Справа № 385/1095/20

1-кп/385/108/20 

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 

 

12.10.2020 року  Гайворонський районний суд Кіровоградської області у складі: головуючогосудді: ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судових засідань: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Гайвороні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020125120000041 від 11.08.2020 року, про обвинувачення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Бандурове, Гайворонського району, Кіровоградської області, українки, громадянки України, із неповною середньою освітою, не одруженої, не працевлаштованої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до ст. 89 КК України не судимої,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 185, ч.2 ст. 185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 

обвинуваченої ОСОБА_3 

 

в с т а н о в и в:

 

08.08.2020 року у період часу із 14:00 год. до 16:00 год. ОСОБА_3 , перебуваючи у домоволодінні ОСОБА_5 , яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , на мобільному телефоні власниці із сім-картою мобільного оператора «КиївСтар» за номером НОМЕР_1 налаштувала додаток «Приват 24», при цьому, дізнавшись, що на рахунку банківської картки  НОМЕР_2 ,яка належить ОСОБА_5 є грошові кошти, у ОСОБА_3 виник умисел на незаконне таємне заволодіння грошима, після чого із дозволу останньої залишила сім-карту мобільного оператора «КиївСтар» із номером НОМЕР_1 собі у власність. 

Невідкладно реалізовуючи корисливий злочинний намір, 08.08.2020 

року, близько 17 год., ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні власного 

домоволодіння, яке розташоване за адресою: 

АДРЕСА_1 , будучи заздалегідь 

обізнаною про наявність у ОСОБА_5 банківської картки, а також про 

наявність грошових коштів на ній, діючи умисно та цілеспрямовано, 

усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи настання суспільно-

небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, 

упевнившись у тому, що її дій ніхто не бачить, за допомогою сім-карти за 

номером НОМЕР_1 зайшла у додаток «Приват 24» та здійснила переказ із 

банківської картки  НОМЕР_2 ,яка належить ОСОБА_5 , на власну банківську картку  НОМЕР_3 через ІVR-меню, у сумі 

2002 грн. 

Одержавши можливість вільно розпоряджатися викраденим майном,

 ОСОБА_3 08.08.2020 року, близько 21:00 год., перебуваючи у м. Гайвороні, Кіровоградської області, за допомогою банкомату ПАТ «Приватбанк», розташованого в м. Гайвороніна вул. Василя Стуса, 30, зняла викрадені кошти загальною сумою 2002,00 грн. та в подальшому витратила їх на власніпотреби. Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_3 заподіяла ОСОБА_5 матеріальної шкоди на загальну суму 2002 грн. 

Крім того, ОСОБА_3 , повторно, маючи намір на таємне викрадення чужого майна - грошей, 08.08.2020 року, близько 21:10 год., перебуваючи у м. Гайвороні, Кіровоградської області, будучи заздалегідь обізнаною про наявність у ОСОБА_5 банківської картки, а також про наявність грошових коштів на ній, діючи умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, упевнившись у тому, що її дії ніхто не бачить, із використанням сім-карти за номером НОМЕР_1 мобільного оператора «КиївСтар», без застосування банківської картки, за допомогою банкомату ПАТ «ПриватБанк», розташованого в м. Гайвороні на вул. Василя Стуса, 30, повторно, зняла кошти, загальною сумою 1602 грн., із банківської картки  НОМЕР_2 , яка належить ОСОБА_5 , які в подальшому витратила на власні потреби. Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_3 заподіяла 

 ОСОБА_5 матеріальної шкоди на загальну суму 1602,00 грн. 

Крім того, ОСОБА_3 повторно, маючи намір на таємне викрадення чужого майна - грошей, 09.08.2020 року, близько 12:00 год., перебуваючи у м. Гайвороні, Кіровоградської області, будучи заздалегідь обізнаною про наявність у ОСОБА_5 банківської картки, а також про наявність грошових коштів на ній, діючи умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечнихнаслідків та бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, упевнившись у тому, що її дій ніхто не бачить, з використанням сім-карти за номером НОМЕР_1 мобільного оператора «КиївСтар», без застосування банківської картки, за допомогою банкомату ПАТ «Приватбанк», розташованого в м. Гайвороні на вул. Василя Стуса, 30, повторно, зняла кошти загальною сумою 2202 грн. із банківської картки НОМЕР_2 , яка належить ОСОБА_5 , які в подальшому витратила на власні потреби. Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_3 заподіяла ОСОБА_5 матеріальної шкоди на загальну суму 2202 грн. 

Під час судового розгляду обвинувачена ОСОБА_3 повністю визнала себе винуватою у пред`явленому обвинуваченні, підтвердила викладені в обвинувальному акті обставини. Додатково зазначила, що вчинила дані кримінальні правопорушення у зв`язку із важким матеріальним становищем. Окрім цього, вказала, що повністю відшкодувала потерпілій завдану матеріальну шкоду.

Потерпіла ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилась, подала заяву про розгляд кримінального провадження у її відсутність, претензій будь-якого характеру до обвинуваченої вона не має, заподіяні їй збитки відшкодовані обвинуваченою повністю, щодо визначення виду та міри покарання обвинуваченій, у випадку визнання її винуватою, покладається на розсуд суду.

На підставі вимогст. 325 КПК України, за погодженням із сторонами кримінального провадження, судовий розгляд проведено за відсутності потерпілої.

За згодою сторін, згідно ч.3 ст.349КПК України судом було визнано недоцільним дослідження доказів, зібраних в ході досудового розслідування стосовно фактичних обставин справи, оскільки учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів в добровільності їх позицій, а також фактичні обставини справи ніким не оспорюються. При цьому судом сторонам було роз`яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Тому суд обмежився допитом обвинуваченої та дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують її особу.

Оцінивши показання обвинуваченої, які вона надала вільно, без примусу та тиску, будучи ознайомленою із правилами ст. ст.349,394 КПК України, і які узгоджуються між собою та не суперечать обвинувальному акту, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 вчинила кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст.185, ч.2 ст. 185 КК України

Її дії органом досудового розслідування вірно кваліфіковано за ч.1 ст.185 КК України, оскільки така вчинила таємне викрадання чужого майна (крадіжку).

Окрім цього, її дії органом досудового розслідування, вірно кваліфіковано за ч.2 ст. 185 КК України, оскільки така вчинила таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Відповідно до ст. 65 КК Україниособі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Суд враховує ступінь тяжкості вчинених обвинуваченою кримінальних правопорушень, а саме: кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 185 КК України відноситься до кримінального проступку, а кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 185 КК України відноситьсядо нетяжкого злочину,

Обвинувачена ОСОБА_3 не працевлаштована, відповідно до ст. 89 КК Українине судима, на обліку в психоневрологічному та наркологічному диспансерах не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, на її утриманні перебуває шестеро малолітніх дітей.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченої ОСОБА_3 , суд, відповідно до ст. 66 КК України, визнає її щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, які відповідно дост.67КК України обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_3 , судом не встановлено.

Відповідно до досудової доповіді начальника Гайворонського районного сектору з питань пробації Філії Державної установи «Центр пробації» в Кіровоградській області від 09.10.2020 року ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства обвинуваченої ОСОБА_3 є середній. На думку органу пробації, виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не створить високої небезпеки для суспільства.

За положенням ч.2ст. 50 КК Українипокарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Ураховуючи вищенаведене та конкретні обставини справи, за яких вчинено діяння, беручи до уваги дані про особу обвинуваченої ОСОБА_3 , наявність обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченої, та відсутність обставин, що обтяжують покарання, ОСОБА_3 слід визначити покарання в межах санкції ч.1 ст. 185 КК України у виді громадських робіт та за ч.2 ст. 185 КК Україниу виді позбавлення волі на певний строк, оскільки суд, застосовуючи принцип індивідуалізації покарання, переконаний, що таке покарання є необхідним і достатнім для її виправлення, попередження нових кримінальних правопорушень.

При цьому суд при призначенні покарання обвинуваченій у виді громадських робіт та позбавлення волі на певний строк бере до уваги те, що матеріали кримінального провадження не містять обмежень щодо призначення таких видів покарань за ч.3ст. 56 та ст. 63 КК України. Разом з цим такі види покарання, як штраф, виправні роботи, арешт та обмеження волі не можуть бути застосовані, оскільки в обвинуваченої відсутній дохід, така не працює та має шість малолітніх дітей, крім того, відсутні відомості про перебування у неї у власності будь-якого майна.

Призначене судом покарання у виді громадських робіт за ч.1 ст. 185 КК України та позбавлення волі за ч.2 ст. 185 КК України, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення обвинуваченої, попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень та відповідатиме поняттю та меті покарання.

Згідно із ч.1 ст. 70 КК України при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

Таким чином, остаточне покарання обвинуваченій слід обрати на підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, враховуючи характер та співвідношення тяжкості злочинних діянь, їх наслідки, ступінь суспільної небезпечності скоєних кримінальних правопорушень, - шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Між тим, суд, приймаючи до уваги наведене, наявність обставин, що пом`якшують покарання, ставлення обвинуваченої до вчиненого, вважає за можливе застосувати до ОСОБА_3 ст. 75 КК України і звільнити її від відбування покарання з випробуванням, оскільки її виправлення можливе без реального відбування покарання, встановивши іспитовий строк, який буде оптимальним, покаже стійкість такого виправлення і неможливість вчинення нею в подальшому інших кримінальних правопорушень із покладенням обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

Процесуальні витрати та речові докази по справі відсутні. Цивільний позов не заявлено.

Запобіжний захід відносно обвинуваченої у даному кримінальному провадженні не обирався.

Керуючись ст. ст. 368, 371, 373, 374 КПК України,

 

у х в а л и в :

 

ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 185, ч.2 ст. 185 КК України, та призначити покарання:

за ч.1 ст. 185 КК України  100 (сто) годин громадських робіт;

за ч.2 ст. 185 КК України  2 роки позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_3 протягом іспитового строку періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Кропивницького апеляційного суду через Гайворонський районний суд Кіровоградської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Відповідно до ч.6 ст.376КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченій та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді. 

 

 

 

 

 

Суддя:         ОСОБА_1  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

12.10.2020