копія                                                                                                                         Справа № 2-а-3131/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАІНИ

26 квітня 2010 року                                                             м.  Суми

          Ковпаківський районний суд м. Сум в особі головуючого судді Князєва В.Б., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми про зобов'язання нарахувати щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни , -

                                                                                           ВСТАНОВИВ:

Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що належить до соціальної категорії «Дитина війни» і відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01.01.2006 року має право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком. Законами України «Про Державний бюджет на 2007 рік» та «Про Державний бюджет на 2008 рік» дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена. Однак рішенням Конституційного Суду України № б-рп/2007 від 09 липня 2007 року окремі положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», якими була зупинена дія положень Закону України «Про соціальний захист дітей війни», на підставі яких, повинна бути нарахована соціальна допомога, визнані такими, що не відповідають Конституції України та є неконституційними. Проте, відповідач не здійснив нарахування та виплату зазначеного підвищення до пенсії в розмірі, передбаченому Законом України «Про соціальний захист дітей війни». Позивач просить зобов'язати відповідача нарахувати на його користь недоплачену їй як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за  період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року в сумі 1305 грн. 60 коп. та проводити в подальшому виплату державної соціальної допомоги.

  Від відповідача надійшли заперечення на позов, в яких він просить суд з задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своїх заперечень зазначив, що Законом України «Про соціальний захист дітей війни» передбачене фінансування виплат із Державного бюджету України, який затверджує Верховна Рада України, а не з бюджету Пенсійного фонду України, який затверджує Кабінет Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», затверджені розміри надбавок дітям війни: 01.10.2008 р. по 31.12.2009 р. – 49,80 грн. по теперішній час. Також, відповідач наполягає на відмові в задоволенні позову через пропущення позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом, визначеного ст. 99 КАС України.

Від позивача та відповідача надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності в зв’язку з чим розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, що відповідає положенням ч. 3 ст. 122 КАС України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач має статус «Дитини війни» відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що підтверджується копією його пенсійного посвідчення  на а. с. 6.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 цього Закону, було зупинено.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № б-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення, зокрема, пункту 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», яким зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням ст. 111 цього Закону.

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникла внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, ще визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, як: виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними.

   Також суд зважає за необхідне зауважити, що Конституцією України закріплено, що в України визнається і діє принцип верховенства права. Конституція має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (ст. 8).

Принцип верховенства права передбачає, що усі підзаконні нормативне правові акта мають відповідати за своїм змістом Конституції України та Законам України.

  Законом України «Про Державний бюджет на 2009 рік» дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей» не зупинено. Відповідно до ч.2 ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет на 2009 рік» розміри державних соціальних гарантій  на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом, та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України .

 Відповідним Законом, який встановлює доплату до пенсії дітям війни, як зазначалося вище, є Закон України “Про соціальний захист дітей війни”. Таким чином, територіальні органи  Пенсійного фонду України у 2009 році повинні діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України  “Про соціальний захист дітей війни”.

  З урахуванням положень ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет на 2009 рік»  відповідач повинен був нараховувати та сплачувати позивачу підвищення до пенсії виходячи з мінімальної пенсії за віком, з урахуванням отриманих ним сум, в наступному розмірі: січень-жовтень - 498х30%=149.40грн.; листопад-грудень – 573х30%= 171 грн. 90 коп. З урахуванням отриманих сум підвищення до пенсії за вказаний період, а саме в 2009 році позивач отримував підвищення до пенсії в розмірі 49.80 грн. щомісячно,  різниця між виплаченою та не нарахованою, невиплаченою сумою підвищення до пенсії складає 1238 грн. 40 коп.

При цьому суд зазначає, що дія Закону про бюджет на 2009 рік закінчується 31 грудня.

Відповідне до ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.  

Згідно ч. 3 та ч. 4 ст. 8 КАС України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова з розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Таким чином, доводи відповідача, в частині неврегульованості на законодавчому рівні порядку здійснення доплат особам, які мають статус дітей війни не може бути підставою для їх не здійснення або відмови з задоволенні позову.

Щодо розрахункової величини мінімальної пенсії за віком, з якої необхідно рахувати підвищення до пенсії дітям війни в розмірі 30%, суд приходить до наступних висновків.

Сторонами по справі не заперечується той факт, що позивач відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на отримання доплати до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Доводи відповідача про відсутність механізму реалізації ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не можуть бути підставою для невиконання вимог зазначеного Закону.

