Справа № 1-628/08 р.
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2008 року Солом'янський районний суд м. Києва
у складі: головуючого-судді Губко А.О.
при секретарі Дворник Л.П.
з участю прокурора Ляцевича В.В.
- " - адвоката ОСОБА_1
-"- потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням
ОСОБА_4,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, українця, освіта неповна-середня, одруженого, дітей немає, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого:
1) 30.01.1998 року Залізничним районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 229-6 КК України в редакції 1960 року до 1 року 6 місяців позбавлення волі, звільнився 19.05.1999 року умовно-достроково з невідбутим строком покарання 1 рік;
2) 11.05.2000 года року Залізничним районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 196-1 КК України в редакції 1960 року до 9 місяців позбавлення волі, звільнився 06.10.2000 року по відбуттю строку покарання;
3) 30.08.2001 года року Залізничним районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 229-6 КК України в редакції 1960 року до 2 років позбавлення волі, звільнився 30.01.2003 року умовно-достроково з невідбутим строком покарання 6 місяців 8 днів;
4) 21.05.2004 року Солом'янським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 185 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком 2 роки;
5) 30.12.2004 року Солом'янським районним судом м. Києва за ч.2 ст. 309, СТ. 71 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, звільнився 06.05.2007 року по відбуттю строку покарання
у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, суд, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_4, будучи раніше неодноразово судимим, останній раз 30.12.2004 року Солом'янським районним судом м. Києва за ст. 309 ч.2, 71 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, звільнившись з місць позбавлення волі 06.05.2007 року по відбуттю строку покарання, належних
висновків для себе не зробив і знову вчинив корисливий злочин за наступних обставин.
Так, 02.03.2008 року, приблизно о 20 год. 10 хв., ОСОБА_4 зайшов у під"їзд будинку АДРЕСА_1, з метою відвідати свого знайомого ОСОБА_5.
І, розшукуючи його квартиру, ОСОБА_4 підійшов до квартири № 11 і через незачинені вхідні двері пройшов до тамбуру, і, побачивши відчинені двері цієї квартири, зайшов до вищевказаної квартири.
Перебуваючи у квартирі та побачивши в коридорі жіночу сумочку та чоловічу куртку, ОСОБА_4 вирішив ними заволодіти.
Впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, він таємно викрав майно, що належало ОСОБА_2, а саме:
- шкіряну сумку, вартістю 665 гривень,
- мобільний телефон "Нокіа 2310", вартістю 800 гривень, з СІМ-карткою оператора МТС вартістю 20 гривень та грошима на рахунку номеру в сумі 3000 гривень, загальною вартістю 3820 гривень,
- мобільний телефон "Самсунг Р 300", вартістю 2500 гривень, з СІМ-карткою оператора "Київстар", вартістю 20 гривень та грошима на рахунку номеру в сумі 600 гривень, загальною вартістю 3120 гривень
- гроші в сумі 1000 гривень,
- золоту каблучку, вартістю 600 гривень,
- портмоне вартістю 100 гривень,
- 11 дисконтних карток та студентський квіток на ім'я ОСОБА_2, які для неї ніякої цінності не представляють, завдавши потерпілій матеріальної шкоди на загальну суму 9305 гривень;
Крім того, ОСОБА_4 одночасно викрав майно, яке належало ОСОБА_3, а саме: куртку вартістю 700 гривень, портмоне, вартістю 350 гривень, гроші в сумі 400 гривень, паспорт громадянина України, довідку про присвоєння ідентифікаційного коду, посвідчення водія на його ім'я та кредитну картку "Райфайзенбанк Аваль", які ніякої цінності не представляють для потерпілого, завдавши останньому матеріальну шкоду на загальну суму 1450 гривень.
Після чого він з місця вчинення злочину втік, розпорядившись в подальшому викраденим майном на свій розсуд.
Таким чином ОСОБА_4 своїми злочинними діями спричинив потерпілим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 10.755 гривень.
Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину в пред'явленому йому обвинуваченні за ч.3 ст. 185 КК України не визнав і суду пояснив, що 02.03.2008 року, біля 20 год. 10 хв., він йшов до свого знайомого ОСОБА_5, який проживав в будинку АДРЕСА_1, номер квартири якого він забув.
Розшукуючи квартиру свого знайомого, він піднявся на другий поверх, де зайшов до тамбуру і через незачинені вхідні двері, зайшов у квартиру № 11.
Перебуваючи в цій квартирі, він звернув увагу на жіночу сумочку та чоловічу куртку, які знаходилися в коридорі і, зрозумівши, що він зайшов не в квартиру знайомого, вирішив таємно викрасти це майно.
