київський районний суд м. Одеси
м. Одеса, вул.Варненська, 3б, 65080, (0482) 718-99-43
Справа № 2-690/2007 року.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 травня 2007 року
Київський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого-судді СватаненкоВ.І.
за участю секретаря Дубіненко М.О., адвоката Талерова М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями „Білла-Україна" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа по справі виконком Одеської міської ради „Про визнання недійсною відмову у погодженні місця розташування об`єкта, щодо якого вирішується питання про вилучення земельної ділянки та примусове припинення права на земельну ділянку, про виселення з наданням іншого житла", -
ВСТАНОВИВ:
23.10.2006 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання недійсною відмови у погодженні місця розташування об`єкта, що до якого вирішується питання про вилучення земельної ділянки та примусове припинення права на земельну ділянку, про виселення з наданням іншого житла, згідно якого просить суд визнати недійсною відмову у погодженні місця розташування об`єкта торгівельного комплексу відповідно рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради № 557 від 30.09.2004 року, щодо якого вирішується питання про вилучення земельної ділянки містобудівних, громадських потреб по комплексної реконструкції кварталу з будівництвом торгівельного комплексу та примусове припинити право відповідачів на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , виселити відповідачів з частини будинку за вказаною адресою, що належить на праві власності з наданням відповідачам іншого благоустроєного житла: житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , розташований на земельній ділянці площею 545 кв.м.
Відповідачі позов не визнали, посилаючись на порушення позивачем їх прав, при вирішенні питання про відселення з житлового будинку. Наданий їм позивачем житловий будинок поліпшує їх умови проживання, так як розташований неподалік від висотних будинків.
Представник третьої особи виконкому Одеської міськради позов підтримав.
Суд вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, вважає позов підлягаючим задоволенню з наступних підстав.
Правовідносини між сторонами є цивільно-правовими та врегульвані ЦК України, ЗК України, ЖК України, Законом України „Про місцеве самоврядування", Законом України „Про планування і забудову територій", Законом України „ Про основи містобудування", „Правилами забудови м. Одеси", Законом України „Про власність".
Судом встановлені такі обставини по справі.
Рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради депутатів трудящих за № 320 від 03.07.1975 року вирішено про знос будинків № 12 , 14 , 16 , 18 , 20 , 24 , 26 по АДРЕСА_1 . (а.с. 121-122).
На підставі поданих П І І «Білла -Україна» (далі позивач) документів, постійно діючою комісією із питань вибору земельної ділянки для розміщення об`єктів в м. Одесі, яка організована відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 427 від 31.03.2004 року, та рішення Одеської міської ради № 2377 від 20.04.2004 року був призведено обстеження земельної ділянки для розміщення торговельного центру згідно затвердженого ескізного проекту, площею до 0,66 га, розташованого в кварталі АДРЕСА_5 кут АДРЕСА_3, АДРЕСА_6 та будинку АДРЕСА_6 . 02.07.2004 року актом вибору земельної ділянки для розміщення об`єкту № 4 , комісія погодила вибір земельної ділянки для позивача з особливими умовами розробити містобудівельне обгрунтування розміщення торговельного центру, та до началу проектування вирішити питання зносу та відселення мешканців приватного сектору (індивідуальної жилої забудови), що розташовані на даної земельної ділянці, (а.с.11-12).
На підставі клопотання позивача, як зацікавленої юридичної особи в проектуванні та забудові земельної ділянки площею 0,6026 га, генерального плану міста Одеси, акту вибору земельної ділянки , містобудівного обґрунтування розміщення торгівельного центру виконавчим комітетом Одеської міської ради було винесено з цього питання рішення за № 557 від 30.09.2004 року (далі Рішення).( а.с.14).
19.12.2006 року, по уточненню розміру земельної ділянки забудови кварталу, комісією був додатково оформлений акт вибору земельної ділянці площею 0,50 га, в якому визначено, що „Білла- Україна" повинна здійснити знос житлових будинків на ділянці і відселити мешканців за свій рахунок відповідно до діючого законодавства. Об`єкт забудови розмістити відповідно до червоних ліній по АДРЕСА_5 . ( а.с.123-126).
Згідно постанови Київського районного суду м. Одеси по справі № 2-а-197\2007 від 23.01.2007 року за адміністративним позовом про визнання недійсним та скасування рішення виконавчого комітету Одеської міської ради № 557 від 30.09.2004 року, що набрало законної чинності від 5.02.2007 року, вказане рішення було визнане законним та в задоволенні позову було відмовлено. ( а.с. 89-93).
Відповідно до ст. 61 ч. З ЦПК України це є доказом по даної справі що не підлягає доказуванню.
Вказаним Рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради п. 1 вирішено здійснити реконструкцію кварталу в межах АДРЕСА_5, кут АДРЕСА_3, АДРЕСА_6 та будинку АДРЕСА_6 , який зайнятий одноповерховими жилими будинками.
Пунктом 2-3 Рішення, позивачу надані делеговані функції замовника з реконструкції зазначеного кварталу та позивач визначений як забудовник.
В пунктах 4-5 Рішення встановлено доручити Одеському міському управлінню земельних ресурсів внести на розгляд міської ради питання щодо вилучення для громадських потреб земельних ділянок розташованих в межах реконструкції кварталу, та наданий позивачу дозвіл на проектування забудови торгівельного центру на вказаної земельної ділянки.
Даним рішенням, для позивача передбачено зобов`язання до початку проектування об`єкту, вирішити майнові та земельні питання з власниками жилих будинків та землекористувачами, що мешкають у межах кварталу реконструкції. Позивач зобов`язаний відповідно до п. 6.2 Рішення проектом забудови передбачити витрати пов`язані з наданням громадянам, членам їх сімей, а також іншим громадянам, які постійно мешкають у цих будинках, за встановленими нормами квартир в будинках державного або громадського житлового фонду, та виплату власникам жилих будинків вартості будинків, будівель та пристроїв, що зносяться.
Довідкою Виконавчого комітету Одеської міської ради № 03-10/2175 від 08.09.2006 року позивачу дана згода на здійснення коректування ескізного проекту забудови за умовою обліку червоних ліній розширення АДРЕСА_5 . ( а.с. 13).
Наведене рішення міськвиконкому, відповідно до ч. 1 ст. 73 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" - є актом органу місцевого самоврядування, який має обов`язковий характер для його виконання всіма установами, підприємствами та громадянами, що знаходяться на відповідної території.
Відповідно до Актів вибору земельної ділянки та Рішення, під територію комплексної реконструкції кварталу позивачем для забудови торговельним центром підпадає житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1 , де 18\25 частини належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 20.08.1999 року. Сумісно з ОСОБА_1 у вказаному приміщенні будинку мешкають члени його родини - відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .( а.с. 9, 10).
Відповідно до даних технічної інвентаризації в користуванні відповідачів знаходиться частина земельної ділянки загальної площі 515 кв.м.
Відповідно до даних технічної інвентаризації в технічному паспорті від 17.08.2001 року, в фактичному користуванні відповідачів знаходиться частина будинку загальною площею 51,8 кв.м., з яких 5,3 самовільно прибудовані тамбур та туалет, з двома жилими кімнатами площею 29,9 кв.. Крім того, відповідачі мають право на користування 18/25 частиною погреба будинку - 12 кв.м. Вказана частина будинку, що знаходиться в користуванні відповідачів має пічне отеплення. ( а.с.78- 83).
Вказаний житловий будинок, розташований на земельній ділянці загальною площею 515 кв. м., яка надана у безстрокове користування на підставі договору від 22.06.1957 року.
Таким чином, відповідно зі ст. 83 Земельного Кодексу України, власником зазначеної земельної ділянки є орган місцевого самоврядування населеного пункту - Одеська міська рада.
