Головуючий у 1 інстанції -Гусинський М.О.

Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 П ОС Т А Н О В А

Іменем України

21.06.2007 р.                                                                                 справа № 22-а-972/07

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

В С Т А Н О В И Л А:

22.01.2007 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Слов'янську про визнання противоправним та відміну рішення комісії УПФУ у м. Слов'янську від 16.11.2006 року про відмову в призначенні їй пенсії.

Постановою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 05.04.2007 року у задоволені позову було відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що позивачкою не надано документів, які б підтверджували її право на пільгову пенсію.

Не погодившись з таким рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, якою просить постанову від 05.04.2007 року скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права.

В судовому засіданні позивачка та її представник підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити. Інші особи, які беруть участь у справі, до суду апеляційної інстанції не прибули, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином у встановленому законом порядку.

            Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивачки та її представника, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню із скасуванням судового рішення та ухваленням нового рішення в справі, з наступних підстав.

Суд апеляційної інстанції при розгляді справи встановив наступне.

Відповідно до копії трудової книжки (а.с. 7-8), з 02.09.1985 року по 01.04.1997 року ОСОБА_1 працювала на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1. 01.04.1997 р. в зв”язку з виключенням професії “ІНФОРМАЦІЯ_2” зарахована ІНФОРМАЦІЯ_3 тієї ж лікарні ім. Леніна, яка 01.04.2002 року перереєстрована в КЛПУ “Міська лікарня ім. Леніна”. 06.05.2005 року ОСОБА_1 звільнена за власним бажанням за ст. 38 КЗпП в зв”язку з виходом на пенсію.

Управлінням Пенсійного фонду України в м. Слов”янську 01.03.2005 року ОСОБА_1 призначена пенсія за віком за списком №1 в розмірі 284 гривень 69 копійок довічно (а.с. 6), яку вона отримувала до серпня 2006 року.

Рішенням комісії відповідача відмовлено ОСОБА_1 в пенсії за ст. 13 п. “а” Закону України “Про пенсійне забезпечення” (а.с. 19). Мотивами такого рішення зазначено наступне. Право на пенсію за віком мають працівники, які зайняті повний робочий день на роботах з особливо шкідливими умовами праці - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад та показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць.

ОСОБА_1 звернулася за призначенням пенсії за ст. 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за Списком №1. На момент звернення мала трудовий стаж 29 років 6 місяців 18 днів. Період роботи з 02.09.1985 року по 31.12.1990 року - 5 років 4 місяці не підлягають зарахуванню до пільгового стажу, оскільки відповідно до довідки КЛПУ "Міська лікарня ім. В.І. Леніна" від. 09.11.2006 р. в організації відсутні архівні документи, які б підтверджували безпосередню зайнятість ОСОБА_1 на шкідливих умовах протягом повного робочого дня.

Проте з таким висновками відповідача, які взяв за основу й суд першої інстанції, не може погодитися судова колегія.

Для вирішення питання про те, чи є професія ОСОБА_1 за період роботи з 02.09.1985 р. по 31.12.1990 року такою, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення, слід керуватися нормативно-правовим актом, який регулював це питання на час роботи позивачки. Ним є Список №1 виробництв, цехів, професій і посад на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільговому розмірі, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173 (далі - Список № 1173).

     Розділом XXI “Загальні професії” таке право надано рентгенологам, технікам-рентгенологам, інженерам-рентгенологам, лаборантам-рентгенологам, лікарям-рентгенологам та іншим працівникам, зайнятим в рентгенівських кабінетах і лабораторіях.

Будь-яких інших вимог зазначеним Списком не передбачено.

В трудовій книжці позивачки є всі відомості, передбачені р. ХХI Списку № 1173, що підтверджують її право на пільгову пенсію.

Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Постанова № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 20 Постанови № 637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Більш того, позивака надала таку уточнюючу довідку підприємства (а.с. 20), видану КЛПЗ “Міська лікарня ім. В.І.Леніна” від 01.03.2005 р. на підставі первинних документів: штатний розпис, накази по лікарні, графіки робіт, відомості на видачу зарплатні, картка форми Т-2. Не приймати до уваги цей документ у відповідача також не було правових підстав.

Вимоги Управління Пенсійного фонду України про надання ще й додатково журналу обліку досліджень, журналу обліку робочого часу та інших (не зазначено конкретно яких) документів, за який стверджується цей стаж, які стверджують безпосередню зайнятість в шкідливих умовах протягом повного робочого дня, не ґрунтуються на вимогам діючого законодавства. Більш того, підприємство не взмозі надати подібні документи, оскільки термін їх зберігання, передбачений законодавством, сплинув.

Таким чином, період роботи позивачки з 02.09.1985 р. по 31.12.1990 р. суд вважає за можливе врахувати в пільговий стаж роботи, який дає право на пільгову пенсію за Списком № 1173. З урахуванням цього стажу в ОСОБА_1 було право на пільгову пенсію на час її первісного звернення за призначенням пенсії до відповідача.

Зазначені обставини є підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Понесені позивачкою судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в судах першої та апеляційної інстанції в загальній сумі 5 гривень 10 копійок підлягають відшкодуванню їй з Державного бюджету України. Для повернення зайво сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, не передбачених КАС України, існує інший порядок за заявою позивачки.

На підставі викладеного, керуючись п.3 ч.1 ст. 198, ст. 202, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 05 квітня 2007 року по справі № 2-а-18/07 за позовом ОСОБА_1 до управління пенсійного фонду України в м. Слов`янську “про визнання протиправним та скасування рішення”, - скасувати.

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Управління Пенсійного Фонду України в м. Слов`янську Донецької області від 16.11.2006 року про відмову ОСОБА_1 в пенсії за ст. 13 “а” Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в сумі 5 гривень 10 копійок.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.

            Головуючий:

            Судді: