Справа № 22ц-470/08

Категорія: 29

    Головуючий у 1- інст.: мартини шин Я.М.

    Доповідач: Бакус В.Я.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2008 року м. Львів

Колегія суддів Судової палати у цивільних справа х апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого: судді Петрички П.Ф.,

суддів: Бакуса В.Я., Цяцяка Р.П.,

при секретарі: Раб О.В.,

з участю: представника ЛКП „Господар" - Галаси Ж.Т., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 13 грудня 2007 року у справі за позовом Львівського комунального підприємства (далі ЛКП) „Господар" до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення боргу за комунальні послуги, -

встановила:

в жовтні 2007 року ЛКП „Господар" звернулося до суду із зазначеним позовом та просило стягнути з відповідачів 1 976 грн. 17 коп. боргу за надані послуги -теплопостачання.

Свої вимоги позивач обгрунтовував тим, що відповідачі проживаючи у квартирі АДРЕСА_1, та користуючись послугами, що надає їм позивач, з лютого 2006 року по вересень 2007 року проводили лише часткову оплату за надані послуги, внаслідок чого утворилась зазначена заборгованість.

Оскаржуваним рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 13 грудня 2007 року позов задоволено. Постановлено стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_2 на користь ЛКП „Господар" заборгованість за спожиту теплову енергію за період з 01.02.2006 р. по 01.10.2007 р. в розмірі 1 976 грн. 17 коп., судові витрати в розмірі 30 грн. та на користь держави судовий збір в розмірі 51 грн.

Рішення суду оскаржила ОСОБА_2, просить його скасувати й ухвалити нове про відмову у задоволені позову, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи. Зокрема апелянт посилається на те, що вона не є ні наймачем, ні співвласником квартири, а відтак не повинна нести витрати на сплату комунальних послу г. Крім того, апелянт вказує на те, що договору між позивачем та власником квартири про надання послуг не було, як і не було самих послу г.

Апелянт та відповідачка ОСОБА_5 в судове засідання не з’явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи.

За таких обставин, у відповідності до ч.2 ст. 305 ЦПК України, їх неявка не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю-доповідача, учасника процесу, перевіривши матеріали справи, законність та обгрунтованість рішення в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Як вбачається з довідки з місця проживання, про склад сім’ї, реєстрацію та реєстраційного посвідчення на квартиру апелянт є зареєстрованою в квартирі АДРЕСА_1. Власником квартири є її мати - ОСОБА_3

Відповідно до ст. 10 Закону „Про приватизацію державного житлового фонду" утримання приватизованих квартир (будинків) здійснюється за рахунок коштів їх власників згідно з Правилами користування приміщеннями жилих будинків та при будинкових територій, які затверджуються Кабінетом Міністрів України, незалежно від форм власності на них.

Заборгованість власників квартир по укладених угодах, пов’язаних з утриманням будинку та оплатою комунальних послуг, стягується в судовому порядку.

Відповідно до п.п.14, 35 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 р. № 572, власники, наймачі та орендарі жилих приміщень зобов’язані своєчасно вносити плату за обслуговування і ремонт будинку, плату за найм чи оренду квартири, комунальні та інші послуги, плата за використання теплової та електричної енергії, газу за водопостачання і каналізацію та інші послуги власниками квартир (будинків), наймачами, орендарями вноситься за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Згідно ст. 29 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" договір про надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою.

Встановлено, що відповідачі користувались та користуються комунальними послугами, які надавало ЛКП „505", правонаступником якого є ЛКП „Господар", та послугами останнього (а.с. 20, 21), проводили часткову оплату за них, що стверджується розрахунком заборгованості, що наданий позивачем (а.с. 5), однак внаслідок часткової оплати за надані позивачем послуги відповідачі допустили за період з лютого 2006 року по вересень 2007 року заборгованість в сумі 1 976, 17 грн. Відповідачі писали до позивача заяви про відмову від послуг, але не зробили подальших дій щодо задоволення їх заяви, незважаючи на роз’яснення позивача (а.с. 29-34).

За таких обставин відсутність письмового договору між сторонами щодо надання послуг, за умов користування відповідачами послугами, що надавав позивач, само по собі не може бути підставою вважати споживачів вільним від обов’язків по оплаті за послуги по центральному опаленню квартири.

Твердження апелянта про ненадання послуг позивачем є голослівним, оскільки доказів про відсутність таких не подав, в тому числі не оформляв претензії (акт-претензія споживача), як передбачено ст. 18 Закону України „Про житлово-комунальні послуги". Що такі послуги були та надавались позивачем свідчить часткова сплата за наданні послуги та договори між покупцем послуг та енергопостачальною організацією (а.с. 5, 6-19).

В той же час, враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд безпідставно прийшов до висновку, про задоволення позову позивача щодо стягнення боргу з апелянта в солідарному порядку з ОСОБА_3

Як вбачається з фотокопії реєстраційного посвідчення від 13.03.2000 р. одноосібним власником квартири є ОСОБА_3

У відповідності до ст. 162 ЖК України плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін.

Доказів про укладення угоди щодо сплати апелянтом комунальних послуг за проживання в квартирі своєї матері не представлено, а у випадку виникнення спору між апелянтом та власником квартири, остання не позбавлена на стягнення таких з ОСОБА_2

За таких обставин рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_3 в солідарному порядку з ОСОБА_3 заборгованості за комунальні послуги та судові витрати підлягає до скасування.

Відповідно до ч.2 ст. 214 ЦПК України апеляційний суд ухвалює рішення у випадках скасування судового рішення і ухвалення нового або зміни рішення.

Керуючись ст. ст. 303, 305, п. 3 ч. 1 ст. 307, п.п.1, 4 ч. 1 ст. 309, ч.2 ст. 314, ст. 317 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 13 грудня 2007 року в частині стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за спожиту теплову енергію за період з 01.02.2006 р. по 01.10.2007 р. та судових витрат, скасувати.

В решті рішення суду залишити без зміни.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.