Згідно ст. 12, 83 та п. 12 Перехідних положень ЗК України, вказана земельна ділянка знаходиться у розпорядженні місцевого органу самоврядування в сфері земельних відношень.
У відповідності зі ст. 52 Закону України "Про власність", ст. 141 і 151 Земельного Кодексу України, ст. 171 Житлового Кодексу України, ст. 346 ч. 2 ГК України, підставою припинення права користування є вилучення земельної ділянки у землекористувача для містобудівних, громадських потреб, що здійснюється при виборі земельної ділянки і погодженні з власником та користувачем місця розташування об`єкту забудови та умов вилучення (викупу), відшкодуванням збитків і наданням житла у встановлених нормах, в замін житлового будинку, що підлягає зносу. Питання відмови землекористувача від погодження зацікавленої юридичної особі місця розташування об`єкту забудови та умов вилучення (викупу)земельної ділянки вирішується в судовому порядку.
Таким чином, зазначена ділянка відноситься до території призначеної по містобудівній документації для містобудівних, громадських потреб та може бути вилученою у відповідача - як землекористувача для здійснення забудови зацікавленою юридичною особою без оплати вартості за землю за згодою землекористувача, або на підставі рішення суду.
На підставі ст. 171 ЖК України та ст. 151 ЗК України, попередньо ОСОБА_1 з членами його сім`ї було запропоновано погодити місце розташування об`єкта забудови (торгівельного центру), виселитися з належної йому 18\25 частки вказаного домоволодіння АДРЕСА_1 , що підлягає зносу у зв`язку з вилученням земельної ділянки і відселитися в надане позивачем благоустроєне житло в стані та в межах норм, встановлених законодавством України.
Згідно ст. 2 Закону України „Про планування і забудову територій" одним з основних завдань планування і забудови територій є надання земельних ділянок для містобудівних потреб на основі містобудівної документації в межах визначених законом. Відповідно до ст. 20 цього Закону, нормативне регулювання планування, забудови та іншого використання територій здійснюється зокрема місцевими правилами забудови. Статтею 22 даного Закону, встановлено, що місцеві правила забудови розробляються для міст обласного значення, та при розробленні землевпорядної документації враховуються єдині умови і обмеження забудови та іншого використання земельних ділянок, визначенні місцевими правилами забудови. Також цією статтею визначено, що місцевими правилами забудови встановлюється порядок вирішення питань розташування, надання дозволу на будівництво об`єктів містобудування, надання дозволу на виконання будівельних робіт.
Діючи «Правила забудови в м. Одесі» затверджені рішенням Одеської міської ради № 1716 -XXIV від 26.09.2003 року, та відповідно п. 1.1, розроблені згідно з діючим законодавством України. Пунктом 3.2 Правил передбачений порядок погодження місця розміщення об`єкту на землях, що знаходяться в користуванні.
Відповідно до ст. 23 Закону України „Про планування і забудову територій" забудова територій передбачає здійснення нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, впорядкування об`єктів містобудування. Будівництво об`єктів містобудування здійснюється згідно з законодавством, державними стандартами, нормами та правилами, регіональними і місцевими правилами забудови, містобудівною та проектною документацією. Знесення існуючих будинків і споруд, зелених насаджень а також відшкодування збитків власникам (користувачам) будинків, споруд, земельних ділянок здійснюються у встановленому законом порядку.
У відповідності зі ст. 12 Закону України "Про планування й забудову територій" , Генеральним планом населеного пункту визначаються потреби в територіях для забудови й іншого використання, черговість і пріоритетність забудови. На підставі Генерального плану міська рада встановлює на відповідних територіях режим використання земель, передбачених для містобудівних потреб і вирішує питання щодо розміщення й проектування нового будівництва.
Положеннями ст. 14 даного Закону, Планом червоних ліній відповідно до Генерального плану населеного пункту визначається розташування червоних ліній. На підставі плану червоних ліній установлюються на відповідній території єдині умови й обмеження використання земель, призначених для містобудівних потреб.
