Справа №1-49 2007 року
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 квітня 2007 року Семенівський районний суд Полтавської області в складі: головуючого - судді Любицького В.О. при секретарі -Вареник К.А. з участю прокурора - Каменева В.В., та адвоката - ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Семенівка справу про обвинувачення
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця м. Мурманськ , жителя АДРЕСА_1 Полтавської області, не працюючого, не одруженого, освіта неповна середня, раніше судимого :
1) 27.06.2002 року Семенівським районним судом Полтавської області
по ст.229-6 ч. 1 КК України на 2 роки позбавлення волі із звільненням
відповідно до ст.75 КК України від відбування призначеного
покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки. За
постановою Семенівського райсуду Полтавської області від 24.03.2004
року іспитовий строк замінено на позбавлення волі. За постановою
Полтавського районного суду від 19.02.2004 року звільнений умовно-
достроково на невідбутий строк 5 місяців 3 дні;
2) 25.04.2005 року Семенівським райсудом Полтавської області по
ст.122 ч.1 КК України на 2 роки позбавлення волі із застосуванням
ст.75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з
випробуванням з іспитовим строком на 2 роки;
у вчиненні злочину передбаченого ст. 121 ч.2 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Підсудний ОСОБА_1 вчинив умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого, тобто злочин, передбачений статтею 121 ч.2 КК України.
Так, 13.10.2005 року в період часу з 15.00 до 16.00 години в АДРЕСА_1 Полтавської області , підсудний ОСОБА_1 на грунті неприязних стосунків, в ході сварки із потерпілим ОСОБА_3 наносив удари руками і ногами в різні частини тіла останньому , при цьому наніс не менше восьми ударів. 18.10.2005 року від нанесених тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_3 помер. Внаслідок нанесення ударів підсудним , потерпілому були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді тяжкої закритої черепно-мозкової травми - крововиливу під тверду мозкову оболонку в скронево-тім"яній областях зліва з переходом на основу; забійно-розсіченої рани правої надбровної дуги з переходом на перенісся; синці обличчя в кількості трьох; тупої травми грудної клітки, - прямий поперечний перелом груднини; переломи другого ребра зліва та 2-4 ребер справа, які утворились не менш, ніж від восьмикратної дії тупих
2
предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, якими могли бути пальці рук людини , стиснуті в кулак, нога людини у взутті, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень , небезпечних для життя в момент заподіяння та явились безпосередню причиною смерті потерпілого ОСОБА_3
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину в скоєному злочині визнав повністю. Суду пояснив, що 13.10.2005 року він займався по господарству, а саме: копав картоплю і в обідній час вжив близько 0,2 л горілки. Близько 16.00 години пішов в магазин по місцю проживання в с .Погребняки Семенівського району Полтавської області , де по дорозі зустрів ОСОБА_3 , з яким у нього склались неприязні стосунки щодо непристойних висловлювань останнім на адресу його батька. В ході розмови по вказаному факту ОСОБА_3 в образливій формі висловлювався на адресу його батька і погрожував і йому. У відповідь на це ОСОБА_1 наніс удар кулаком руки в обличчя ОСОБА_3 і останній упав лицем на асфальтове покриття дороги і продовжував висловлювати на його адресу нецензурні слова , погрози. Після цього, як пояснив ОСОБА_1 , він наносив удари ногами в різні частини тіла ОСОБА_3, який знаходився лежачим на землі. Після цього він пішов до магазину, а коли повертався через деякий час , то ОСОБА_3 на місці вже не було . наміру позбавляти життя ОСОБА_3 у нього не було. В скоєному щиро розкаявся . при вчиненні вказаних дій в стані алкогольного сп"яніння не знаходився.
Відповідно до вимог ст. 299 КПК України судом не досліджувались докази стосовно фактичних обставин справи які ніким не оспорювались.
Враховуючи послідовність та чіткість показів підсудного, суд вважає їх вірними, а вину підсудного встановленою і доказаною.
