Справа № 2-4389/2010 рік

                                                                             РІШЕННЯ

                                                                     ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

         16 квітня 2010 року  

Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого –  судді  Куриленко О.М.,

при секретарі  - Фірко Ю.В.,  

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні у місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа Одеська універсальна біржа товарів та послуг про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним та визначення часток у спільній сумісній власності,

  В С Т А Н О В И В :

          Позивачі  06.04.2010 року звернулись до суду з позовом до відповідача та просили постановити рішення, згідно якого визнати договір купівлі-продажу квартири дійсним та визначити частки у спільної сумісної власності – квартирі АДРЕСА_1 в

м. Одесі.

Свої вимоги мотивували тим, що 13.11.1998 року на Одеській універсальній біржі товарів та послуг між  ОСОБА_4, яка діяла в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_5, позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_3 був укладений договір купівлі-продажу квартири

№ 44 в буд. 2 по вул. Комарова в м. Одесі.

 На час укладення договору в 1998 році, ні матері позивачів ОСОБА_4, а ні відповідачу ОСОБА_3 не було відомо, що правочин, у відповідності до ст. 47 ЦК України (1963 року) підлягає нотаріальному посвідченню, оскільки на той час також був чинним Закон України «Про товарну біржу», відповідно до ст.15 якого правочини, зареєстровані на біржі, подальшому нотаріальному посвідченню не підлягали. Крім того, в договорі не визначені частки, які належать кожному з власників зазначеної квартири, в наслідок чого квартира належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_4, ОСОБА_1 та ОСОБА_5

Сторони виконали всі умови та зобов`язання за договором купівлі-продажу квартири, вартість квартири у розмірі 6 293 (шість тисяч двісті дев`яноста три) гривень була сплачена покупцями відповідачу до підписання договору, вони вселились, проживають та зареєстровані в зазначеній квартирі, тому вважають, що вказаний договір купівлі-продажу повинен бути визнаний дійсним.

На теперішній час позивачі не мають можливості отримати свідоцтво про право на спадщину після смерті їх матері ОСОБА_4, оскільки вказаний договір не був посвідчений нотаріально та не визначені частки кожного з власників зазначеної квартири.

           Позивачі у судове засідання з`явились, позов підтримали, посилаючись на вищезазначені обставини,  просили суд задовольнити позовні вимоги.

          Відповідач у судове засідання не  з`явилась,  надавши суду заяву про визнання позовних вимог та можливість розглядати справу у її відсутності.

         Представник третьої особи у судове засідання не з’явився, сповіщався належним чином про час, дату та місце слухання справи, причини неявки суду не відомі.  

Згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, за згодою сторін,  вважає,  що  рішення  по  справі  можливо  ухвалити у попередньому судовому засіданні, відповідно до ст. 130 ЦПК України.

Суд, вислухавши пояснення позивачів,  дослідивши матеріали цивільної справи та письмові докази, вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_1 належить на праві спільної сумісної власності квартира АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі – продажу нерухомого майна № 482 від 13.11.1998 року, укладеного між ОСОБА_4, яка діяла в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_5, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 на Одеській універсальній біржі товарів та послуг, зареєстрованого в КП «ОМБТІ та РОН» 04.12.1998 року (а.с.4-5).

У судовому засіданні встановлено, що всі зобов’язання за договором купівлі-продажу нерухомого майна № 482 від 13.11.1998 року сторонами виконані в повному обсязі. Вартість квартири у розмірі 6 293 (шість тисяч двісті дев`яноста три) гривень була сплачена покупцями продавцю до підписання вказаного договору.

Відповідно до паспорту громадянина України виданого Київським РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області (а.с.9-10) та довідки про склад сім`ї від 15.03.2010 року, виданої КП «ЖКС «Вузівський», позивач ОСОБА_1 постійно проживає та зареєстрований по спірній адресі.

Згідно  свідоцтва про одруження, виданого Першим відділом реєстрації актів цивільного стану Суворовського районного управління юстиції у м. Одесі, актовий запис №1269 (а.с.14), ОСОБА_5 - співвласник зазначеної квартири, змінила прізвище на ОСОБА_2.

  В відповідності до діючого на даний час законодавства – а саме ст. 204 ЦК  України  

правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом,  або якщо він не визнаний судом недійсним.

В відповідності до ст. 220 ЦК  України ( 2003р) , якщо сторони домовились щодо всіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулось повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

В відповідності до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

    В відповідності до ст. 392 ЦК  України ( 2003р) , власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особо, а  також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У судовому засіданні встановлено, що всі зобов’язання за договором купівлі-продажу нерухомого майна сторонами виконані в повному обсязі, тому договір купівлі-продажу повинен бути визнаний дійсним, що передбачено ст. 47 ЦК України в редакції 1963 року, за якою якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

При розгляді справи суд користується нормами Цивільного Кодексу в редакції 1963 року, так як договір купівлі-продажу нерухомого майна був укладений до вступу в законну силу Цивільного Кодексу України в редакції 2003 року.

    07 квітня 2009 року померла матір позивачів ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Першим Приморським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, актовий запис № 2107 (а.с.15), після чого відкрилась спадщина на частину спірної квартири, яку позивач на теперішній час не можуть прийняти, у зв’язку з тим, що частки в спірній квартирі не визначені, що також зазначено в відповіді Третьої Одеської Державної нотаріальної контори від 23.03.2010 року № 1317 (а.с.16).

Відповідно до ст.370 ЦК України частки співвласників  майна, що перебуває в спільної сумісної  власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено договором, законом або рішенням суду.

  Таким чином, суд вважає, що частка кожного із співвласників становить 1/3 зазначеної квартири, так як інше у судовому засіданні встановлено не було.

   У порядку ст. 1226 ЦК України частки в праві загальної спільної власності успадковується на загальних підставах.

   Виходячи з вищенаведеного, суд визнає підтвердженим факт про те, що ОСОБА_1,  ОСОБА_5, ОСОБА_4,  померлій 07 квітня 2009 року,  належало по 1\3 частини спірної квартири за адресою АДРЕСА_3.

З урахуванням вищевикладеного суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

    З урахуванням вищевикладеного та керуючись   ст.ст. 15,  130, 174,209, 212, 213, 214, 215, 223 ЦПК України,  ст.ст.15, 204, 220, 321, 370, 392, 1226, 1296  ЦК України 2003 року, суд –

ВИРІШИВ :

      Позовні ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа Одеська універсальна біржа товарів та послуг про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним та визначення часток у спільній сумісній власності – задовольнити.

    Визнати дійсним договір купівлі – продажу нерухомого майна - квартири АДРЕСА_4 - № 482 від 13 листопада 1998 року, укладений на Одеській універсальній біржі товарів та послуг між  ОСОБА_4, яка діяла в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_5, ОСОБА_1 та ОСОБА_3,

   Визначити, що  квартира  АДРЕСА_5  належала ОСОБА_4, померлій 07.04.2009 року,  ОСОБА_1, ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності у рівних частках  - по 1/3 частині кожному.

          Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а також подання апеляційної скарги до Київського районного суду м. Одеси протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя  :