Статтею 19 зазначеного Закону, передбачено, що режим забудови й використання земель, установлений у Генеральному плані, ураховується при виготовленні землевпорядної документації. Установлення режиму використання земель для містобудівних потреб не спричиняє припинення права користування земельною ділянкою до часу вилучення, і надання цих ділянок для запланованої містобудівної діяльності.
На підставі ст. 12 Закону України "Про основи містобудування" у компетенцію міських рад у сфері містобудування на їхній території входить затвердження відповідно до законодавства міських містобудівних програм, генерального плану й іншої містобудівельної документації. Статтею 20 передбачено, що регулювання земельних відносин у містобудуванні здійснюється відповідно до земельного законодавства.
У відповідності з "Схемою приватизації міських земель м. Одеси", затвердженої рішеннями Одеської міської ради від 15.12.1994 року за №16-ХХІІ і та рішення Одеської міської ради від 16.05.1996 року за № 83-ХХІІ з додатком № 1 "Перелік районів житлової забудови, що зберігає індивідуальної, ДСК і садових товариств", внесені зміни в Генеральний план м. Одеси з визначенням районів, в яких зберігається індивідуальна житлова забудова. ( а.с.15-17).
Частина житлового будинку, що належить відповідачу і розташована на вказаної земельній ділянці, відповідно до містобудівної документації не відноситься до місця де зберігається індивідуальна житлова забудова по червоним лініям у Київському районі м. Одеси, та підлягає зносу відповідно до вищевказаного Рішення № 557, в зв`язку з вилученням земельної ділянки.
Таким чином, вказане Рішення № 557 є містобудівним документом, яке винесене в межах повноважень і відповідає діючому законодавству України, та яким вирішені містобудівні заходи, зокрема по вибору для позивача земельної ділянки для забудови зі зносом ним існуючих на неї будинків в зв`язку з вилученням земельних ділянок для містобудівних, громадських потреб і відселенням мешканців в інше благоустроєне житло надане позивачем та по погодженню місця розташування об`єкту забудови для подальшого проектування об`єкту (торгівельного центру) і будівництва.
Відповідно до рішення № 557, позивач будучи зацікавленою особою у відводі відповідної земельної ділянки під забудову, здійснив в порядку встановленому ст. 151 ЗК України дії по узгодженню з власником земельної ділянки й землекористувачем місця розташування об`єкта, розмір земельної ділянки і умови її вилучення для містобудівних, громадських потреб з відселенням мешканців в інше благоустроєне житло. Згідно Рішення № 557, органом місцевого самоврядування як власником земельної ділянки погоджено місце розташування об`єкту та вилучення земельних ділянок, але відповідачі, як землекористувачі відмоли в цьому.
Відповідно до роз*яснень Верховного Суду України, які місьтяться в п. 2 Постанови пленуму № 7 від 16.04.2004 року позивач має право звернутися до суду з підвідомчими суду позовними заявами про визнання відмови недійсною та про примусове припинення права на земельну ділянку в зв`язку з її вилученням. Таким чином, відповідно до частини 17 ст. 151 ЗК України позивач має право звернутися до суду по оскарженню відмови відповідачів в погодженні місця розташування об`єкту.
Згідно ст. 109 ЖК України виселення здійснюється добровільно, або у судовому порядку.
Статтею 346 ч. 2 Цивільного Кодексу України ( у редакції 2004 роки) передбачено, що право власності може бути припинено у випадках, передбачених законом.
Згідно ст. 55 п.1 Закону України „Про власність" власник не може бути позбавлений права на своє майно, крім випадків, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України. Пунктом 3 цієї статті передбачено, що у випадках передбачених законодавчими актами України, допускається оплатне вилучення майна у власника за рішенням суду чи іншого компетентного органу (службової особи). Власникові виплачується вартість цього майна у порядку та розмірах, встановлених законодавчими актами України.
