Провадження 3/557/818/2020

Справа 557/1207/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2020 року                                                                                             смт Гоща

Суддя Гощанського районного суду Рівненської області Оленич Ю.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла від Гощанського ВП Острозького ВП ГУНП у Рівненській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 44-3 КУпАП,

                                                            ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу серії АПР18 №750223 від 22 серпня 2020 року, ОСОБА_1 22 серпня 2020 року о 01 годині 00 хвилин в магазині «Продукти», що на вул. Довгий Куток в с. Бочаниця Гощанського району Рівненської області, порушив правила щодо карантину людей, а саме, в порушення вимог підпункту 1 пункту 10 Постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року №641, перебував без одягнутих засобів індивідуально захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно.

Дії ОСОБА_1 органом поліції кваліфіковані за ст. 44-3 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні зазначеного вище адміністративного правопорушення визнав частково та пояснив, що приміщення, в якому знаходиться магазин « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в с. Бочаниця він здає в оренду. Приїхав до магазину на телефонний виклик продавця у той час, коли магазин вже був зачиненим, оскільки згідно графіку працює до 22 години. Коли зайшов до приміщення магазину, там були працівники поліції. У приміщення магазину зайшов без маски, оскільки таке є його приватною власністю. Також ОСОБА_1 просив прийняти до уваги те, що не в змозі сплатити штраф, розмір такого для нього є непосильним, оскільки він є багатодітним батьком та має на утриманні дитину з інвалідністю, за якою здійснює догляд.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суддя дійшла наступного висновку.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, що визначено ст. 7 КУпАП.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення відповідно до вимог ст. 245 КУпАП є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

У вдповідності до вимог ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

За змістом ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У своїх рішеннях, в тому числі і проти України, ЄСПЛ неодноразово наголошував на необхідності суворого дотримання процедури притягнення особи до відповідальності (як кримінальної, так і адміністративної).

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Пункт другий  статті 6 Конвенції про основні права та свободи людини і відповідна практика ЄСПЛ вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що підсудний вчинив злочинне діяння, так як обов`язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь підсудного.

Деталі обвинувачення мають дуже суттєве значення, а його неконкретність розглядається ЄСПЛ як порушення права на захист.

Положеннями ст. 44-3 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.

Вказана норма закону є бланкетною, тобто не встановлює певних правил поведінки, а передбачає існування інших норм, розміщених навіть в інших нормативних актах, у яких сформульовані конкретні правила поведінки, тому серед ознак, які мають бути відображені при викладенні суті даного правопорушення, обов`язковим є наведення конкретного нормативно-правового акту, яким встановлюються відповідні правила та яких така особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не дотрималася, порушивши тим самим законодавчі приписи.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації. У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов`язки, що покладаються на них. Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби.

Особи, винні в порушенні законодавства про захист населення від інфекційних хвороб, несуть відповідальність згідно із законами України, що визначено ст. 41 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб».

Згідно вимог підпункту 1 пункту 10 Постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 22 липня 2020 року №641, на території України на період дії карантину забороняється перебування в громадських будинках і спорудах, громадському транспорті без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно.

У нормах ДБН В.2.2-9:2018 «Будинки і споруди. Громадські будинки і споруди. Основні положення.» наявне наступне визначення поняття  громадські будинки та споруди – це загальна назва будинків і приміщень, які призначені для розміщення закладів, підприємств, організацій, які надають послуги фізичним особам (населенню), юридичним особам (громаді та державі).

Статтею 1 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» визначено, що громадське місце – це частина будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно або періодично або час від часу.

Згідно протоколу серія АПР18 №750223, складеного відносно ОСОБА_1 , останній 22 серпня 2020 року о 01 годині 00 хвилин в приміщенні магазину «Продукти», що на вул. Довгий Куток в с. Бочаниця Гощанського району Рівненської області, порушив правила щодо карантину людей, а саме: перебував без одягнутих засобів індивідуально захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно.

Водночас до протоколу, на доведеність вини ОСОБА_1 не надано жодних доказів на підтвердження того, що  22 серпня 2020 року о 01 годині 00 хвилин у магазині здійснювалася торгівля та надавались послуги, а також, до матеріалів справи не долучено жодних пояснень осіб, яким було здійснено такий продаж (надано послугу), в якій кількості та за якою ціною, що зобов`язувало б ОСОБА_1 перебувати у громадській споруді  в одягнутих засобах індивідуального захисту.

На підтвердження вини ОСОБА_1 до матеріалів справи поліцейським долучено диск з відео, однак такий, на переконання судді, також є неналежним доказом, оскільки не містять даних щодо безпосередньої роботи магазину та здійснення ним торгівлі (надання послуг) о 01 годині 00 хвилин 22 серпня 2020 року на підтвердження  факту вчинення адміністративного правопорушення та фіксації перебування у такому ОСОБА_1 .

З оглянутих у судовому засіданні відеофайлів встановити факт перебування у приміщенні магазину у вказаний у протоколі час ОСОБА_1 та ідентифікувати його особу не представилось можливим. 

При цьому суддя зауважує на тому, що згідно графіку роботи магазину, який затверджений рішенням Бочаницької сільської ради Гощанського району Рівненської області №52 від 13 жовтня 2016 року «Про встановлення графіку роботи магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який знаходиться за адресою с. Бочаниця вул. Довгий Куток», такий працює до 22 години, а у неробочий час (нічний чи під час обідньої перерви) приміщення магазину не можна віднести до категорії громадських, доступ до нього обмежений і надається лише уповноваженим власником особам, оскільки є приватною власністю.

Що стосується рапорта начальника СРПП №3 Гощанського ВП Острозького ВП ГУНП в Рівненській області Філіпова І.М., то такий, на переконання судді, не є однозначним доказом на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення. При цьому суддею звертається увага на те, що названий рапорт не містить даних щодо часу виявлення ОСОБА_1 без засобів індивідуального захисту у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_3 », який розташований на АДРЕСА_2 .

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

В той же час, будь яких доказів на спростування пояснень ОСОБА_1 щодо завершення роботи магазину згідно графіку та перебування такого у належній йому на праві власності  будівлі з боку працівників поліції не надано.

Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях (ст. 62 Конституції України).

З огляду на встановлені обставини, з урахуванням практики ЄСПЛ, відповідно до якої збір судом доказів на підтвердження винуватості особи за відсутності сторони обвинувачення у справах про адміністративне правопорушення свідчить про порушення права особи на неупереджений судовий розгляд при відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, суддя приходить висновку, що наявними у справі доказами не доведений факт вчинення останнім правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП.

Суддя не вправі самостійно змінювати на шкоду особі кваліфікацію адміністративного правопорушення, фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Також суддя не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже, діючи таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, виходячи з вимог ст.ст. 252, 280 КУпАП, оцінивши обставини справи та надані докази, суддя вважає, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, належними та допустимими доказами поза розумним сумнівом не доведений, що в силу принципу презумпції невинуватості трактується судом на його користь.

У зв`язку з цим, суддя приходить висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, тому на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі слід закрити.

Керуючись ст.ст. 247, 283, 284, 294 КУпАП, суддя

                                                               ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 44-3 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Гощанський районний суд Рівненської області протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя                                                                                                    Ю.В. Оленич