Після цього він з викраденим майном вийшов на вулицю, де оглянув вміст сумочки, в якій були: мобільний телефон "Нокіа 2310" з СІМ-карткою оператора МТС, мобільний телефон "Самсунг Р 300" з СІМ-карткою оператора "Київстар", гроші в сумі 1000 гривень, золота каблучка, 11 дисконтних карток та студентський квіток на ім'я ОСОБА_2, а в чоловічій куртці - портмоне.
У подальшому викраденим майном він розпорядився на свій розсуд.
Однак через деякий час він був затриманий працівниками міліції, і з приводу скоєної ним крадіжки дав слідчому аналогічні показання. У вчиненому щиро кається.
Потерпіла ОСОБА_2 у судовому засіданні показала, що
02.03.2008 року приблизно о 20 годині вона разом зі своїм знайомим ОСОБА_3 прийшла до себе додому за адресою: АДРЕСА_1 і, не зачинивши вхідні двері в квартиру, пішли на кухню.
А через деякий час, вийшовши в коридор, побачила відсутність своєї шкіряної сумки, вартістю 665 грн., в якій знаходилися наступні речі: мобільний телефон "Нокіа 2310", вартістю 800 грн. з СІМ карткою оператора МТС вартістю 20 грн. та грошима на рахунку номеру в сумі 3000 гр г., загальною вартістю 3820 грн., мобільний телефон "Самсунг РЗОО", вартістю 2500 грн.з СІМ-карткою оператора "Київстар", вартістю 20 грн. та грошима на рахунку номеру в сумі 600 грн., загальною вартістю 3120 гривень, гроші в сумі 1000 грн., золота каблучка, вартістю 600 грн., портмоне вартістю 100 грн., 11 дисконтних карток та студентський квіток на її ім'я, які ніякої цінності для неї не представляють, а всього майна на суму 9305 грн.
Крім того, виявили також відсутність куртки її знайомого ОСОБА_3, в якій були документи та гроші.
Заявивши в міліцію, пізніше їй стало відомо, що вищевказані речі викрав незнайомий ОСОБА_4, скористався тим, що двері в квартиру не були зачинені.
А через деякий час співробітники міліції повернули їй сумку та мобільний телефон "Нокіа", а в подальшому родичі підсудного повністю відшкодували їй та її знайомому ОСОБА_3 матеріальну шкоду, тому вона ніяких претензій до підсудного немає.
Потерпілий ОСОБА_3 у судовому засіданні показав, що
02.03.2008 року в період часу з 20 год. 00 хв. до 20 год. 30 хв. він перебував в квартирі своєї знайомої ОСОБА_2 по АДРЕСА_1, де вони на кухні пили чай.
Вийшовши в коридор, він побачив відсутність своєї куртки, яку він залишив в коридорі, вартістю 700 грн., портмоне, вартістю 350 грн.,
грошей в сумі 400 грн., паспорта громадянина України, довідки про присвоєння ідентифікаційного коду та посвідчення водія на його ім'я і кредитної картки "Райфайзенбанк Аваль", які не представляють для нього матеріальної цінності, а всього на суму 1450 грн., а ОСОБА_2 виявила відсутність своїх речей: сумки, грошей та двох мобільних телефонів.
Зрозумівши, що ці речі були викрадені через незачинені ними двері вони заявили в міліцію.
А через деякий час йому стало відомо від працівників міліції, що його куртка та речі його знайомої були викрадені раніше незнайомим ОСОБА_4, родичі якого йому та його знайомій в подальшому повністю відшкодували матеріальну шкоду, тому він ніяких претензій до підсудного немає.
Крім того, вина ОСОБА_4 у таємному викрадені чужого майна, вчиненому повторно, підтверджується матеріалами справи, а саме:
- протоколом огляду місця події від 02.03.2008р. квартири АДРЕСА_1, у вхідних дверях якої відсутні будь-які пошкодження. ( а.с. 15 )
- протоколом огляду та вилучення від 12.03.2008р. у гр. ОСОБА_6 куртки чорного кольору, яку вона придбала 03.03.2008 року за 100 грн. у гр. ОСОБА_4 для свого сина. (а.с. 43-45)
- протоколом огляду та вилучення від 12.03.2008р. у гр. ОСОБА_6 жіночої сумки, яку їй 03.03.2008 року подарував ОСОБА_4
(а.с. 48 )
- протоколом огляду та вилучення від 13.03.2008 р.про вилучення у гр.-на ОСОБА_7 мобільного телефону "Нокіа' 2310", який він придбав 09.03.2008р. на радіоринку за 250 грн. у незнайомого хлопця.
(а.с. 51)
- протоколами приєднання у якості речових доказів від
25.03.2008р. та від 02.03.2008р. куртки та сумки, вилучених у ОСОБА_6 та мобільного телефону "Нокіа", вилученого у ОСОБА_8, які були таємно викрадені ОСОБА_4 02.03.2008 року з квартири АДРЕСА_1. ( а.с. 24, 34 )
- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 25.04.2008р., під час якого ОСОБА_4 добровільно повідомив про спосіб вчиненої ним крадіжки майна з квартири АДРЕСА_1, (а.с. 80-91)
Органи д також судового слідства, пред"являючи обвинувачення ОСОБА_4 в таємному викраденні чужого майна, вчинене повторно, інкримінують йому також ознаку поєднану з проникненням у житло.
