Справа № 22-2886/07

Категорія: 40

Головуючий 1-й інстанції: Зима І.Є.

Доповідач: Бакус В.Я.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2007 року м. Львів

Колегія суддів Судової палати у цивільних справа х апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого: судді Кота І.Н.,

суддів: Бакуса В.Я., Курій Н.М.,

при секретарі: Раб О.В.,

з участю: представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, представника ЗАТ „Львівська кондитерська фірма „Світоч" Ворони С. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 04 вересня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ЗАТ „Львівська кондитерська фірма „Світоч" (далі ЗАТ „Світоч") про визнання недійсними наказів голови правління ЗАТ „Світоч" недійсними, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

встановила:

оскаржуваним рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 04 вересня 2007 року в позові ОСОБА_1 до ЗАТ „Світоч" про визнання недійсним наказів голови правління ЗАТ „Львівська кондитерська фірма „Світоч" № 107 від 30 березня 2006 року, № 210 від 08 червня 2006 року, № 259 від 12 липня 2006 року, № 344 від 03 жовтня 2006 року в частині її звільнення з роботи за п.6 ст. 36 КЗпП України, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовлено за безпідставністю.

Рішення оскаржила позивачка та її представник, просять його скасувати й ухвалити нове про задоволення позовних вимог, посилаючись на незаконність та необгрунтованість рішення, неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Зокрема, апелянти зазначають, що насправді змін істотних умов праці не було, такі запровадженні незаконно, а прокурором Шевченківського районну м. Львова опротестовані накази відповідача щодо зміни таких. Крім того, зазначають, що відповідач не мав права видавати накази без попереднього погодження профспілки.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи, законність і обгрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог суд обгрунтовано виходив з того, що безспірно ним встановлено, що стверджується належними доказами, про запровадження відповідачем, як роботодавцем, нових умов праці на дільниці ручної фасовки кондитерських виробів у зв’язку із введенням в експлуатацію більш сучасного технологічного обладнання, що привело до зменшення складності роботи фасувальників та необхідності запровадження 5-ти хвилинної технологічної перерви у змінах через кожні дві години, замість перерв такої ж тривалості через кожну годину роботи, які існували до цього. Нові умови праці були введені наказом роботодавця за № 259 від 12.07.2006 року, якому суд дав правову оцінку і вірно прийшов до висновку про його відповідність законодавству.

Державною експертизою умов праці головного управління праці та соціального захисту населення було проведено експертне дослідження умов праці та атестації робочих місць укладальників-пакувальників цукерок, посаду яку займала позивачка, і було встановлено, що змінені умови праці пакувальників цукерок повністю відповідають існуючим санітарним нормам і не порушують вимог законодавства, яким регулюється їх зміна чи запровадження. Під час перевірки Територіальною державною інспекцією праці у Львівській області та санітарно-промисловою лабораторією ПП „Ріал" не виявлено жодних факторів загрози життю та здоров"ю працівників внаслідок запровадження нових умов праці.

Як вбачається з матеріалів справи питання запровадження нових умов праці було погоджено з комітетом профспілки працівників агропромислового комплексу, що діє на виробництві та є уповноваженою трудовим колективом стороною колективного договору, оскільки незважаючи на неодноразові звернення роботодавця до голови профспілки „Воля" такою не було прийнято жодного офіційного рішення щодо згоди чи відмови в запровадженні нових умов праці на дільниці ручного фасування кондитерських виробів.

Про запровадження нових умов праці та зміну істотних умов праці позивачка була попереджена у встановлені законом строки, але не була згідною на продовження роботи у зв’язку із змінами існуючих умов праці, про що повідомила роботодавця відповідною заявою.

Встановлено, що протест прокурора не вносився на оскаржувані позивачкою накази роботодавця, а стосувався фактично лише одного наказу - № 95 від 24.03.2006 року, який стосувався лише тривалості перерв для прийняття їжі та відпочинку в усіх змінах діючого виробництва, а не технологічних перерв на дільниці ручного фасування.

Оскільки судом встановлено, що роботодавцем дійсно та у відповідності до правових норм запроваджено нові умови праці на дільниці ручної фасовки кондитерських виробів, а відповідачка не бажала продовжувати роботу у зв’язку з цим, то за таких обставин суд прийшов до правильного висновку про законне і обгрунтоване припинення трудових відносин позивачки з роботодавцем, а відтак наказ № 344 від 03.10.2006 року є правомірним.

Враховуючи, що судом правильно встановлено фактичні обставини справи, правильно застосовано матеріальний закон та дотримана процедура розгляду справи, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, то за таких обставин підстав для задоволення апеляційної скарги немає.

Керуючись ст. 303, п.1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, п.1 ч. 1 ст. 314 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 відхилити, а рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 04 вересня 2007 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.