Судом по справі в порядку ст.299 КПК України досліджувались матеріали справи щодо перебування підсудного ОСОБА_1 під час скоєння злочину в стані алкогольного сп"яніння. Доказів на підтвердження перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп"яніння під час скоєння злочину по справі не встановлено. В зв"язку з викладеним, обтяжуюча покарання обставина вини підсудного татка як вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп"яніння, - підлягає виключенню із обвинувачення.
При призначенні покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини що пом'якшують та обтяжують покарання.
Пом'якшуючими покарання обставинами відносно підсудного ОСОБА_1 суд визнає: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обтяжуючою покарання обставиною відносно підсудного суд визнає: рецидив злочину.
Підсудний ОСОБА_1 являється особою раніше судимою. Даний злочин , за яким він засуджується за даним вироком, скоїв під час іспитового строку в період звільнення від відбування призначеного покарання за вироком Семенівського районного суду Полтавської області від 25.04.2005 року , за яким він засуджений по ст.122 ч.1 КК України на 2 роки позбавлення волі (а.с. 100-103, 112-1.13 Т-1).
По місцю проживання підсудний ОСОБА_1 характеризується задовільно . Не одружений. Займається веденням підсобного господарства. (а.с. 104 Т.-1).
По місцю відбування покарання за вироком Семенівського районного суду Полтавської області від 27.06.2002 року характеризується задовільно (а.с. 149 Т.-1).
Згідно медичного висновку підсудний ОСОБА_1 визнаний здоровим, працездатним, примусового лікування не потребує (а.с 110 Т.- 1 ).
Згідно акту амбулаторної судово - психіатричної експертизи підсудний ОСОБА_1 визнаний осудним, примусового лікування не потребує, а виявляє ознаки легкої розумової відсталості ( а.с. 85-85 Т.-1 ).
3
Судом по справі також встановлено, що підсудний ОСОБА_1 затриманий в якості підозрюваного відповідно до ст.115 КПК України 22.10.2005 року (а.с. 50-54 Т.-1 ). За постановою Семенівського районного суду від 25.10.2005 року продовжено строк затримання в якості підозрюваного ОСОБА_1 на строк до десяти діб ( ас. 60 Т.-1 ). За постановою Семенівського районного суду Полтавської області від 01.11.2005 року відносно підсудного ОСОБА_1 обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (а.с.69 Т.-1). Дана міра запобіжного заходу не змінювалась.
При призначенні покарання підсудному ОСОБА_1 суд вважає за необхідне призначити йому покарання передбачене ст. 121 ч.2 КК України у вигляді позбавлення волі.
Між тим, з врахуванням конкретних обставин справи, особи підсудного, який характеризується задовільно, наявності по справі декількох пом"якшуючих покарання обставин, відношення підсудного до скоєного ним злочину, суд вважає за можливе застосувати до підсудного статтю 69 КК України і призначити йому покарання нижче від найнижчої межі, передбаченого частиною другою статті 121 КК України.
Підстав для застосування ст.75 КК України по справі не встановлено.
Цивільний позов по справі не заявлено. Керуючись ст.74 ч.4 ст.ст. 323,324 КПК України, суд -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 за ст.121 ч.2 КК України із застосуванням ст.69 КК України на 4 ( чотири ) роки позбавлення волі.
Відповідно до ст.71 КК України шляхом частково приєднання невідбутої частини покарання за вироком Семенівського районного суду Полтавської області від 25.04.2005 року , остаточно призначити підсудному ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п"ять) років.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити відносно засудженого ОСОБА_1 попередню - у вигляді тримання під вартою.
Зарахувати засудженому ОСОБА_1 в строк відбування покарання строк перебування його під вартою та строк затримання в якості підозрюваного і початок строку відбування покарання рахувати з 22.10.2005 року.
Речові докази по справі: шкільний щоденникОСОБА_4 зберігати при кримінальній справі ( а.с. 17 Т.-2 ).
Судові витрати по справі відсутні.
Цивільний позов не заявлявся.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області через районний суд на протязі п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.