КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про роз`яснення судового рішення

19 жовтня 2020 року 810/5023/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку письмового провадження заяву гр. ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення в адміністративній справі за його позовом до Броварського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся гр. ОСОБА_1 з позовом до Броварського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 09.11.2018 у справі №810/5023/18 адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними дії Броварського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо відмови гр. ОСОБА_1 у перерахунку пенсії учасника ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, обчисленої з п`ятикратного розміру заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року.

Зобов`язано Броварське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області провести гр. ОСОБА_1 з 01 серпня 2018 року перерахунок та виплату пенсії, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

До Київського окружного адміністративного суду 17.09.2020 надійшла заява гр. ОСОБА_1 про роз`яснення резолютивної частини зазначеного рішення.

Заявник просить роз`яснити, чи підлягає застосуванню формула, визначена п. 9 - 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", при здійсненні відповідних нарахувань та виплати пенсії, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Також просить роз`яснити, що у разі зміни розміру мінімальної заробітної плати зазначених пенсій, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року проводиться перерахунок без застосування формули, зазначеної в постанові Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до положень ч. 3 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз`яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути подану заяву в письмовому провадженні без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали справи та заяву позивача про роз`яснення рішення суду від 09.11.2018 року у справі №810/5023/18, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Тобто, роз`яснення рішення є одним із способів усунення його недоліків, які в подальшому можуть викликати певні ускладнення при його виконанні, або взагалі перешкодити виконанню судового рішення.

Підставою для подання заяви про роз`яснення судового рішення є його незрозумілість.

Отже, якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, а також (або) для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз`яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.

Так, згідно з п. 19 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 №7 «Про судове рішення в адміністративній справі» за правовою природою роз`яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз`яснення є його складовою, тому клопотання про роз`яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз`яснення якого ставиться питання.

В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Суд звертає увагу, що зі змісту заяви позивача слідує, що останній звернувся до суду за роз`ясненням з підстав незрозумілості резолютивної частини рішення, а саме позивачу незрозуміло рішення в частині, що стосується розміру пенсії, з якої необхідно провести перерахунок та виплату пенсії відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

При цьому, необхідність роз`яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, останнє є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що повинні здійснювати його виконання.

Згідно з п. 6 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 №7 «Про судове рішення в адміністративній справі» зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.

Суд зазначає, що підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тому процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.

Водночас, ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання постанови чи ухвали суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв`язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.

Слід зазначити, що судом була надана правова оцінка розміру та порядку перерахунку позивачу пенсії та прийнято рішення, яким зобов`язано Броварське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області провести з 01 серпня 2018 року перерахунок та виплату пенсії, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Проаналізувавши зміст рішення суду від 09.11.2018 року у справі №810/5023/18, суд дійшов висновку, що в мотивувальній частині відображено аналіз фактичних обставин справи, оцінку доказів, зазначено підстави вирішення справи та вказано про те, що позивач належить до числа осіб, на яких поширюється дія статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та яким на її підставі має бути здійснений перерахунок пенсії, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Підставою для звернення до суду із заявою стало те, що під час виконання судового рішення виникли розбіжності в розумінні того, чи зобов`язаний відповідач здійснювати перерахунок пенсії позивача у разі зміни розміру мінімальної заробітної плати з 01 січня кожного наступного року та чи повинен відповідач при обчисленні розміру пенсії застосовувати формулу розрахунку, яка зазначена в п. 9-1 Порядку.

Як було встановлено судом під час прийняття рішення від 09.11.2018 року у справі №810/5023/18, до позивача застосовуються положення частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій".

Так, ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" від 07.12.2017 встановлено, що мінімальна зарплата на 01.01.2018 складає 3723,00 грн.

Відповідно до частини 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" основний розмір пенсії позивача має скласти 5х3723,00 = 18615,00 грн.

Крім того, при здійсненні відповідних нарахувань та виплати пенсії позивачу необхідно враховувати розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, шляхом множення цієї суми на 5, при цьому переглядати кожного року розмір пенсії у зв`язку зі зміною мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2019 №543 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України», яка набрала чинності 01.07.2019, абзац перший пункту 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року N 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (Офіційний вісник України, 2011 р., N 92, ст. 3343; 2017 р., N 94, ст. 2841), викладено в такій редакції: "9-1. За бажанням військовослужбовців, зокрема військовозобов`язаних, призваних на військові збори, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження військової служби (військових зборів) і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за формулою:

де П - розмір пенсії;

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, визначається як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки;

Кзс - середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії;

Кв - розмір відшкодування фактичних збитків (у відсотках).

Середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії (Кзс), визначається за формулою:

де Зп(мін) - розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року;

Зс1 - середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року.

Розмір відшкодування фактичних збитків (Кв) визначається як відсоток втрати працездатності, визначений органами медико-соціальної експертизи.

Суд зазначає, що такий перерахунок повинен здійснюватись без застосування формули, зазначеної в Постанові Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки під час прийняття рішення у справі №810/5023/18 судом не досліджувалось застосування такої формули.

Аналогічні висновки викладені Шостим апеляційним адміністративним судом у Постановах від 06.10.2020 справа №810/4083/18, від 01.07.2020 справа №810/3725/18, від 18.12.2019 справа №320/5741/18, від 18.12.2019 справа №320/324/19, від 10.12.2019 справа №810/3353/19.

Керуючись ст.ст. 243, 248, 254 КАС України, суд

у х в а л и в :

Заяву гр. ОСОБА_1 про роз`яснення рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2018 року у справі № 810/5023/18 задовольнити.

Роз`яснити, що при виконанні рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2018 року в адміністративній справі № 810/5023/18 не підлягає застосуванню формула, визначена пунктом 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23.11.2011 №1210.

Роз`яснити, що при зміні розміру мінімальної заробітної плати проводиться перерахунок зазначеної пенсії, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року без застосування формули, зазначеної в Постанові Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Копію ухвали надіслати (видати) особам, які беруть участь у справі.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лапій С.М.