Справа 3268                                                                              Голов. в 1 інстанц. Епель О.В.

Категорія 34                                                                                         Доповідач Зубова Л.М.

   Рішення

      Іменем України

13 квітня      2010 року                                                                                                     м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області у складі

головуюча суддя Зубова Л.М.

судді Азевич В.Б., Єлгазіна  Л.П.

секретар   Лєдовськая О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_2  до ОСОБА_3

про відшкодування  шкоди

з апеляційною скаргою  позивача  

на рішення   Київського    районного суду м. Донецька  від 13 листопада     2009 року.

Вислухавши доповідача, пояснення сторін , представника  страхової компанії « Універсальна  - Матусяк А.В., перевіривши матеріали  цивільної справи,  апеляційний суд, -

                                                         в с т а н о в и в:

Рішенням Київського    районного суду м. Донецька  від 13 листопада     2009 року позов  задоволений частково,  за рахунок відповідача позивачеві відшкодовано моральну  шкоду у сумі  1000 грн. , розподілені  судові витрати ,  у задоволенні  решти вимог відмовлено, з чим не погодився позивач  і у апеляційній скарзі просив  рішення суду  змінити і задовольнити його вимоги  у повному  обсязі, посилаючись не   невідповідність висновків суду про відшкодування шкоди  фактичним обставинам справи  та неналежну оцінку  наданих доказів  про  завдану шкоду ,  розмір  якої  визначений не у  відповідності  до обсягу завданих  моральних страждань та  без врахування  наданих доказів   на підтвердження завданої  матеріальної шкоди.    

Ухвалою  суду від 5.03.2009 року ( а..59)  в якості  третьої  особи   було залучено у  справу страхову  компанію « Універсальна»( а..с 59).

 Апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково   з наступних підстав.

 Відповідно до  ст. 309 ч.1 п) 4 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни  рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Відповідно до ст. 309 ч.1 п) 3 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни  рішення є невідповідність висновків суду  фактичним обставинам справи.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України   кожна сторона зобов'язана довести ті  обставини, на які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до  ст. 212 ЦПК України  суд  оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному , повному, об'єктивному  та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

           Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України   під час розгляду справи у апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість  рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

            Згідно  ст.1194ЦК України  особа , яка застрахувала свою цивільну відповідальність , у разі  недостатності  страхової виплати ( страхового  відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов’язана сплатити   потерпілому  різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою ( страховим відшкодуванням).                      

Розрішаючи спір , суд 1 інстанції   дійшов висновку про те, що виплаченою   страховою компанією сумою   страхового відшкодування  повністю  відшкодовано  завдану позивачеві  внаслідок  дорожньо-транспортної пригоди   матеріальну  шкоду.

З такими висновками суду погодитись  неможливо  з наступних підстав.

Судом  встановлено , що  на  момент  пред’явлення позову  автомобіль позивача  був  відремонтований , але суд  не взяв  до уваги  надані  позивачем   акт виконаних робіт,   квитанції , оскільки  розцінив  їх як безіменні ,  такі , що не підтверджують факт понесених  позивачем витрат  на ремонт автомобіляпозивача , тому  суд не взяв  їх до уваги  як докази  понесених витрат .

            Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами  є будь-які  фактичні  дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують  вимоги і  заперечення  сторін, та  інших обставин , які мають значення для справи.

             Ці дані встановлюються на підставі   пояснень сторін, третіх осіб,  представників , допитаних як свідків , письмових доказів  тощо.

За  матеріалами справи  позивач пред’явив  позов про відшкодування  йому  матеріальної шкоди  , посилаючись на  акт   товарознавчого дослідження Центру  незалежних експертиз від 9.05.2008 року ( а..с126) , який  визначив необхідні  витрати  на ремонт сумі  18038,29 грн. ( а..с19),просив  достягнути з відповідача  вартість ремонту  - різницю  між  вказаними в акті  ймовірними витратами та  отриманим   страховим відшкодуванням 14979,08грн.(а.с.70) та  у  апеляційній скарзі оспорював   висновки суду  про відмову у задоволенні позову ,просив відшкодувати  моральну  шкоду у сумі 18 000 грн. , розподілити судові  витрати. ( а..с4).

