Справа №461/6265/20

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

       07 жовтня 2020 року суддя Галицького районного суду міста Львова Мисько Х.М., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності

        ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, непрацюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1

за ч. 2 ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

                                                 в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 17 липня 2020 року о 18 годині 45 хвилин у магазині «Близенько, що за адресою: м. Львів, вул. І. Франка, 69 здійснив крадіжку товару, а саме: масла Молокія Екстра – 4 шт. на загальну суму 146,0 грн без ПДВ.

Права особи, притягненої до адміністративної відповідальності, передбачені статтею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, вимоги статті 63 Конституції України роз`яснені при складанні адміністративного протоколу.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про час і місце слухання справи.

Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Як зазначено у рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України», сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, вважаю можливим проводити розгляд справи у відсутності особи, що притягається до відповідальності, який не з`явився за викликом суду, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належно та вчасно.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 КУпАП повторне протягом року вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Тобто, відповідальність за ч. 2 ст. 51 КУпАП настає при повторному вчиненні особою дій, передбачених частиною першої даної статті, протягом року.

В наданому протоколі не викладена об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 51 КУпАП, а саме дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо особу протягом року піддано адміністративному стягненню за таке правопорушення.

Враховуючи, що протокол адміністративного правопорушення не містить кваліфікуючих обставини скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 51 КУпАП, а саме те, що особу протягом року піддано адміністративному стягненню за правопорушення за ч. 1 ст. 51 КУпАП, не зазначено постанову суду відповідно до якої його притягували до адміністративної відповідальності, не долучено її, вважаю, що факт скоєння адміністративного правопорушення ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 51 КК України не знайшов свого підтвердження доказами у судовому засіданні, так як вказаний протокол не може бути належним доказом скоєння останнім адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 51 КК України.

Тому у притягненні ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 2 ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення слід відмовити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення , передбаченого ч. 2 ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та провадження по справі слід закрити.

Відповідно до ст. 4 ч 2. п. 5 Закону України «Про судовий збір», судовий збір стягується у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення.

Враховуючи, що провадження у даній справі слід закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 , то відповідно, судовий збір стягненню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 51, 221, 245, 247-249, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення ,суддя -

п о с т а н о в и в :

Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 - закрити відповідно до ст. 247 ч. 1 п. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня її постанови і набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

       Суддя        Х.М. Мисько