ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа №2а-7857/09/1370
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 квітня 2010 року Львівський окружний адміністративний суд в складі :
головуючого - судді Матковської З.М.
при секретарі судового засідання Подібка М.З.
з участю представників: позивача Кулицького Р.Я., відповідача Тітко О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПА України у Львівській області до ПП «Торговий Дім «Липовий цвіт» про стягнення штрафних санкцій
в с т а н о в и в :
Регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПА України у Львівській області звернулось до суду із позовом до Приватного підприємства «Торговий дім «Липовий цвіт» про стягнення штрафних санкцій в сумі 1700 грн. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 16 березня 2004 року щодо ПП «Торговий дім «Липовий цвіт» прийнято рішення про застосування фінансовий санкцій № 130067-0004-21 на суму 1700 грн. рішення прийнято на підставі Акту перевірки № 136275/1304-550/21-104 від 04.03.2004 року. На момент звернення до суду відповідачем штрафні санкції не сплачено.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав зсилаючись на обставини позовної заяви та просив позов задовольнити.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав з наступних підстав. Перевірка відповідача було проведена незаконно, тому не може бути законним рішення, прийняте в результаті такої перевірки. Зокрема, неправильно були оформлені посвідчення ( направлення ) на перевірку, перевіряючі відмовились внести відповідну інформацію в Журнал реєстрації перевірок, що є підставою для недопущення до перевірки. Кім цього, вважає, що позивачем при зверненні до суду було пропущено строк звернення до суду, передбачений ст. 99 КАС України, тому настоює на застосуванні строків звернення до суду та просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи позивача, заперечення відповідача, а також, з’ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, мотивуючи це наступним.
20.12.2005 року регіональне управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України у Львівській області звернулось до Господарського суду Львівської області із позовом до ПП «Торговий дім «Липовий цвіт» про стягнення штрафних санкцій.
Постановою Господарського суду Львівської області від 24.10.2006 року у задоволенні позовних вимог регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України у Львівській області відмовлено.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.04.2008 року апеляційну скаргу регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України у Львівській області залишено без задоволення, а постанову Господарського суду Львівської області від 24 жовтня 2006 року – без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 жовтня 2009 року касаційну скаргу регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПА України у Львівській області задоволено частково. Постанову Господарського суду Львівської області від 24.10.2006 року у справі № 5/2616-19/504ЯА та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.04.2008 року у справі № 22а-2208 скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
04 березня 2004 року регіональним управлінням Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України у Львівській області проведено перевірку ПП «Торговий дім «Липовий цвіт», за результатами якої складено Акт № 136275/1304-550/21-104 від 04.03.2004 року. Перевіркою встановлено відсутність у місці торгівлі засвідчених виробником або імпортером копій чинних декларацій про максимальні роздрібні ціни на тютюнові вироби, які продаються у такому місці торгівлі.
На підставі вказаного вище Акту перевірки, 16 березня 2004 року регіональним управлінням Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України у Львівській області прийнято рішення про застосування фінансових санкцій № 130067-0004-21, яким до ПП «Торговий дім «Липовий цвіт» застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу у сумі 1700 грн.
Cвої заперечення на позовну заяву відповідач обґрунтовує тим, що рішення про застосування штрафних санкцій не може бути законним, оскільки прийняте в результаті незаконно проведеної перевірки.
Суд з такими твердженнями відповідача не погоджується з наступних підстав.
ПП «Торговий дім «Липовий цвіт» вказує на ту обставину, що у першому посвідченні на перевірку невірно були вказані найменування та адреса підприємства та не було зазначено характер та тип перевірки, у зв'язку із чим перевіряючі були недопущені до перевірки.
Вказані обставини підтвердили в судовому засіданні у своїх свідченнях свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3
Однак, як представник відповідача, так і свідки не заперечили того факту, що після недопущення до перевірки у зв'язку із невірним зазначенням найменування та адреси підприємства, перевіряючими було представлено інше посвідчення на перевірку, у якому правильно були зазначені адреса та найменування підприємства.
Що стосується посилань відповідача на те, що не було зазначено характер чи тип перевірки, то судом такі заперечення спростовуються наступним.