 Згідно ст. 1192 ЦК України  розмір збитків , що  підлягають  відшкодуванню потерпілому , визначається відповідно до  реальної вартості   втраченого  майна  на момент розгляду справи або виконання  робіт , необхідних для відновлення  пошкодженої речі

Шляхом аналізу  та  оцінки  сукупності   доказів , а саме - довідки державтоінспекції про завдані   автомобілю ушкодження(а.с.91),  висновку  спеціаліста страхової компанії  про визначення розміру  збитків ( а .с. 87),   страхового акту     ( а.с.87), звіту  страхової компанії про оцінку  вартості матеріальної шкоди, акту  виконаних робіт  від 16.06.2008 року ( а..с 161)  , накладних ,  апеляційний суд  приходить  до висновку , що   позивач здійснив  ремонт  ушкодженого автомобіля  , оскільки  у вказаних документах , які  суд  розцінює як письмові докази ,  співпадають  ушкоджені   та  відремонтовані  або замінені  деталі  конструкції  автомобіля ,а  в  акті  виконаних робіт  зазначений  державний  номер  автомобіля   потерпілого , тому  апеляційний  суд не погоджується з висновками суду 1 інстанції про  недостовірність доказів   та не погоджується в  доводами позивача , який  просив  стягнути різницю між  отриманим   страховим  відшкодуванням  та  кошторисом ( калькуляцією) ремонту( а..с230) Враховуючи , що автомобіль  відремонтований   та  позивач  надав   докази  , що на його відновлення він поніс витрати у  загальній  сумі  17682  грн., а  отримав   страхове  відшкодування  у сумі  14979,08 грн. , то апеляційний суд вважає , що різницю  у сумі  2702,92грн. слід відшкодувати   на користь позивача  за рахунок  відповідача , погодившись з доводами  апеляційної скарги в цій  частині.

Задовольняючи позов про відшкодування  моральної шкоди , суд  дійшов висновку  про   необхідність  задоволення  позову   частково, з чим погоджується  апеляційний суд, оскільки  ,  визначаючи розмір компенсації за завдану  моральну  шкоду , суд врахував  фактичні  обставини справи, з яких видно , що   позивачеві  після дорожньо–транспортної пригоди  було відшкодовано матеріальної шкоди ,  врахував , що дорожньо-транспортна пригода   призвела до зміни звичного способу  життя позивача , керувався    визначеними  ст. 23 ЦК України  вимогами  розумності  та  справедливості  та підставно не  взяв до уваги  доводи позивача  про погіршення стану  його здоров’я , оскільки  позивач не довів , що має  погіршення   здоров’я  внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, тому  доводи апеляційної скарги  в цій  частині на увагу не заслуговують.

В порядку ст. 88   ЦПК України суд  розподіляє судові  витрати ( а.с. 1,2 ), понесені   позивачем та  вважає  за необхідне стягнути 81 грн.  з відповідача  на користь позивача  ( 51 – судовий  збір  і  30 грн. – витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та достягує  8,50грн.  з відповідача  на  користь   держави  судовий  збір за позовну  заяву  по моральній  шкоді.

 Інші  витрати позивача  – на товарознавче дослідження Центру  незалежних експертиз від 9.05.2008 року,як   не пов’язані  з розглядом справи, не підлягають  відшкодуванню..

Керуючись  ст.ст. 303 ч. 1,309 ч. 1п), п)4  ЦПК України, апеляційний суд, -

                                               в и р і ш и в  :

 Апеляційну скаргу задовольнити частково.

 Рішення Київського    районного суду м. Донецька  від 13 листопада     2009 року змінити .

Стягнути  з ОСОБА_3 на  користь ОСОБА_2  2702,92 грн. на відшкодування   матеріальної шкоди та 81 грн. повернення  понесених судових витрат.

Достягнути з ОСОБА_3 на користь держави  судовий збір у сумі 8,50 ( за моральну  шкоду ).

 В частині відшкодування моральної шкоди рішення суду залишити без змін.

           Рішення набирає чинності негайно та може бути оскаржено  у касаційному порядку безпосередньо   до Верховного Суду України протягом  двох  місяців  з дня проголошення.

Головуючий                                               Судді