Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22 - 1109 / 10 Головуючий у 1 інстанції: Ніколова І.С.
Суддя-доповідач: Боєва В.В.
У Х В А Л А
Іменем України
21 квітня 2010 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Боєвої В.В.
Суддів: Коваленко А.І., Денисенко Т.С.
При секретарі: Карацюпі О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 21 грудня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи відділ державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції, відкрите акціонерне товариство „Акціонерний банк „Бізнес-Стандарт” про визнання недійсним висновку експерта,
В С Т А Н О В И Л А:
У травні 2009 року ОСОБА_2 звернулася до суду з заявою до експерта ОСОБА_3 про визнання недійсним висновку експерта. В позовній заяві зазначала, що 02.08.2007 року між нею та АБ „ТАС- Бізнесбанк”, правонаступником якого є ВАТ АК „Бізнес-Стандарт”, був укладений іпотечний договір № ЗФ (03)267-07, згідно умов якого вона як іпотекодавець забезпечила іпотекою виконання усіх зобов’язань ОСОБА_4 за кредитним договором № КФ (03) 267-07, передавши в іпотеку квартиру АДРЕСА_1, яка належить їй на праві власності. Оскільки ОСОБА_4 неналежним чином виконував свої обов’язки з повернення кредитних коштів, 09.09.2008 року приватним нотаріусом був вчинений виконавчий напис, який звернутий до примусового виконання. 13.04.2009 року державним виконавцем Мелітопольського МУЮ була призначена експертна оцінка, виконання якої доручено відповідачу. 22.04.2009 року нею виконана оцінка об’єкта іпотеки, згідно висновку якої його вартість складає 213807 грн. Просила визнати недійсним цей висновок , оскільки при проведенні оцінки не було встановлено відповідність відповідача ст.. 6 Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”. Крім того, вартість квартири в наданому експертом висновку перед укладенням договору іпотеки була більше, ніж та, що зазначена у висновку відповідача.
Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 21 грудня 2009 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, справу направити на новий розгляд.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно з вимогами ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Частиною 4 цієї статті передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд першої інстанції, відмовляючи ОСОБА_2 в задоволенні позову, виходив з того, що позивач не надала доказів щодо невідповідності висновків експерта вимогам законодавства або щодо невідповідності кваліфікації експерта - відповідача ОСОБА_3 (дівоче прізвище – ОСОБА_1) – вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Доводи апеляційної скарги стосовно того, що суд першої інстанції порушив вимоги матеріального і процесуального права, оскільки не дослідив питання щодо дійсної вартості квартири, а це має істотне значення при вирішенні питання про достовірність висновку експерта, не спростовують висновків суду, оскільки позивач всупереч вимогам ст. 64 ЦПК України не надала суду письмових доказів в обгрунтування позовних вимог, а доказування позивача фактично ґрунтується на припущеннях, що суперечить вимогам ч. 4 ст. 60 ЦПК України.
Судова колегія вважає, що висновок суду першої інстанції про відмову ОСОБА_2 у задоволенні позову з підстав недоведеності позовних вимог є обґрунтованим, відповідає обставинам даної справи і не спростований доводами апеляційної скарги.
За таких обставин підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 21 грудня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України.
Головуючий:
Судді: