Справа № 22ц-0859/2010
Головуючий у суді І інстанції Петришин Н.П.
Доповідач у суді 2 інстанції Даценко Л.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 березня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді Приходька К.П.,
суддів Даценко Л.М., Волохова Л.А.,
при секретарі Маріній Ю.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Бровар ського міськрайонного суду Київської області від 20 листопада 2009 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, -
встановила:
У червні 2009 року позивачка звернулася до суду з названим позовом, в якому посилалася на те, що вона є власником земельної ділянки площею 0,1111 га по АДРЕСА_1, яка межує із земельною ділянкою відповідача по межових знаках від "Б" до "В" згідно державного акту. Саме по цій межі відповідачка встановила підсобне приміщення (убиральню) таким чином, що частина убиральні фактично знаходиться на земельній ділянці позивачки. На даний час вона позбавлена можливості встановити на своїй земельній ділянці паркан, що відмежовував би сусідні земельні ділянки сторін навіть за умови відступу від межі земельної ділянки.
Просила зобов’язати відповідачку усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою шляхом виконання робіт по перенесенню убиральні відповідно до вимог будівельного паспорта, санітарних та будівельних норм забудови за лінію спільної межі земельних ділянок.
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 20 листопада 2009 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове про задоволення позову, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення і неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд обгрунтовував свої висновки тим, що позивачкою не надано належних та допустимих доказів порушення її прав відповідачкою у користуванні земельною ділянкою.
Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.
За змістом ст. 125 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Встановлено, що згідно державного акту на право власності на земельну ділянку від 24.12.2007 року ОСОБА_3 є власницею земельної ділянки площею 0, 1111 га по АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.
Встановлено, що позивачка всупереч вимогам ст. 125 ЗК України та ст. ст. 57-60 ЦПК України не надала суду належних та допустимих доказів того, що межі зазначеної земельної ділянки встановлені в натурі (на місцевості).
З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що суд дійшов правильного висновку про те, що позивачка не надала суду доказів порушення її прав відповідачкою у користуванні зазначеною земельною ділянкою.
За таких обставин колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду про відмову в позові, рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування не вбачає відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Бровар ського міськрайонного суду Київської області від 20 листопада 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий
Судді
Справа № 22ц-4369/ 2008 р. Головуючий в суді І інстанції Кравченко М.В.
Доповідач Хопта С.Ф.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2008 року м. Київ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого Хопти С.Ф.,
суддів: Даценко Л.М., Суханової Є.М.,
при секретарі Терех Т.В.,
розглянула у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за позовом прокурора Обухівського району в інтересах держави в особі Обухівської районної державної адміністрації, Державного комітету України по водному господарству до ОСОБА_6, треті особи човново-стоянковий кооператив „Риф”, Дніпровське басейнове управління водних ресурсів про зобов'язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 26 вересня 2008 року,
в с т а н о в и л а :
Керуючись ст. ст. 209, 218 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Обухівського районного суду Київської області від 26 вересня 2008 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий
Судді :
Справа № 22ц-5019/ 2008 р. Головуючий в суді І інстанції Зінченко О.М.
Доповідач Хопта С.Ф.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 лютого 2009 року м. Київ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого Хопти С.Ф.,
суддів: Даценко Л.М., Суханової Є.М.,
при секретарі Приходько Л.Г.,
розглянула у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за позовом прокурора Обухівського району в інтересах держави в особі Обухівської районної державної адміністрації, Державного комітету України по водному господарству до ОСОБА_8, третя особа човново-стоянковий кооператив „Риф” про знесення самовільно збудованої споруди за апеляційною скаргою ОСОБА_8 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 3 листопада 2008 року,
в с т а н о в и л а :
У липні 2008 року прокурор звернувся із зазначеним позовом, посилаючись на те, що відповідач самочинно, без належного дозволу побудував будинок та елінг на земельних ділянках, що розташовані в межах прибережної захисної смуги Канівського водосховища.
Просив зобов’язати відповідача знести самовільно збудований будинок та елінг на земельних ділянках № 72, 74, 76, що розташовані в межах ЧСК „Риф”.