Разом з тим, ця ознака не знайшла свого підтвердження в ході судового слідства.
Як наполягав у судовому засіданні підсудний ОСОБА_4, до будинку АДРЕСА_1 02.03.2008р. він прийшов до свого знайомого ОСОБА_5 і до квартири № 11 зайшов не з метою викрадення чужого майна, а вважаючи, що за місцем розположення це квартира саме його знайомого.
І вже зайшовши до квартири, двері якої були не зачинені, у нього виник умисел на таємне викрадення чужого майна.
Про ці ж обставини він вказував і в своїх показанням на досудовому слідстві та при відтворенні обставин та обстановки подій.
(а.с. 67, 74, 80)
Про правдивість показань підсудного свідчать надані суду слідчим, згідно ст. 315-1 КПК України, матеріали бази даних ГУ МВС України в м. Києві та пояснення сусідів ОСОБА_5, які підтверджують факт реєстрації та проживання за адресою: АДРЕСА_3 гр-на ОСОБА_5, 1978 р. народження.
За таких обставин, суд вважає правдивими показання підсудного як на досудовому слідстві, так і в ході розгляду справи судом, оскільки вони послідовні і узгоджуються з показаннями самих потерпілих, які стверджували, що вхідні двері квартири не були зачинені та іншими зібраними доказами по справі.
А оскільки інших доказів, які б свідчили, що ОСОБА_4 проник до квартири з метою викрадення чужого майна ні на досудовому слідстві, ні в ході розгляду справи судом не здобуто, то суд не може ставити під сумнів показання підсудного про виникнення у нього умислу на викрадення чужого майна вже в квартирі.
Тому суд прийшов до висновку про необхідність перекваліфікації дій підсудного ОСОБА_4 з ч.3 ст. 185 КК України на ч.2 ст. 185 КК України.
Таким чином суд, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, вважає їх достовірними і допустимими, і дій підсудного ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ч.2 ст. 185 КК України, оскільки він своїми умисними діями таємно викрав чуже майно (крадіжка), вчинена повторно.
Призначаючи підсудному покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину проти власності, його особу, раніше неодноразово судимого, який за місцем проживання зарекомендував себе позитивно (а.с. 113), у лікаря психіатра на обліку не перебуває (а.с. 107), з 03.2000 року перебуває на обліку у лікаря нарколога з приводу розладів психіки і
поведінки внаслідок вживання опіоїдів (а.с. 109), відношення до вчиненого злочину, щире каяття, конкретні обставини вчиненого ним злочину, від вчинення яких не настало тяжких наслідків, думку потерпілих з приводу призначення покарання, яким повністю відшкодована спричинена шкода йо і вважає, що він заслуговує покарання у виді позбавлення волі, бо його виправлення та перевиховання неможливі без ізоляції від суспільства, але не на максимальний строк.
Враховуючи тяжкість злочину, який згідно зі ст. 12 КК України віднесений до категорії середньої тяжкості, особу підсудного, раніше неодноразово судимого, суд не вбачає підстав для призначення йому міри покарання, не пов'язаної з позбавленням волі.
Обставинами, які пом'якшують покарання підсудного в силу ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття та добровільне відшкодування завданої шкоди потерпілим.
Обставиною, що обтяжує покарання підсудного в силу ст. 67 КК України, суд визнає рецидив злочину.
Цивільні позови потерпілими ОСОБА_2 та ОСОБА_9 не заявлені.
Речові докази: жіночу сумку та мобільний телефон "Нокіа 2310", яка передана під охоронну розписку потерпілій ОСОБА_2, суд вважає необхідним залишити у останньої; чоловічу куртку, передану під охоронну розписку потерпілому (а. с. 24, 25, 34, 35)
Керуючись ст. ст. 323, 324 ЦПК України, суд, -
ЗАСУДИВ:
Визнати винним ОСОБА_4 за ч.2
ст. 185 КК України і призначити йому покарання - 3(три) роки позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не змінювати, залишити - тримання під вартою в СІЗО № 13 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області.
Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_4 відраховувати з 15.03.2008 року, зарахувавши йому в строк відбуття ним покарання строк знаходження його під вартою з 11.03. по 14.03.2008 року включно.
Речові докази: жіночу сумку та мобільний телефон "Нокіа 2310" -залишити у потерпілої ОСОБА_2;
- чоловічу куртку - залишити у потерпілого ОСОБА_3 (а.с. 24, 25, 34, 35)
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва протягом 15-ти діб з моменту його проголошення, а засудженим - в той же строк з моменту отримання ним його копії.