Пенсійний фонд України діє на підставі Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за № 121/2001 та здійснює свої повноваження на підставі пункту 15 даного Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» рішення про призначення та перерахунок пенсії приймається районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Таким чином, обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» покладено на управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми, за місцем проживання позивача.

Крім того, суд зважає безпідставним посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплат зазначеної доплати до пенсії.

Ст. 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла на себе зобов'язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав.

За змістом ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на. забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Законом України «Про соціальний захист дітей війни» реалізовано конституційне право на соціальний захист громадян, які мають статус «дитини війни», серед яких їм надано право на отримання 30 % доплати до пенсії.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно абз. 1 п. 1 Положення про Пенсійний фонду України Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади. Відповідно до зазначеного Положення на Пенсійний фонд України покладене обов'язок щодо призначення пенсії; підготовки документів для її виплати; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій. Пунктом 1.1. Положення про управління Пенсійного фонду України з районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року за № 8-2 управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах є органами Пенсійного фонду України, підвідомчими відповідно головним управлінням цього фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Пенсійного фонду України та мають завданням - забезпечення призначення та виплати пенсії.

Отже, обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії, яка передбачена Законом України «Про соціальний захист дітей війни», покладено саме на органи Пенсійного фонду України.

Враховуючи, що держава взяла на себе обов'язок щодо виплати позивачу 30 % доплати до пенсії та поклала виконання цього обов'язку на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування  цих коштів та їх виплати, суд зважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причин.

Виходячи з системного аналізу приписів Конституції України та наведених нормативно-правових актів, суд вважає безпідставними посилання відповідача на відсутність коштів, як на обґрунтування правомірності невиконання своїх зобов'язань перед позивачем.

Крім того відповідачем в порушення ч. 2 ст. 71 КАС України не доведено та не надано суду доказів щодо вчинення будь-яких дій для забезпечення виконання покладеного на нього обов'язку щодо нарахування та виплати позивачу доплати до пенсії у розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком.

Отже, відсутність коштів у відповідача, який не вчинив жодної дії щодо їх отримання для забезпечення виконання своїх зобов'язань або невиконання іншим органом виконавчої влади свого обов'язку щодо виділення коштів на здійснення позивачу виплат, гарантованих йому Конституцією України, не є підставою для відмови в задоволенні позову та визнання правомірними дій або бездіяльності відповідача.

 Крім того відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України, адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховної Радою України. Частинами 1, 2 ст. 8 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує верховенство права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод» кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. В пункті 34 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 року у справі «Інтерсплав проти України» зазначено, що поняття «майно» у першій частині ст. 1 Першого протоколу має автономне значення, яке не залежить від формальної класифікації, прийнятої у національному законодавстві. Питання, яке має бути розглянуто, стосується того, наскільки обставини справи, що розглядається в цілому, давали заявникові право на майновий інтерес, захищений ст. 1 Першого протоколу. Тобто майно у визначенні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції охоплює як власне майно, так і майнові права – належні до виплати кошти, відповідно до національного законодавства.

З огляду на встановлені факти та положення законів суд вважає, що права позивача порушені, а тому необхідно зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми здійснити перерахунок пенсії позивачу з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за 2009 рік з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року з врахуванням проведених виплат.

Позовні вимоги щодо зобов’язання відповідача в майбутньому виплачувати позивачу соціальну допомогу не відповідають змісту законодавства, оскільки судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання.

Більш того, виходячи зі змісту позову та для повного захисту прав позивача, суд зважає за необхідне, на підставі ч. 2 ст. 11 КАС України, вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду Україна в Ковпаківському районі м. Суми, по невиконанню приписів статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 09 липня 2007 року, яка призвела до порушення прав позивача на своєчасне нарахування та отримання доплати до пенсії.

Згідно з ч.2 ст.87 Закону України „Про пенсійне забезпечення” суми пенсії, не отримані  своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Керуючись ст. ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст. 1, 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № б-рп/2007 (Справа про соціальні гарантій громадян), Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за № 10-рп2008 року, ст. ст. 7-9, 11, 69-71, 159, 160-163 КАС України, суд, -

                                                                        П О С Т А Н О В И В:

            Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в  Ковпаківському районі м. Суми.

               Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми здійснити перерахунок пенсії  ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року  з врахуванням проведених виплат.

               В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження  постанови суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Сумської області через Ковпаківський районний суд м. Сум.

                                          Суддя         ( підпис )                  В.Б. Князєв                                    

              Вірно:

                 Суддя                                           В.Б. Князєв