При підборі жилого приміщення для надання сім`ї відповідачів для відселення для зносу належної їм частини будинку в зв`язку з вилученням земельної ділянки для містобудівних громадських потреб, позивач обгрунтовано посилався на норми діючого законодавства України:
а) ст. 47 ЖК України - норма жилої площі в Україні встановлюється у розмірі 13,65 кв.м. на одну людину.
б) ст. 50 ЖК України - жиле приміщення , яке надається громадянам для мешкання, повинно бути благоустроєним відносно до умов даного населеного пункту, відповідати встановленим санітарним та технічним вимогам.
в) ст. 113 ЖК У країни - надана громадянам у зв`язку з виселенням друге благоустроєне жиле приміщення повинно знаходитися у межах даного населеного пункту и відповідати вимогам ст. 50 ЖК. Громадянам, які займали окрему квартиру, повинна бути надана окрема квартира. Коли наймач займав больше однієї кімнати, йому надається жиле приміщення, яке складається з того числа кімнат. За розміром жиле приміщення повинно бути не менше того, яке він займав, але в межах норми жилої площі. При виселенні з жилого приміщення, меншого за розміром, що передбачений для надання жилого приміщення в цьому населеному пункті, виселеним надається жиле приміщення відповідно до встановленого розміру.
г) П.п. 51-53 „Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Україні", затверджених Постановою РМ УРСР № 470 від 11.12.1964 року з останніми змінами від 09.11.1995 року що є діючою нормою законодавства України.
Відповідно до правил, жиле приміщення, що надається громадянам для проживання, має бути благоустроєним стосовно до умов даного населеного пункту, відповідати встановленим санітарним і технічним вимогам.
-При наданні жилих приміщень не допускається заселення однієї кімнати особами різної статі старшими за 9 років, крім подружжя, а також особами, які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, у зв`язку з чим вони не можуть проживати в одній кімнаті з членами своєї сім`ї.
-Не допускається також заселення квартири, збудованої для однієї сім`ї, двома і більше сім`ями або двома і більше одинокими особами, за винятком випадку, передбаченого абзацом шостим пункту 67 цих Правил.
-Особам похилого віку, а за висновком лікувально-профілактичного закладу також відповідним категоріям інвалідів і хворих на їх прохання жилі приміщення надаються на нижніх поверхах або в будинках з ліфтами.
-Жиле приміщення надається громадянам у межах 13,65 квадратного метра жилої площі на одну особу, але не менше рівня середньої забезпеченості громадян жилою площею в даному населеному пункті.
д) У відповідності зі ст. 171 Житлового Кодексу України у випадку зносу будинку, що перебуває у власності громадянина у зв`язку з вилученням земельної ділянки для громадських потреб, зазначеному громадянинові й членам його родини, надаються у встановлених нормах квартири в будинках державного або громадського житлового фонду. Крім того, власникові житлового будинку по їхньому вибору виплачується вартість будинків, будов і устроїв що зносяться, або надається право використати матеріали від розбирання цих будинків, будов і устроїв на власний розсуд.
е) Згідно до ст. 173 Житлового Кодексу України для громадян, будинки яких підлягають зносу, за їх бажанням будуються на новому місті жили будинки, споруди та передаються цим громадянам в приватну власність. При цьому виплату вартості будинків що підлягають зносу не здійснюється.
ж) Відповідно ст. 12 Закону України ..Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду" (2007), власникам жилих будинків, які вилучаються разом з земельною ділянкою для суспільної потреби, надається за їх згодою рівноцінна земельна ділянка з побудованим на ній житлом або грошова компенсація відповідно до цього Закону.
Суд вважає, що відповідно до норм сучасного законодавства України передбачена пріоритетність надання не квартири при відселенні з жилого будинку, а рівноцінної земельної ділянки з будинком або грошової компенсації. На погляд суду, це є правомірним та безумовно більше захищає права власників жилих будинків.
