АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-515 Головуючий у 1 інстанції 2010 р. Суркова В.П.
Суддя-доповідач: Калашнікова О.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
“22” квітня 2010 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Калашнікової О.В
Суддів : Бондара В.О.
Спас О.В.
При секретарі: Черненко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою
Військової частини А 1978
на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від “16” листопада 2009 року по справі за позовом
Військової частини А 1978 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про виселення з гуртожитку без надання іншого жилого приміщення, про визнання договору недійсним та за зустрічним позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Військової частини А 1978, 3-ті особи: квартирно-експлуатаційний відділ м. Запоріжжя, відділ опіки та піклування Шевченківської районної адміністрації Запорізької міської ради про визнання права користування житловим приміщенням, -
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2008 року Військова частина А 1978 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, який в ході судового розгляду справи неодноразово уточнювали.
В останній уточненій позовній заяві зазначали, що відповідачі по справі проживають у кімнаті НОМЕР_1 гуртожитку Військової частини А 1978 розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Військбуд, 71 і який призначений для проживання військовослужбовців та членів їх родини. У зазначену кімнату родина ОСОБА_6 вселилася 01.09.2005 року за усним клопотанням директора „ПП ОСОБА_1”. Посилаючись на те, що відповідачі не відносяться до жодної категорії осіб, які мають право проживати у гуртожитках Збройних Сил України і вони не мають ордера на зайняття житлової площі у гуртожитку, військова частина А 1978 просила суд виселити родину ОСОБА_6 з гуртожитку без надання іншого житлового приміщення та визнати недійсним договір найму жилого приміщення – кімнати НОМЕР_1 в буд. № 71 по вул. Військбуд в м. Запоріжжі від 01.09.2005 року.
Відповідачі позов не визнали та звернулись до суду із зустрічним позовом до Військової частини А 1978, 3-ті особи: квартирно-експлуатаційний відділ м. Запоріжжя, відділ опіки та піклування Шевченківської районної адміністрації Запорізької міської ради про визнання права користування житловим приміщенням.
В позові зазначали, що за клопотанням роботодавця ОСОБА_4 01.09.2005 року їх рожина вселилася у кімнату НОМЕР_1 в буд. № 71 по вул. Військбуд в м. Запоріжжі. 01.09.2005 року між ОСОБА_4 та командуванням військової частини А 1978 був укладений безстроковий договір найму житлового приміщення в будинках державного і громадського жилого фонду, при цьому ордер на жиле приміщення не видавався. Посилаючись на вказані обставини, а також на те, що ними своєчасно сплачуються усі платежі за проживання позивачі просили визнати за ними право користування житловим приміщенням – кімнатою НОМЕР_1 загальною площею 45 кв. м., яка складається з двох кімнат і розташована в буд. № 71 по вул. Військбуд в м. Запоріжжі.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від “16” листопада 2008 року в задоволенні позовів відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду військова частина А 1978 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просили рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення яким їх позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Представники Військової частини А 1978, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з’явились, про причини неявки апеляційний суд не повідомили, а тому колегія суддів на підставі ч. 2 ст. 305 ЦПК України вирішила справу слухати у відсутність представників апелянта.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення осіб, які брали участь у судовому засіданні, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Як встановлено судом і вказані обставини підтверджуються матеріалами справи, відповідачі по справі за первісним позовом мешкають у гуртожитку в кімнаті НОМЕР_1 в буд. № 71 по вул. Військбуд в м. Запоріжжі. Зазначена кімната надана їм на підставі клопотання директора „ПП ОСОБА_1”, де працював ОСОБА_4 Ордер на вселення у житлове приміщення гуртожитку сім’ї відповідача не видавався. 01.09.2005 року між Військовою частиною А 1978 та ОСОБА_4 було укладено договір найму житлового приміщення в будинках громадського і державного житлового фонду в Україні, за умовами якого позивач надав у користування відповідачам жиле приміщення – кімнату НОМЕР_1 у гуртожитку буд.. № 71 по вул. Військбуд в м. Запоріжжі.
Звертаючись до суду з позовом про виселення відповідачів із гуртожитку, Військова частина А 1978 зазначала, що гуртожиток № 71 по вул. Військбуд в м. Запоріжжі є державним майном, яке закріплене за військовою частиною А 1978. На підтвердження своїх доводів позивач посилався на рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 432/18 від 22.10.2009 року про оформлення приватної власності в особі Міністерства оборони України на об’єкти нерухомого майна.
Як вбачається із зазначеного вище рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради, ним було вирішено оформити право державної власності в особі Міністерства оборони України на об’єкти нерухомості – гуртожитки, розташовані за адресою вул. Військбуд, 87, вул. Військбуд, 104, вул. Жовтнева, 2 в м. Запоріжжі. Як зазначено в довідці Квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя від 25.03.2010 року, після реєстрації документів в БТІ відносно будівлі № 71 по вул. Військбуд, яка перебуває на обліку КЕВ, було змінено її поштову адресу на вул. Військбуд № 87.
Проте зазначені доводи заявника спростовуються інформацією ОП ЗМБТІ, що була встановлена за результатом проведення контрольного обстеження місця розташування гуртожитку і викладена в листі від 23.03.2010 року № 3667. Згідно наданої інформації, обстеженням будинків по вул. Військбуд встановлено факт існування на цій території двох різних гуртожитків № 71 та № 87.
За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку, що Військовою частиною А 1978 не доведено правове становище гуртожитку № 71 по вул. Військбуд в м. Запоріжжі та його приналежність позивачу, а тому вважає, що заявлення позову про виселення відповідачів з гуртожитку є передчасним, але не позбавляє можливості Військову частину А 1978 звернутися до суду із зазначеними позовними вимогами після оформлення відповідного права на нього.
Враховуючи наведені обставини справи, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Військової частини А 1978 відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від “16” листопада 2009 року по цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно, але може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги.
Головуючий:
Судді: