Р І Ш Е Н Н Я           Справа № 932/14806/19

                  Іменем України Провадження № 2/200/2637/20

        (заочне)

07 травня 2020 року                м. Дніпро

Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська  у складі судді  Литвиненка І.Ю., розглянувши у судовому засіданні у приміщенні суду у м. Дніпрі за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Менеджмент інвестицій» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

       В С Т А Н О В И В:

Позивач, ТОВ «Менеджмент Інестицій», у жовтні 2019 року, звернувся до суду із позовною заявою до відповідачки – ОСОБА_1 , в якій прохає стягнути заборгованість за договором споживчого кредиту № 304-17/ СК від 18 грудня 2017 року, яка утворилась станом на 29 серпня 2019 року, у сумі 38 555 гривень 22 копійки та судовий збір (а.с. 1-2).

В обґрунтування позовних вимог вказав, що на підставі укладеного 18 грудня 2017 року за № 304-17/СК договору споживчого кредиту, ОСОБА_1 отримала кредитні кошти у розмірі 4000 гривень, зі строком користування до 15 січня 2018 року включно, за умови сплати 1,5 % в день від залишку заборгованості за кредитом. Сукупна вартість кредиту становить 547% річних. Пунктом 8.3 договору встановлено, що у випадку порушення строку повернення кредиту, позичальник сплачує штраф у розмірі 2% від суми кредиту за кожен день прострочення, починаючи із першого календарного дня, наступного за днем повернення кредиту. Починаючи з третього дня прострочення, позичальник сплачує штраф у розмірі 2,98% від суми кредиту за кожен день прострочення. Станом на 29 серпня 2019 року ОСОБА_1 має наступну заборгованість за кредитним договором: заборгованість за кредитом у розмірі 4000 гривень; заборгованість за відсотками за користування кредитом у сумі 1740 гривень; заборгованість за простроченими відсотками за користування кредитом у сумі 10 800 гривень; штраф у сумі 21 377 гривень 60 копійок; 3% річних у сумі 193 гривні 97 копійок; інфляційне збільшення боргу у сумі 443 гривні 65 копійок, а всього 38 555 гривень 22 копійки. ОСОБА_1 направлено вимогу про погашення заборгованості, однак остання нею була проігнорована, у зв`язку із чим ТОВ «Менеджмент Інестицій» звернулось до суду із цим позовом.

Ухвалою суду від 11 листопада 2019 року у справі відкрито провадження, підготовче судове засідання призначене на 12 грудня 2019 року (а.с. 21).

Відповідачці надіслано копію позову із додатками та копію ухвали суду від 11 листопада 2019 року про відкриття провадження у справі, якою встановлено строк на подання заяв по суті справи та доказів (а.с. 22), однак вона правом на подання відзиву чи доказів не скористалась.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та дату судового засідання повідомлений судом належним чином. До суду надав письмову заяву про розгляд справи у його відсутність, відповідно до якої позовні вимоги підтримав та не заперечував проти винесення судом рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказів (а.с. 32).

Відповідачка, в силу вимог п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, вважається такою, що належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи (а.с. 29-30), але у судове засідання не з`явилась, письмових заяв та клопотань суду не надала. Через це суд, спираючись на норми ст. 247, 280 ЦПК України, розглянув справу у заочному порядку, за відсутності сторін, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу та ухвалив заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши фактичні обставини справи наданими позивачем письмовими доказами, суд приходить до висновку про можливість часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 18 грудня 2017 року між ТОВ «Менеджмент Інвестицій» та ОСОБА_1 укладено договір споживчого кредиту № 304-17/СК, предметом якого є надання позичальниці в оплатне та строкове користування кредитних коштів у розмірі 4000 гривень, за умови їх повернення у строк до 15 січня 2018 року включно, зі сплатою 1,5% на день від залишку заборгованості за кредитом. Сукупна вартість кредиту становить 547% річних. Пунктом 8.3 кредитного договору передбачено те, що у випадку порушення строку повернення кредиту, позичальник сплачує штраф у розмірі 2% від суми кредиту за кожен день прострочення, починаючи із першого календарного дня, наступного за днем повернення кредиту. Починаючи з третього дня прострочення, позичальник сплачує штраф у розмірі 2,98% від суми кредиту за кожен день прострочення (а.с. 5-9).

Факт видачі кредиту в обумовленому у договорі розмірі підтверджується видатковим касовим ордером від 18 грудня 2017 року (а.с. 10).

