Справа № 22-2011/2007р.
Категорія 37
Головуючий 1-й інстанції: Олексієнко М.Ю.
Доповідач: Мусіна Т.Г.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 грудня 2007 року колегія суддів Судової палати у цивільних справа х апеляційного суду Львівської області в складі:
Головуючого: Каблака П.І.
Суддів: МусіноїТ.П, Павлишина О.Ф.
При секретарі: Щербай І.
З участю ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за
апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Галицького районного суду м. Львова від 26 червня 2006 року
встановила:
Оскаржуваним рішенням Галицького районного суду м. Львова від 26 червня 2006 р. задоволено позов ОСОБА_1 про встановлення батьківства і стягування аліментів та ухвалено встановити батьківство ОСОБА_2 по відношенню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягувати з ОСОБА_4 1966 р. народження, уродженця с. Воля Добростанська Яворівського району Львівської області, працюючого майстром ЛКП „Магістральне", жителя АДРЕСА_1 аліменти в користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 ч. 3аробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Рішення в частині стягнення аліментів допущено до негайного виконання.
Стягнуто з ОСОБА_4 в дохід держави 51 грн. державного мита.
Рішення суду оскаржив відповідач ОСОБА_4
В апеляційній скарзі покликається на те, що рішення суду є незаконним, оскільки суд помилково зробив висновки про його проживання з позивачкою ОСОБА_1 однією сім’єю та ведення спільного господарства, хоча він ці факти заперечує. Судом недостатньо враховано висновок експерта - імунолога від жовтня 2005р. та результати аналізів від 3.10.2005р. про наявність у нього хвороби, яка може перешкодити йому стати батьком. Суд безпідставно відхилив його клопотання про призначення нової експертизи - аналізу ДНК по встановленню батьківства в Головному бюро судово - медичних експертиз МОЗ України. При ухваленні рішення суд незаконно застосував норми Кодексу про шлюб та сім’ю, який втратив чинність.
Просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про відмову у позовних вимогах ОСОБА_1
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що дитина стосовно якої позивачка просить встановити батьківство відповідача, народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто до набрання чинності з 1.01.2004 р. Сімейного Кодексу України, який застосовується до сімейних відносин, які виникли після набрання ним чинності.
Таким чином, суд при вирішенні спору правильно застосував положення ст. 53 КпШС 1970р., тому доводи апеляційної скарги про помилкове застосування судом норми матеріального права КпШС 1970р., який втратив чинність, не заслуговують на увагу, як безпідставні.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 КпШС при встановленні батьківства суд бере до уваги спільне проживання та ведення спільного господарства матір’ю дитини і відповідачем до народження дитини, або спільне виховання чи утримання ними дитини, або докази, що з достовірністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.
Задовольняючи позов, суд обгрунтовано прийшов до висновку, що докази у справі дають підстави прийти до висновку, що сторони спільно проживали в АДРЕСА_1 і вели спільне господарство на час зачаття дитини, відповідач визнавав своє батьківство в період вагітності позивачки та після народження дитини.
Допитані судом свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, як очевидці взаємовідносин сторін, підтвердили, що сторони проживали разом однією сім’єю з листопада 1997 р. в квартирі АДРЕСА_1 в тому числі і в період вагітності позивачки, турбувались один про одного, оточуючі сприймали їх подружжям, вони разом їздили до матері відповідача як чоловік і дружина, а родичі відповідача - до них в гості.
Свідок ОСОБА_8 - рідна тітка відповідача, також ствердила, що до народження дитини сторони проживали однією сім’єю чотири роки, у період вагітності позивачки під час перебування її в лікарні відповідач турбувався про неї, відвідував позивачку в лікарні, приносив ліки та продукти, казав родині, що скоро в них з позивачкою буде маленька дитина, мати відповідача сприймала ОСОБА_1 як невістку, а дитину як внучку, їздила до сторін в гості, бавила дитину.
Свідок ОСОБА_9 підтвердила, що протягом жовтня - листопада 2001р. перебувала із позивачкою на стаціонарному лікуванні по підтримці вагітності в одній лікарні та в одній палаті і ОСОБА_2 щоденно провідував позивачку, іноді з її старшим сином його відношення до позивачки сприймалось як відношення чоловіка ОСОБА_1
Відповідач ОСОБА_2 не надавав суду жодних доказів, які б спростували покази цих свідків, тому його покликання на зацікавленість свідків та голослівні заперечення встановлених фактів вірно не прийняті судом до уваги.
В індивідуальній карті № 27 вагітної ОСОБА_1 відповідач ОСОБА_2, 1966 р. записаний як чоловік вагітної ОСОБА_1, а 25.01.2001р. він пройшов флюрографію та карточка з її результатами долучена до індивідуальної карти вагітної ОСОБА_1
На фотографіях, що є у справі, є зображення відповідача з дитиною позивачки та його матері з цією ж дитиною, що підтвердив ОСОБА_2 в судовому засіданні апеляційного суду. Наведене суд правильно оцінив як доказ визнання батьківства відповідачем після народження дитини.
За висновком судово - медичного експерта від 21.04.2005р. зачаття дитини, народженої ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 могло відбутися в другій половині червня 2001р., тобто у період спільного проживання сторін однією сім’єю та ведення спільного господарства.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд не врахував стан здоров’я відповідача, який перешкоджає йому стати батьком, не заслуговують на увагу, оскільки письмові докази підтверджують, що понижена здатність до запліднення виявлена у відповідача ОСОБА_2 станом на жовтень 2005 p., тобто через чотири з половиною роки після зачаття позивачкою доньки ОСОБА_3, а доказів своєї неспроможності на час зачаття дитини, відповідач не подав.
За висновком судово - медичної експертизи від 24.10.2005р. батьківство ОСОБА_2 по відношенню до дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 не виключається.
Призначена апеляційним судом за клопотанням ОСОБА_2 судово - генетична експертиза крові ( аналіз ДНК) у висновку № 245/06 - і підтвердила, що ОСОБА_2 є біологічним батьком дитини ОСОБА_3, народженої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1
Оскільки судом правильно встановлено фактичні обставини справи, дана належна оцінка зібраним у справі доказам, не погодитись з якою у судової колегії немає підстав, правильно застосовано матеріальний закон та дотримана процедура розгляду справи, передбачена ЦПК України, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.
Керуючись п.1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Галицького районного суду м. Львова від 26 червня 2006 р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.