У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

          13 червня 2006 року                                                    м. Київ

             Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

Левченка Є.Ф., Охрімчук Л.І., Сеніна Ю.Л.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі, управлінню Пенсійного Фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу про відшкодування шкоди,

в с т а н о в и л а :

             У квітні 2003 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що під час роботи він отримав травму і за висновком МСЕК від 26 березня 2002 року визнаний інвалідом 2-ї групи із втратою 60% професійної працездатності., проте заподіяну у зв”язку з цим матеріальну і моральну шкоду позивачі у повному обсязі не відшкодували.

             Рішенням Жовтневого  районного суду м. Кривого Рогу від 18 листопада 2004 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 січня 2006  року, позов  задоволено частково,  постановлено стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі на користь ОСОБА_1 8000 грн. на відшкодування моральної шкоди, 166 грн. на відшкодування матеріальної шкоди; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

            У касаційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі просить скасувати ухвалені у справі судові рішення і постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.                 

             Касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

             Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

                 Доводи скарги не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.             

             Згідно із ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині також не можуть бути визнані як підстава для призначення справи  до судового розгляду.

             Оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

             Керуючись ст.ст. 332, 336  ЦПК України, колегія суддів Cудової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

             Касаційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі  відхилити, рішення Жовтневого  районного суду     м. Кривого Рогу від 18 листопада 2004 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 січня 2006 року залишити без змін.

             Ухвала оскарженню не підлягає.

             Судді Верховного Суду України :                                    Є.Ф.Левченко

                                                                                                              Л.І.Охрімчук 

                                                                                                              Ю.Л.Сенін