ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

01.10.2020  м. Івано-ФранківськСправа № 909/464/20

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шіляк М. А., секретар судового засідання Феденько Н. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом: Приватного підприємства "Інтеренергоінвест"

до відповідача: Акціонерного товариства "Страхова компанія "Мега-Гарант"

про стягнення заборгованості в сумі 29 715,63 грн.

Представники сторін в судове засідання не з`явилися.  

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Івано-Франківської області подано позов Приватним підприємством "Інтеренергоінвест" до Акціонерного товариства "Страхова компанія "Мега-Гарант" про стягнення заборгованості в сумі 91 851,48 грн.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 09.06.2020 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду, відкрити провадження у справі, здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та розгляд справи по суті призначити на 02.07.2020.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 02.07.2020 повідомлено представників сторін про те, що розгляд справи відбудеться 11.08.2020.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 11.08.2020 суд постановив відкласти розгляд справи на 24.09.2020.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 24.09.2020 суд постановив заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог прийняти до розгляду та подальший розгляд справи здійснювати з її врахуванням та відкласти розгляд справи на 01.10.2020.

Позовними вимога із врахуванням заяви  про зменшення розміру позовних вимог є стягнення заборгованості в сумі 29 715,63 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, хоча був присутній у судовому засіданні 24.09.2020, що свідчить про обізнаність про судовий розгляд справи.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився. В матеріалах справи наявний відзив на позовну заяву, в якому просить суд в позові відмовити, оскільки відповідач здійснив у повній відповідності з вимогами чинного законодавства розрахунок розміру страхового відшкодування та на підставі страхового акту 30.06.2020 сума страхового відшкодування в сумі 62 135,85 грн була перерахована позивачу.

Згідно ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважних представників сторін за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази у відповідності до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд встановив таке.

26.12.2019 приблизно об 11:20-11:30 в м. Івано-Франківську по вул. Матейки, 64 сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобіля Subaru Forester, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та за участю автомобіля BMW Х5, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2

13.02.2020 постановою Івано-Франківського міського суду по справі № 344/1563/20 ОСОБА_1 визнано винним у спричиненні згаданої ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності.

12.08.2019 між Акціонерним товариством "Страхова компанія "Мега-Гарант" та громадянином ОСОБА_1 укладено Договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і видано Поліс              № АО1825554, згідно якого застрахована його цивільно-правова відповідальність, як володільця автомобіля Subaru Forester, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

13.02.2020 Приватне підприємство "Інтеренергоінвест" звернулось до Акціонерного товариства "Страхова компанія "Мега-Гарант" із повідомленням про ДТП від 18.02.2020 вх. № 18-02/26 та із завою про виплату страхового відшкодування від 18.02.2020 вх. № 18-02/27.

Суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими виходячи з такого.

При вирішенні даного спору суд враховує положення ст. 174 Господарського кодексу України відповідно до якої господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 352 Господарського кодексу України страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб`єктів господарювання (страховиків), пов`язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом сплати страхувальниками страхових платежів. Страхування може здійснюватися на основі договору між страхувальником і страховиком (добровільне страхування) або на основі закону (обов`язкове страхування).

За договором страхування страховик зобов`язується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору (ч. 1 ст. 354 Господарського кодексу України). Вказане положення кореспондується зі ст. 979 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 16 Закону України "Про страхування".

Частиною 1 статті 355 Господарського кодексу України передбачено, що об`єкти страхування, види обов`язкового страхування, а також загальні умови здійснення страхування, вимоги до договорів страхування та порядок здійснення державного нагляду за страховою діяльністю визначаються ЦК України, цим кодексом, законом про страхування, іншими законодавчими актами.

В силу положень ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно до ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України).

Згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 988 Цивільного кодексу України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та ч. 1 ст. 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як визначено ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Таким чином, до Приватного підприємства "Інтеренергоінвест" перейшло право вимоги до Акціонерного товариства "Страхова компанія "Мега-Гарант".

Вина особи, яка керувала транспортним засобом Subaru Forester, реєстраційний номер НОМЕР_1 , встановлена у судовому порядку постановою Івано-Франківського міського суду по справі № 344/1563/20 (провадження № 3/344/1298/20), яка набрала законної сили 25.02.2020.

Судом встановлено, що на момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність винної особи ОСОБА_1 , якій належить транспортний засіб Subaru Forester, реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована у Акціонерному товаристві "Страхова компанія "Мега-Гарант" згідно з Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО1825554, що підтверджується відомостями з Централізованої бази МТСБУ.

Отже, відповідач є особою, відповідальною за спричинену у дорожньо-транспортній пригоді шкоду, та згідно з положеннями Закону України "Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" він відповідає за вимогами позивача (Приватного підприємства "Інтеренергоінвест") як страховика, що виплатив страхове відшкодування за договором обов`язкового страхування наземних транспортних засобів потерпілій особі в межах, передбачених договором обов`язкового страхування цивільної відповідальності.

Розмір реальних збитків не може бути меншим реальної вартості робіт виконаних або таких, які особа, яка зазнала збитків, мусить виконати з метою відновлення пошкодженої речі, що відповідає загальному правилу відшкодування збитків в повному обсязі.

Статтею 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" визначено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Законодавством, що регулює порядок розрахунку сум відновлювального ремонту транспортних засобів є Закон України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". Положення цього Закону поширюються на правовідносини, які виникають у процесі здійснення оцінки майна, майнових прав, що належать фізичним та юридичним особам України на території України та за її межами, а також фізичним та юридичним особам інших держав на території України та за її межами, якщо угода укладається відповідно до законодавства України, використання результатів оцінки та здійснення професійної оціночної діяльності в Україні (ст. 1).