В судовому засіданні відповідачі заявили що оцінюють свою частину будинку з земельною ділянкою в користуванні в суму еквівалентну 400 000,0 доларів США, але не надали жодного доказу підстав такої оцінки. Відповідачі не виказали чіткого бажання на отримання рівноцінної земельної ділянки з будинком чи грошової компенсації, як це передбачено Законом. В судовому засіданні ОСОБА_4 заявив, що не допустить будь-кого до приміщення належної йому частини будинку для здійснення його оцінки.
Таким чином, з метою не порушення звичного образу життя відповідачів, та забезпечення їх рівноцінним житлом при відселенні суд вважає, що відповідачі підлягають виселенню для зносу належної частини будинку в зв`язку з вилученням земельної ділянки та відповідачам повинна бути надана рівноцінна земельна ділянка з побудованим на ній житлом (будинком) та спорудами, яки відповідають нормам Законодавства України у тому же мікрорайоні м. Одеси.
З цих підстав позивачем придбаний для надання у власність відповідача самостійний будинок, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 ( а.с. 108-115).
Довідкою Управління архітектури № 289г від 21.02.2007 року, підтверджено, що по території на якої розташований даний будинок № 50 , проектна документація на забудову будь-яких об`єктів в управління не подавалася та не затверджувалася, це означає, що ця територія ні кому не надавалися під забудову зі зносом будівель. ( а.с. 127).
Довідкою Київської районної адміністрації № 01-10\86 від 26.02.2007 року підтверджено, що відповідачі не зареєстровані на квартирному обліку. ( а.с. 128).
Цей будинок знаходиться на протилежної стороні вулиці, від будинку, що підлягає зносу на відстані приблизно 300 метрів. Будинок розташований на земельної ділянці 545 кв.м. Будинок загальною площею за інвентаризацією складає 56,5 кв.м. з трема жилими кімнатами загальною
площею 32,9 кв.м., з окремо розташованим на ділянці кам`яним сараєм 11,2 кв.м. в якому є погреб. Будинок з газовим опаленням, обладнаний АГВ та колонкою.
Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 072/2007 від 16.04.2007 року вказаний житловий будинок відповідає вимогам ДБН, санітарним та пожарним вимогам. Відсоткова експлуатаційна готовність домоволодіння складає 100% ( а.с.134-142).
Статтею 146 ЦПК України визначено, що у разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від подання експертам необхідних матеріалів, документів, або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу не можливо, суд залежно від того, хто із цих обставин ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визначенні.
24.11.2006 року судом була призначена судова будівельно-технічна експертиза з метою визначення дійсної вартості 18/25 частин житлового будинку, належних ОСОБА_1 ( а.с.44).
Однак ОСОБА_1 не надав можливості судовому експерту обстежити належну йому частину житлового будинку ( а.с.50).
Враховуючи вище викладене, на підставі належних доказів суд дійшов до висновку, що відповідач ухилися від встановлення обставин, для з`ясування яких була призначена судова експертиза, щодо будинку в якому мешкають відповідачі та не довів порушення позивачем його прав та норм законодавства України при наданні для відселення у власність будинок АДРЕСА_2 .
Враховуючи наведене, суд визнає встановленим, що наданий позивачем будинок АДРЕСА_2 та виселення відповідачів з вказаної частини будинку в зв`язку з вилученням даної земельної ділянки на який він розташований, для містобудівних, громадських потреб, під комплексну реконструкцію вказаного кварталу в м. Одесі з будуванням торгівельного комплексу - відповідають нормам законодавства України.
Заперечуючи проти позову ОСОБА_1 посилався також на ту обставину, що він згідно свідоцтва від 20.02.2007 року є фізичною особою-підприємцем, а переобладнаний ним підвал у належній йому частині будинку викоростовується для заняття підприємництвом. ( а.с.156-157).
