ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №2а-7299/09/1370

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2010 року Львівський окружний адміністративний суд в складі :

головуючого - судді                                                              Матковської З.М.

при секретарі судового засідання                                        Подібка М.З.

з участю представників: позивача Пастух В.І., відповідача Борщевського Н.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом  Державного територіально – галузевого об’єднання «Львівська залізниця» до  Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії у Львівській області, Лисак Володимира Степановича про визнання протиправними дій, скасування припису і постанови про накладення штрафу

в с т а н о в и в :

Державне територіально – галузеве об’єднання «Львівська залізниця» звернулось до суду із адміністративним позовом до  Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії у Львівській області, Лисака В.С. Позивач просить визнати неправомірними дії старшого державного інспектора Державної  інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії у Львівській області Лисака В.С. в частині прийняття ним не на підстав закону та не у відповідності з чинним законодавством Припису № 23/02-1417 від 03.12.2008 року та постанови  № 72 від 13.07.2009 року про накладення штрафу у розмірі 1471 неоподаткованого мінімуму громадян за порушення  законодавства  в галузі електроенергетики та сфері теплопостачання та скасувати вказані Припис та Постанову. Позовні вимоги обґрунтовує тим,  що  оскаржувані Припис та Постанова  прийняті відповідачами не у відповідності із чинним законодавством, відображають недостовірну та необ’єктивну інформацію.  

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, зсилаючись на обставини позовної заяви. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії у Львівській області проти позову заперечив з підстав наведених у письмову  запереченні на позовну заяву та просив відмовити у задоволені адміністративного позову.    

Відповідач Лисак В.С., старший державний інспектор Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії у Львівській області, в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду справи. За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у відсутності відповідача Лисак В.С.

Заслухавши доводи позивача, заперечення відповідача, а також, з’ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, мотивуючи це наступним.

21 листопада 2008 року Державною інспекцією з енергетичного нагляду за режимами споживання  електричної і теплової енергії у Львівській області проведено заходи  з державного енергетичного нагляду на енергетичних об'єктах державного територіально – галузевого об'єднання «Львівська залізниця» відокремлених підрозділах «Самбірська дистанція електропостачання» та «Стрийська дистанція електропостачання», про що складено Акти № 23/04-600 та № 23/04-588 від 21.11.2008 року.

На підставі вказаних вище актів, Державною інспекцією з енергетичного нагляду за режимами споживання  електричної і теплової енергії у Львівській області, 03.12.2008 року винесено Припис № 23/02-1417, яким приписуються 43 заходи щодо усунення виявлених порушень чинного законодавства із посиланням на відповідну вимогу законодавства та строками усунення порушень.

13 липня 2009 року, Державною інспекцією з енергетичного нагляду за режимами споживання  електричної і теплової енергії у Львівській області,  винесено постанову № 72 про  накладення штрафу за порушення законодавства в галузі електроенергетики та сфері теплопостачання. Підставою  накладення штрафу було ухилення від виконання припису інспекції від 03.12.2008 року № 23/02-1417.

Як вбачається з п. 29 Припису  № 23/02-1417, ДТГО «Львівська залізниця» приписано забезпечити ВП «Стрийська  дистанція електропостачання» запасом проводу АС-35 до 01.08.2009 року.

Постанова про накладення штрафу винесена 13.07.2009 року. Отже, як вбачається з наведеного вище, постанова  винесена  до закінчення строку, наданого для усунення виявлених порушень, тобто до 01.08.2009 року.

Посилання представника відповідача  на ту обставину, що у приписі допущена описка  судом не приймається до уваги, оскільки не підтверджується  жодними доказами, зокрема будь – якими листами чи повідомленнями на адресу ДТГО «Львівська залізниця», які б свідчили про наявність описки та її виправлення. Крім цього, припис містить різні строки усунення виявлених порушень.

Згідно із ст. 162 КАС України, суд вправі постановою визнати протиправним рішення суб’єкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення. Суд також може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод чи інтересів суб’єкта у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Враховуючи вищенаведене,  суд вважає, що   постанова № 72 від 13.07.2009 року про накладення штрафу за порушення законодавства в галузі електроенергетики та сфері теплопостачання в частині ухилення від виконання  п. 29 Припису Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії у Львівській області № 23/02-1417 від 03.12.2008 року підлягає визнанню її протиправною.

В решті позовні вимоги до задоволення не підлягають виходячи з наступного.

Відповідно до   п. 5 Припису №23\02-1417 від 03.12.08р. позивача було зобов'язано забезпечити навчання працівників регіонального відділу Енергозбуту по Правилах технічної експлуатації електроустановок споживачів ( далі ПТЕЕС ) та перевірки знань цих правил в комісії інспекції Держенергонагляду. Інспектором було застосовано п. 1.2 ПТЕЕС в зв'язку з тим, що під час проведення обстеження начальник Стрийського регіонального відділу „Енергозбут" заперечував той факт, що працівникам „Енергозбуту" необхідно проходити навчання по ПТЕЕС. Свої заперечення мотивував тим, що „Енергозбут" не виконує жодних робіт у споживачів, а тому навчання їм проходити немає потреби. Однак це не відповідає дійсності, оскільки по своїх функціональних обов'язках „Енергозбут" здійснює роботи з інспектування електроустановок споживачів, а отже ці Правила відповідно до п. 1.2 ПТЕЕС є для них обов'язковими.