При цьому, згідно абз. 2 ст. 7 Закон України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" проведення оцінки майна є обов`язковим у випадках визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законодавством.

Отже, здійснення оцінки майна для визначення розміру збитків, яких зазнала потерпіла особа через пошкодження чи знищення належного їй транспортного засобу під час ДТП, за загальним правилом є обов`язковим. Єдиним виключення із загального правила є ситуація, коли за результатами проведеного огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна (абз. 2 п. 36.2 ст. 36 "Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів").

Законом України "Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" також визначена процедура, відповідно до якої повинна бути здійснена оцінка пошкодженого майна. Відповідно до п. 34.2 ст. 34 до обов`язків страховика відноситься - протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Зазначеному обов`язку страховика кореспондує обов`язок водіїв та власників транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого майна зобов`язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) представник (працівник, аварійний комісар або експерт), а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна (транспортних засобів).

На виконання зазначених вище приписів Закону України "Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" відповідачем в установлений строк направлено суб`єкта оціночної діяльності ОСОБА_3 до місцезнаходження пошкодженого майна з метою визначення розміру збитків, в результаті чого складено Звіт про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу від 12.02.2020 № 2 (автомобіля BMW Х5, реєстраційний номер НОМЕР_2 ), яким визначено, що вартість відновлювального ремонту зазначеного автомобіля складає 64 135,85 грн.

У постанові Верховного Суду від 06.07.2018 у справі № 924/675/17 зазначено, що визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суд, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинен виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

З огляду на те, що здійснення оцінки майна для визначення розміру збитків, яких зазнала потерпіла особа через пошкодження чи знищення належного їй транспортного засобу під час ДТП за загальним правилом є обов`язковим, отже розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту слід здійснювати з урахуванням висновку експертного автотоварознавчого дослідження.

Судом встановлено, що вартість відновлювального ремонту транспортного засобу становить 64 135,85 грн обраховано із врахуванням фізичного зносу, який дорівнює 0,00 згідно п. 7.38, 7.39 та 7.41 Методики.

Статтею 12 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до умов Договору обов`язкового страхування, розмір франшизи складає  2 000,00 грн.

Судом встановлено, що відповідачем зменшено суму страхового відшкодування на розмір франшизи 2 000,00 грн.

Суд зазначає, що реальним підтвердженням виплати страхового відшкодування страхувальнику є платіжний документ про здійснення такої виплати (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі № 910/9396/17 від 13.03.2018).

Відповідачем на підставі складеного Страхового акту від 30.06.2020 № 829/2020-го сплачено за відновлювальний ремонт пошкодженого транспортного засобу в сумі                 62 135,85 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 30.06.2020 № 6548, яке наявне у матеріалах справи.

Факт сплати заборгованості в сумі 62 135,85 грн підтверджено представником позивача у судовому засіданні 24.09.2020, про що подано заяву про зменшення позовних вимог.

Позивачем до позовної заяви приєднано платіжне доручення від 23.01.2020 № 21342 про перерахування ТОВ "Альянс Преміум" 91 851,48 грн із призначенням платежу "за ремонт згідно рахунку № 2011 від 27.12.2020, ПДВ в т.ч. 15308,58 грн". Із вказаного платіжного доручення не можливе встановити, що 91 851,48 грн сплачувалась саме за автомобіль BMW Х5, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Рахунку № 2011 від 27.12.2020, який зазначений у призначенні платежу матеріали справи не містять.

На підтвердження позовних вимог позивачем подано наряд-замовлення ТОВ "Альянс Преміум" від 04.02.2020 № АР-К-00732 на автомобіль BMW Х5, реєстраційний номер НОМЕР_2 на суму 91 851,48 грн.

Суд зазначає, що наряд-замовлення не є належним та допустимим доказом у справі. Подібних позицій дотримується Верховний Суд у постанові від 19.09.2018 № 753/21177/16-ц вказав, що рахунок та акти виконаних робіт наданих СТО не є належним та допустимим доказом у справі. На цій підставі суд скасував рішення апеляційної інстанції та направив справу на новий розгляд для проведення експертизи у справі та у постанові від 27.06.2018   № 466/9318/14-ц суд відкинув, як доказ акт виконаних робіт з СТО та надав перевагу оцінці проведеній страховою компанією на підставі якої було здійснено виплату страхового відшкодування.

Згідно зі ст. 7, 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" проведення оцінки майна є обов`язковим у випадках, зокрема, визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом. Звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Положеннями ст. 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" щодо права на рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) позивач не скористався та не довів невідповідність цього документа чинному законодавству.

Позивачем позовній заяві зазначено, що автомобіль BMW Х5, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який було пошкоджено в результаті ДТП, було оглянуто відповідним експертом  і ним же було направлено на адресу відповідача всі необхідні висновки. В матеріалах справи такі висновки відсутні.   

Позивачем не доведено іншої реальної вартості автомобіля та не спростовано звіт визначення вартості матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу шляхом надання відповідних доказів.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Судом в повній мірі забезпечено можливість реалізації сторонами процесуальних засобів захисту своїх прав, дотримання засад рівності всіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності в судочинстві.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, в зв`язку із чим у задоволенні позову слід відмовити.

З огляду на відмову у позові, враховуючи приписи ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір в сумі 2 102,00 грн слід покласти на позивача.

Керуючись ст. 2, 13, 86, 129, 202, 232, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України

УХВАЛИВ:

в позові Приватного підприємства "Інтеренергоінвест" до Акціонерного товариства "Страхова компанія "Мега-Гарант" про стягнення заборгованості в сумі 29 715,63 грн відмовити.

Судовий збір по справі в сумі 2 102,00 грн покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 09.10.2020.

            Суддя                                                                                        М. А. Шіляк