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 3 листопада 2008 року позов задоволено.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду з ухваленням нового рішення про відмову в позові з підстав неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно ч. 2 ст. 60 Земельного кодексу України та ч. 2 ст. 88 Водного кодексу України прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.
У відповідності з вимогами ст. 61 Земельного кодексу України, ст. 89 Водного кодексу України у прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється будівництво будь-яких споруд ( крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів.
Відповідно ч. 1 ст. 22 Закону України „Про основи містобудування”, забудова земельних ділянок, що надаються для містобудівних потреб, здійснюється після виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою у порядку, передбаченою законом та отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
Згідно ч. 1 ст. 23 Закону України „ Про планування і забудову територій” будівництво об’єктів містобудування здійснюється згідно з законодавством, державними стандартами, нормами та правилами, регіональними і місцевими планами забудови, містобудівною та проектною документацією.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_8 є членом ЧСК „Риф”, з яким він 19.05.2007 року уклав договір про передачу земельних ділянок № 72, 74, 76 площею 300 кв.м. в тимчасове користування для організації стоянки плавзасобу та організації зони відпочинку.
Розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації № 814 від 08.12.2004 року човново-стоянковому кооперативу „РИФ” була надана у користування на умовах оренди земельна ділянка площею 6,1269 га за рахунок земель державної власності на території Української міської ради Обухівського району Київської області строком на 49 років під розміщення човнової станції. Земельна ділянка передана для культурно-оздоровчих та рекреаційних цілей.
9 грудня 2004 року між Обухівською районною державною адміністрацією та ЧСК „Риф” був укладений договір оренди зазначеної земельної ділянки площею 6,1269 га, виділеної в натуру.
ОСОБА_8 на вказаній вище земельній ділянці на відстані здійснив будівництво капітальних споруд, а саме будинку та елінгу, при цьому відповідний проект не розроблявся, а необхідна технічна документація відсутня.
Спірні будівлі (споруди) збудовані відповідачем самочинно всупереч цільовому призначенню землі та з істотним порушенням будівельних норм і правил, право власності на них не оформлялось.
Постановою інспекції архітектурного будівельного контролю у Київській області № 126 від 21.04.2008 року у справі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_8 був притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу за самочинне будівництво будинку та елінгу.
ОСОБА_8 постанову не оскаржував, сплатив штраф.
За таких обставин, суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги про те, що судом не перевірено, чи забудована територія є територією прибережної захисної смуги Канівського водосховища спростовуються дослідженими доказами про те, що територія ЧСК „Риф” омивається водами Канівського водосховища.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що елінг є тимчасова споруда і був збудований відповідно укладеного договору не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються дослідженими доказами про те, що будівлі (споруди) збудовані відповідачем самочинно всупереч цільовому призначенню землі та з істотним порушенням будівельних норм і правил.
Доводи ОСОБА_8 про неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права не заслуговують на увагу, спростовуються матеріалами справи та висновками суду.
Решта доводів апеляційної скарги не ґрунтуються на доказах та законі і не спростовують висновків суду, викладених у рішенні.
Перевіряючи законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин, коли рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів відхиляє апеляційну скаргу та залишає рішення суду без змін.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_8 відхилити.
Рішення Обухівського районного суду Київської області від 3 листопада 2008 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий
Судді :
Справа № 22ц-5019/ 2008 р. Головуючий в суді І інстанції Зінченко О.М.
Доповідач Хопта С.Ф.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 лютого 2009 року м. Київ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого Хопти С.Ф.,
суддів: Даценко Л.М., Суханової Є.М.,
при секретарі Приходько Л.Г.,
розглянула у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за позовом прокурора Обухівського району в інтересах держави в особі Обухівської районної державної адміністрації, Державного комітету України по водному господарству до ОСОБА_8, третя особа човново-стоянковий кооператив „Риф” про знесення самовільно збудованої споруди за апеляційною скаргою ОСОБА_8 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 3 листопада 2008 року,
в с т а н о в и л а :
Керуючись ст. ст. 209, 218 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_8 відхилити.
Рішення Обухівського районного суду Київської області від 3 листопада 2008 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий
Судді :