Крім цього, після накладення на позивача штрафу Постановою № 72 від 13 липня 2009р. в інспекцію Держенергонагляду надійшли копії протоколів перевірки знань, де зазначалось, що працівники „Енергозбуту" пройшли необхідне навчання, однак під час проведення перевірки виконання Припису дані копії надані не були, що підтверджується підписом уповноваженої особи позивача Іваника А.І. в Акті перевірки №23\02-564 від 25.06.09р.

Відповідно до   п. 16 Припису позивача було зобов'язано погодити з інспекцією Держенергонагляду організаційну структуру диспетчерського керування ДТГО „Львівська залізниця". Ця вимога передбачена п. 5.6.2.9 ПТЕЕС та поширюється на позивача, оскільки ДТГО „Львівська залізниця" має на балансі та експлуатує електромережі 35-110 кВ.  Після накладення штрафу, 29.07.2009 року ДТГО «Львівська залізниця» в інспекцію Держенергонагляду направлена для узгодження  Схема організації диспетчерського керування служби електропостачання ДТГО „Львівська залізниця".

Відповідно до   п. п. 27-28 Припису позивача було зобов'язано забезпечити ВП „Стрийська дистанція електропостачання" запасом трансформаторів напруги 35 кВ і 10 кВ та плавких вставок для запобіжників 0.4кВ. Ці вимоги передбачені Наказом Міністерства транспорту і зв'язку № 702-11 від 17.12.01р.

Посилання позивача на цю обставину, що Держенергонагляд не має права керуватися у своїй діяльності Наказами одного з міністерств Кабінету Міністрів України судом не приймається, оскільки відповідно до п.5 ст.9 Закону України „Про електроенергетику" державні інспектори з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії мають право давати споживачам та суб'єктам електроенергетики обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень   нормативно-правових актів. В даному випадку таким нормативно - правовим актом виступає Наказ Міністерства транспорту і зв'язку № 702-11 від 17.12.01р.

Відповідно до   п. п. 35-36 Припису   ДТГО «Львівська залізниця» було зобов'язано провести ряд заходів передбачених п.6.4.35 ПТЕЕС дод.2 табл. 6 та 17 ПТЕЕС. Позивач зазначає, що дані вимоги у Приписі встановлені не за результатами випробувань і вимірювань, а за результатами обстеження їх технічного стану. Дані твердження не відповідають дійсності, оскільки вимоги інспектора виходять із протоколів випробувань і вимірювань,   які проведені  ДТГО «Львівська залізниця» та її відокремленими підрозділами.

Відповідно до   п. 40 Припису ДТГО «Львівська залізниця» було зобов'язано доводити граничні величини споживання електричної енергії та потужності для споживачів з приєднаною потужністю 150 кВт і більше і середньомісячним споживанням 50000 кВт.год. та більше. Після накладення на позивача штрафу в інспекцію Держенергонагляду надійшов лист, в якому було зазначено, що необхідні граничні величини споживання електричної енергії та потужності до споживачів доведено.

Крім цього, відповідно до вимог оскаржуваного Припису № 23/02-1417 від 03.12.2008 року було повідомлено про  подання плану заходів щодо виконання Припису до 10 грудня 2008 року по Стрийській та Самбірськиій дистанціях електропостачання.

На виконання цієї вимоги 9 грудня 2008 року Начальником Стрийської дистанції електропостачання затверджено Заходи по усуненню зауважень, виявлених під час перевірки Держенергонаглядом із зазначенням термінів їх виконання та відповідальних осіб.

Відповідно до положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (ст. 69 КАС України).

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що в решті позовні вимоги є необґрунтованими  та до задоволення   не підлягають з наведених вище підстав.    

Керуючись ст. ст. 7- 14, 18, 19, 24, 71- 86, 143, 146, 158, 160 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

      Позов задовольнити частково.

    Визнати неправомірною постанову № 72 від 13.07.2009 року про накладення штрафу на Державне територіально – галузеве об'єднання «Львівська залізниця»  за порушення законодавства в галузі електроенергетики та сфері теплопостачання в частині ухилення від виконання  п. 29 Припису Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії у Львівській області № 23/02-1417 від 03.12.2008 року.

    В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

    Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

    Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в  разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України  - з  дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

    Повний текст постанови виготовлений 02.04.2010 року.

Суддя                                                                                                               Матковська З.М.

Постанова надрукована у одному примірнику та є оригіналом.