Суд вважає дані заперечення необгрунтованими та не заснованими на законі, так як по даній справі розглядається позов про відселення громодян з житлового будинку у зв*язку з вилученням земельної ділянки для містобудівних, громадських потреб, а не приватного підприємця з місця здійснення діяльності.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або заперечування. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним основам цивільного законодавства. Відповідно до ст. 16 цього ж Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Крім того, згідно ст.ст. 19, 23 і 24 Закону України «Про планування і забудову територій» вказаним Рішенням, для позивача встановлені права та обов`язки при забудові вказаної земельної ділянки та зносу розташованих на неї будівель з виселенням мешканців, від імені органу місцевого самоврядування. Звідси у судовому засіданні встановлено, що позивачу у встановленому порядку надані повноваження на відселення мешканців з кварталу реконструкції з подальшою забудовою земельної ділянки, що дає право позивачу на звернення до суду.
Згідно до ст. 114 ЦПК України даний позов, за виключною підсудністю підлягає розгляду Київським районним судом м. Одеси.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. З, 10, 11, 209, 212, 214, 215, 218,223 ЦПК України, ст.ст. 15-16, 327, 346 ЦК України , ст. 12, 141, 151 ЗК України, ст.ст. 5, 14, 47, 50, 53, 58, 109-111, ЖК України, ст. 21, 31, 33, 40 Закону України „Про місцеве самоврядування", ст. ст. 19, 23- 24 Закону України „Про планування і забудову територій", ст. 17 Закону України „ Про основи містобудування", ст.ст. 48, 55 Закону України „Про власність", „Правилами забудови м. Одеси", суд
ВИРІШИВ:
Визнати недійсною відмову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в погодженні Підприємству з іноземними інвестиціями „Білла-Україна" місця розташування об`єкту забудови торговельного центру в зв`язку з вилученням земельної ділянки площею 515,0 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , для містобудівних, громадських потреб для виконання позивачем згідно рішення виконкому Одеської міської ради № 557 від 30.09.2004 року комплексної реконструкції кварталу АДРЕСА_5 кут АДРЕСА_3, АДРЕСА_6 та будинку АДРЕСА_6 з будуванням торгівельного комплексу.
Припинити право ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 постійного користування 18/25 частини земельної ділянки площею 515,0 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з її вилученням для містобудівних, громадських потреб для виконання Підприємством з іноземними інвестиціями „Білла-Україна" згідно рішення виконавчого комітету Одеської міської ради № 557 від 30.09.2004 року комплексної реконструкції кварталу АДРЕСА_5 кут АДРЕСА_3, АДРЕСА_6 та будинку АДРЕСА_6 , з будуванням торгівельного комплексу.
Виселити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з 18/25 частини будинку № 16, який підлягає зносу по АДРЕСА_1 та з земельної ділянки, в зв`язку з вилученням даної земельної ділянки на який він розташований, для містобудівних, громадських потреб, під комплексну реконструкцію вказаного кварталу в м. Одесі з будуванням торгівельного комплексу, з подальшим зняттям ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з реєстраційного обліку за вказаною адресою та з реєстрації прав власника ОСОБА_1 в Одеському ГБТІ та РОН.
Зобов`язати підприємство зі 100 % іноземними інвестиціями „Білла-Україна" (02140, м. Київ, вул. Гришко,3) надати при відселенні ОСОБА_1 у власність будинок АДРЕСА_2 , що розташований на земельної ділянці розміром 545 кв.м., з подальшим зняттям з реєстрації прав на будинок позивача та реєстрацією прав власності на будинок на ОСОБА_1 .
Зобов`язати ОСОБА_1 надати згоду ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстрування їх на обліку за адресою будинку АДРЕСА_2 , та не перешкоджати виселенню ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , зносу 18\25 частини вказаного будинку АДРЕСА_1 , зняттю ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з реєстрації на обліку та прав власника на зазначену частину будинку.
Відмінити арешт на відчудження 18/25 частин житлового будинку, належні ОСОБА_1 , розташовані за адресою АДРЕСА_1 , накладений ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 22.10.2006 року.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а також подання апеляційної скарги до Київського районного суду м. Одеси протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий: