Головуючий в 1 інстанції - Гончарова Л.О.        

Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.

                                                            Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                 П О С Т А Н О В А

     Іменем України

19 червня 2007 року                                                                             справа № 22-а-359/07

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

ВСТАНОВИЛА:

03.04.2006 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання протиправним рішень НОМЕР_1 від 10.03.2006 р. і НОМЕР_2 від 10.05.2006 р. начальника Антрацитівського управління пенсійного Фонду України, про їхнє скасування і визнання нечинним, у якому виклав, що з 06.04.2002 року в нього виникло право на одержання пенсії на пільгових умовах за списком №1, відповідно до ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5.10.1991 року, як тому, хто відробив на підземних роботах 25 років. Тому він подав заяву за НОМЕР_1 6.04.2002 року про призначення йому пенсії на пільгових умовах. Але Антрацитівське управління пенсійного Фонду 10.03.2006 року рішенням НОМЕР_1 відмовило йому в призначенні пенсії за ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" посилаючись на те, що він має підземний стаж тільки 24 роки, 3 місяці і 24 дня - замість 25 років.

10.05.2006 року Антрацитівське управління пенсійного Фонду за рішенням НОМЕР_2 додатково відмовило позивачу в призначенні пенсії за 14 Закону України " Про пенсійне забезпечення, посилаючись на те, що робота в якості прохідника в штольні Полярно-Уральскої геологорозвідувальної експедиції не може бути зарахована в стаж роботи, тому що ця посада в штольні не передбачена розділом № 4 «Списки робіт і професій, що надають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірських роботах...».

Постановою Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 12.10.2006 року в задоволенні позову відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано документів, які б підтверджували його право на пільгову пенсію.

            Не погодившись з таким рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити повністю позовні вимоги, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні позивач підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити. Представник відповідача в судове засідання не прибув, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином у встановленому законом порядку.

            Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню із скасуванням судового рішення та ухваленням нового рішення в справі, з наступних підстав.

Суд апеляційної інстанції при розгляді справи встановив наступне.

Відповідно до копії трудової книжки (а.с. 8-14), з 30.05.1983 року по 17.11.1986 року ОСОБА_1 працював ІНФОРМАЦІЯ_1 з повним робочим днем Полярно-Уральської геологорозвідувальної експедиції.

Для вирішення питання про те, чи є ця професія такою, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення, слід керуватися нормативно-правовим актом, який регулював це питання на час роботи позивача. Ним є Список №1 виробництв, цехів, професій і посад на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільговому розмірі, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173 (далі - Список № 1173).

            Пунктом 1 “Підземні роботи” Розділу I “Гірничі роботи” таке право надано всім працівникам, інженерно-технічним працівникам і службовцям, зайнятим повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, нафти, озокериту, газу, графіту, азбесту, сілі, слюди та інших рудних та нерудних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників та інших підземних спорудах, а також всі працівники, зайняті повний робочий день під землею на обслуговуванні вказаних вище працівників і службовців (медперсонал підземних здравпунктів, працівники підземного телефонного зв”язку і т.і.).

В трудовій книжці позивача є всі відомості, передбачені п.1 р.I Списку № 1173, що підтверджують його право на пільгову пенсію.

Посилання відповідача, з якими погодився суд першої інстанції, про необхідність витребування уточнюючої довідки не ґрунтується на вимогах законодавства.

Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Постанова № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 20 Постанови № 637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Більш того, позивач надав таку уточнюючу довідку підприємства (а.с. 7), видану на підставі первинних документів: особова картка форми Т-2, накази по особовому складу за 1983-1986 р.р., штатний розпис за 1983-1986 р.р., Положення про виплату польового довольства працівникам геологорозвідувальних і топографо-геодезичних підприємств, організацій та установ РФ, зайнятим на геологорозвідувальних топографо-геодезичних роботах. Не приймати до уваги цей документ у відповідача також не було правових підстав.

Таким чином, період роботи позивача з 30.05.1983 р. по 17.11.1986 р. суд вважає за можливе врахувати в пільговий стаж роботи, який дає право на пільгову пенсію за Списком № 1173. З урахуванням цього стажу в ОСОБА_1 було право на пільгову пенсію на час його первісного звернення за призначенням пенсії до відповідача.

Посилання відповідача в додатковому рішенні НОМЕР_2 від 10.05.2006 р. на постанову КМУ № 202 від 31.03.1994 року також не ґрунтується на вимогах законодавства, оскільки ця постанова не стосується періоду роботи ОСОБА_1 в 1983-1986 роках.

Зазначені обставини є підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

На підставі викладеного, керуючись п.3 ч.1 ст. 198, ст. 202, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 12.10.2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління пенсійного фонду України в м. Антрациті Луганської області «про визнання рішень протиправними» - скасувати.

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Управління Пенсійного Фонду України в м. Антрациті Луганської області НОМЕР_1 від 10.03.2006 року та додаткове рішення НОМЕР_2 від 10.05.2006 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.

            Головуючий:

            Судді: