УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД  МІСТА КИЄВА

м. Київ, вул. Солом’янська, 2-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

            21 квітня 2010 року  суддя судової палати з кримінальних справ   Апеляційного суду міста Києва Мацелюх П. С., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову  Оболонського районного суду м. Києва від 19 березня 2010 року  у справі про адміністративне правопорушення ст. 124 КУпАП  відносно  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, –

ВСТАНОВИВ:

Постановою судді Оболонського районного суду м. Києва від 19 березня 2010 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 (шість) місяців.

Згідно з постановою суду, 28 січня 2010 року о 16:40 год., по проспекту Оболонському, 21, в м. Києві, ОСОБА_3, керуючи автомобілем НОМЕР_1, не дотримався безпечного інтервалу, залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки і транспортного засобу, чим порушив п. 13.1 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем марки “Фольксваген”, д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів.

Цією ж постановою суду іншого учасника ДТП ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 (чотириста двадцять п’ять) гривень.

В апеляції ОСОБА_3, не погоджуючись із постановою суду, вважає її винесеною з порушенням вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, а саме: що не було з’ясовано факт вчинення правопорушення, вину особи в

___________________________________________________________

Справа № 33-699/10         Головуючий в суді першої інстанції – Сушко Л. П.

Категорія: ч. 1 ст. 124 КУпАП            Апеляційний суд – Мацелюх П. С.

його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, а суддя допустив спрощений підхід до розгляду останньої. На обґрунтування наведеного зазначає, що суддя однобічно поклав в основу постанови лише пояснення другого учасника ДТП ОСОБА_4, який

вважав винними водіїв обох автомобілів. Вказує, що зіткнення сталося після зупинки його автомобіля, у зв’язку з чим він порушити  Правила дорожнього руху щодо дотримання безпечного інтервалу не міг, та через порушення ПДР ОСОБА_6, який, на думку апелянта, об’їжджаючи його автомобіль, не дотримався безпечного інтервалу та не врахував погодних умов. Також зазначає, що судом не допитано свідка ОСОБА_7, яка в момент ДТП перебувала в його автомобілі, та могла вказати обставини, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи.

З наведених в апеляції підстав просить постанову суду в частині притягнення його, ОСОБА_3, до адміністративної відповідальності скасувати, а справу щодо нього закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення апелянта ОСОБА_3, який змінив апеляцію та просить постанову суду змінити в частині накладеного на нього стягнення, замінивши останнє на штраф, другого учасника ДТП ОСОБА_4, який не заперечує апеляцію, дослідивши доводи апеляційної скарги ОСОБА_3, суд апеляційної інстанції вважає,  що апеляція підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Висновок суду щодо порушення ОСОБА_3 п. 13.1 Правил дорожнього руху України підтверджено даними протоколу про адміністративне правопорушення, схеми місця ДТП та пояснень ОСОБА_4

Що стосується фактичних обставин вчиненого ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, то суд дав їм належну оцінку. Вважати висновок суду сумнівним чи недостовірним підстав немає.

Разом з тим, доводи апелянта щодо безпідставної суворості накладеного на нього стягнення заслуговують на увагу.

Так, згідно з ч. 2 ст. 30 КУпАП, позбавлення наданого громадянинові права керування транспортними засобами застосовується за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом.

Натомість, суд залишив поза увагою вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення вперше та через несприятливі погодні умови, які значно ускладнювали дорожній рух, – снігові замети та ожеледь, що відображено на схемі місця ДТП та в поясненнях обох учасників пригоди. Крім цього, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що на іншого учасника ДТП ОСОБА_4 за аналогічне за характером та всіма іншими обставинами правопорушення накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.

Враховуючи викладене,  суд вважає, що вчинене ОСОБА_3 адміністративне правопорушення не є грубим та не має ознак повторності, адміністративне стягнення накладено на нього незаконно й необґрунтовано, і тому підлягає заміні на штраф у розмірі 25 (двадцяти п’яти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 425 (чотириста двадцять п’ять) гривень.

У решті постанова суду є законною і обґрунтованою, підстав для її зміни чи скасування немає.

На підставі наведеного  та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляцію ОСОБА_3 задовольнити частково.

Постанову Оболонського районного суду м. Києва від 19 березня 2010 року, якою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 (шість) місяців,  змінити в частині накладення стягнення.

Вважати ОСОБА_3 підданим адміністративному  стягненню у виді штрафу в розмірі у розмірі 25 (двадцяти п’яти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян , що становить   425 (чотириста двадцять п’ять) грн.

У решті постанову суду залишити без зміни.

Постанова Апеляційного суду є остаточною  й оскарженню не підлягає.

Суддя

Апеляційного суду міста Києва П. С. Мацелюх