Статтею 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні» передбачено права органів державної податкової служби. Відповідно до п. 1 ст. 11 цього Закону, о ргани державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).
Виходячи з норми вказаної статті, право на проведення документальної невиїзної, а також планових та позапланових перевірок виникає у податкового органу на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі, своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства.
Відповідно до п. 2 ст. 11 закону України «Про державну податкову службу в Україні», органи державної податкової служби мають право здійснювати контроль за: додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку; наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.
Як вбачається з посвідчення на перевірку № 225 від 04 березня 2004 року, перевірка проводилась щодо наявності ліцензій на виробництво спирту етилового, на право проведення роздрібної та оптової торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами; цільового використання спирту етилового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів; виявлення порушень установлених правил торгівлі підакцизними товарами; наявності сертифікатів відповідності та якості або сертифікатів про визнання; наявності свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності; дотримання стандартів; маркування підакцизних товарів, а також інших питань, що регулюють виробництво та обіг спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів в Україні.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що проведена перевірка не суперечить вимогам п. 2 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».
Що стосується посилань відповідача на те, що незаконні дії перевіряючих були оскаржені начальнику РУДААК ДПА України у Львівській області та факти і претензії описані ОСОБА_4 частково підтверджені, спростовується Висновком за матеріалами службової перевірки заяв засновника ПП «Торговтй дім «Липовий цвіт» ОСОБА_4 на неправомірні дії працівників ГВПМ ДПІ у м. Львові та РУ ДААК ЛДПА у Львівській області № 106 від 13.04.2004 року. Згідно п. 2 вказаного Висновку дії працівників ГВПМ ДПІ у м. Львові та РУ ДААК ДПА у Львівській області під час проведення перевірки магазинів ПП «Торговий дім «Липовий цвіт» вважати правомірними.
Крім цього, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 21 жовтня 2009 року по даній справі зазначено наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України, предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи ( причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі. З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогами заявленого позову є стягнення штрафних санкцій, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення штрафних санкцій у судовому порядку, обґрунтованість їх розміру, встановлення факту їх сплати у добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту.
Виходячи з наведеного, суд вважає що позивачем правомірно застосовано штрафні санкції відповідно до вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», їх розмір не суперечить вимогам Закону; відповідачем у добровільному порядку штрафні санкції не сплачено. Інших обставин, що мають значення для справи, наприклад оскарження відповідачем рішення про застосування штрафних санкцій, що унеможливлює розгляд справи про стягнення штрафних санкцій, судом не встановлено.
Посилання відповідача на представлені фотознімки магазину, з яких вбачається наявність у місці торгівлі засвідчених виробником або імпортером копій чинних декларацій про максимальні роздрібні ціни на тютюнові вироби, які продаються у такому місці торгівлі, то з таких фотознімків не вбачається дата та час фіксації такого факту, зокрема у момент проведення перевірки.
Що стосується посилання відповідача на вимоги ст.ст. 99,100 КАС України, то суд з таким не погоджується з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Акт про результати перевірки ПП «Торговий дім «Липовий цвіт» та рішення про застосування штрафних санкцій винесено у березні 2004 року. На цей час строк звернення до суду із позовом про стягнення становив 3 роки.
Кодекс адміністративного судочинства України набрав чинності з 1 вересня 2005 року. Отже, річний строк звернення до суду, встановлений ч. 2 ст. 99 КАС України для позивача, Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПА України у Львівській області, обчислюється з 01.09.2005 року. Позивач звернувся до суду 20.12.2005 року, в межах річного строку.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позивачем не пропущено строк звернення до суду.
Відповідно до положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (ст. 69 КАС України).
За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
З огляду на вказане вище, суд приходить до висновку що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Керуючись ст. ст. 7- 14, 18, 19, 24, 71- 86, 143, 146, 158, 160 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Позов задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємства «Торговий Дім «Липовий цвіт» до Державного бюджету штрафні санкції в сумі 1700 ( одна тисяча сімсот ) грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлений 02.04.2010 року.
Суддя Матковська З.М.
Постанова надрукована у одному примірнику та є оригіналом.