У зв`язку із невиконанням зобов`язань за кредитним договором від 18 грудня 2017 року, ТОВ «Менеджмент Інвестицій» 11 вересня 2019 року надіслало ОСОБА_1 досудову вимогу про погашення кредиту, відсотків за користування кредитом та штрафів (а.с. 11, 15).

Згідно із розрахунком позивача, станом на 29 серпня 2019 року, ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором від 18 грудня 2017 року у сумі 38 555 гривень 22 копійки, яка складається з наступного: заборгованість за кредитом у розмірі 4000 гривень; заборгованість по відсотках за користування кредитом у сумі 1740 гривень; заборгованість за простроченими відсотками за користування кредитом у сумі 10 800 гривень; штраф у сумі 21 377 гривень 60 копійок; 3% річних у сумі 193 гривні 97 копійок; інфляційне збільшення боргу у сумі 443 гривні 65 копійок (а.с. 1-2).

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із вимогами п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України). Згідно з вимогами ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Згідно з вимогами ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Згідно із вимогами ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів. Згідно із вимогами ст. 1054 ЦК України, банк зобов`язується надати грошові кошти позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

З наведених норм чинного законодавства України та фактичних обставин справи випливає наступне. ТОВ «Менеджмент Інвестицій» укладено із ОСОБА_1 кредитний договір. Позичальниця умови договору належним чином не виконує. Внаслідок цього, право кредитора на повернення його власності – кредитних коштів, відсотків, нарахованих за час користування ними, штрафу за несвоєчасне виконання зобов`язання, у встановлені у договорі строки, порушено, а тому підлягає судовому захисту. ТОВ «Менеджмент Інвестицій» має право вимагати стягнення заборгованості з ОСОБА_1 і реалізував це право, звернувшись до суду. З цих підстав позовні вимоги про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 у вигляді заборгованості по кредиту, по відсотках за користування кредитом, інфляційних втрат та 3% річних, підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Враховуючи те, що сума неповернутого кредиту становить 4000 гривень, а нарахований позивачем розмір неустойки складає 21 377 гривень 66 копійок, що більш ніж у п`ять разів перевищує розмір виданого та неповернутого ОСОБА_1 кредиту, виходячи із принципів розумності, справедливості, добросовісності та балансу інтересів сторін справи, суд приходить до висновку про можливість зменшення неустойки до розміру, який становить 130% від неповернутого кредиту, тобто до суми в 5200 гривень. З цих підстав позовні вимоги про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 за кредитним договором підлягають частковому задоволенню.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору підлягають стягненню із відповідачки у повному обсязі, оскільки при зверненні до суду із позовом ТОВ «Менеджмент Інвестицій», внаслідок заявленої до стягнення суми, тобто ціни позову, сплатило судовий збір у мінімальному розмірі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 11, 526, 530, 551, 610, 625, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 5, 10-11, 60, 76-80, 89, 128, 141, 213-215, 258, 265, 280, 288-289, 354-355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов акціонерного товариства з обмеженою відповідальністю «Менеджмент інвестицій» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Менеджмент інвестицій» (ЄДРПОУ 36295902, 49027, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 22) заборгованість за договором споживчого кредиту № 304-17/СК від 18 грудня 2017 року, що утворилась станом на 29 серпня 2019 року, у сумі 22 377 гривень 62 копійки, в тому числі: заборгованість за кредитом у розмірі 4000 гривень; заборгованість по відсотках за користування кредитом у сумі 1740 гривень; заборгованість по прострочених відсотках за користування кредитом у сумі 10 800 гривень; штраф у сумі 5200 гривень; 3% річних у сумі 193 гривні 97 копійок; інфляційне збільшення боргу у сумі 443 гривні 65 копійок, судовий збір у сумі 1921 гривня, а всього стягнути грошових коштів на суму 24 298 гривень 62 копійки.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 30 днів зо дня його проголошення особами, що брали участь у судовому засіданні, а особами, які не брали участь у судовому засіданні – протягом 30 днів зо дня отримання ними копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили протягом 30 днів зо дня його проголошення, або протягом 30 днів зо дня отримання його копії учасниками процесу, які не брали участь у судовому засіданні, якщо не буде оскаржено у встановленому порядку.

Заочне рішення може бути переглянуте Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська за заявою відповідача, яку може бути подано протягом 30 днів зо дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

       Згідно з вимогами п. 3 розділу 12 Прикінцевих положень ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк, визначений ст. 354 цього Кодексу, продовжується на строк дії цього карантину.

Суддя І.Ю. Литвиненко